Рішення № 95070302, 18.01.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2021 року Справа № 480/7732/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненко О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Петрищева О.О.,

представника відповідача - Семерні І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим. Що з повідомлення ГУ ДПС у Сумській області у жовтні 2020 року йому стало відомо про проведення відповідачем у березні 2018 року позапланової невиїзної перевірки. За наслідками цієї перевірки винесено податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 510 грн. За ненадання документів під час перевірки та застосування штрафних санкцій у розмірі 112435,40 грн. у зв`язку з не забезпеченням оприбуткуванням готівки. Податкові повідомлення-рішення не отримував, вважає їх протиправними.

З повідомлення ГУ ДПС та акту перевірки від 27.03.2018 вбачається, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства відповідачем зроблено виходячи з переконання про перебування позивача у період з 01.01.2017 по 27.07.2017 на загальній системі оподаткування. Фактично ж у цей період ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку та судовими рішеннями.

Відповідно до вимог ст. 296 п.п. 296.1.1-296.1.3 ПК України платники єдиного податку першої та другої групи, а такої платники третьої групи ( фізичні особи-підприємці), що не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумком робочого дня, відображення доходів.

Платники єдиного податку зобов`язані подавати декларацію у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду. Відповідно до ст. 300 ПК України несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, своєчасність подання податкових декларацій.

Виходячи з наведених норм вважає, що приватні підприємці не зобов`язані вести бухгалтерських облік. Норми закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” на облік приватних підприємців не розповсюджуються. Базою оподаткування осіб на спрощеній системі оподаткування є отриманий дохід. Понесені витрати на базу оподаткування не впливають. Для спрощення системи обліку її правила встановлені окремими статтями ПК України. Відповідно до п.п. 296.1.1 ПК України фізичні особи-підприємці, які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів. Інших документів для ведення обліку такими особами розділом XIV ПК України не передбачено. Аналогічна позиція висловлена у листі Міністерства юстиції України від 19.05.2010 № 6091-0-4-10-20 Штрафні санкції не можуть бути накладені на позивача за ненадання документів обов`язковість ведення яких не встановлена чинним законодавством.

Відповідачем було застосовано до позивача штрафну санкцію за незабезпечення оприбуткування готівки у період з 01.01.2017 по 27.07.2017 в сумі 22487,08 грн. При цьому не було встановлено факту отримання позивачем готівкових коштів. Висновок про вчинення порушення ґрунтується виключно на припущеннях податкового органу у зв`язку з декларуванням ОСОБА_1 суми доходу у розмірі більшому за кількість коштів, що надійшла на його банківський рахунок. Також не було взято до уваги, що Указом Президента України № 436/95 від 12.06.1995 не передбачено застосування санкцій за не відображення коштів у Книзі обліку доходів. Безпідставність застосування передбачених зазначеним Указом санкцій у зв`язку із прийняттям змін до нього поза межами строку, встановленого п. 4 розділу XV “Перехідних положень” Конституції України.

Чинним законодавством України не передбачено застосування податковими органами методів непрямого контролю, відсутнє нормативне регулювання їх застосування. Акт перевірки не містить посилань на докази, якими встановлено факт отримання позивачем готівки та виникнення обов`язку її оприбуткування. Вважає, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення не відповідають критерію обґрунтованості та підлягають скасуванню.

Відповідач у письмовому відзиві позов не визнав. Пояснив, що перевіркою позивача було встановлено отримання ним у період з 01.01.2017 по 27.07.2017 готівкових коштів, що не були оприбутковані у встановленому порядку. У цей період ним реєстратор розрахункових операцій не використовувався. Оприбуткування готівки у Книзі обліку доходів не проводилось. За даними податкової декларації позивача обсяг отриманого доходу у 2017 році становив 892702 грн. Це підтверджується і відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України. У книзі обліку доходів за вказаний період позивачем відображено дохід у сумі 870214,92 грн. Тобто, позивачем не у повному обсязі відображено у книзі обліку доходів кошти, які ним були отримані, порушень обов`язок оприбуткування готівки.

Позивач здійснював посередницьку діяльність з реалізації сільськогосподарської сировин. У ході перевірки ОСОБА_1 не були надані будь-які документи щодо походження продукції, яка потім була реалізована. Також не надано документів на підставі яких здійснювалась реалізація продукції. Тим самим порушено вимоги ст. 44 ПК України щодо обов`язку зберігання первинних документів.

Вважає, що штрафні санкції були застосовані правомірно. Просить у задоволенні вимог відмовити.

У судовому засідання позивач, представники позивача та відповідача вимоги та заперечення підтримали із зазначених підстав.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що ГУ ДФС у Сумській області за наслідками документальної позапланової перевірки ОСОБА_1 11.05.2018 винесено податкове повідомлення-рішення № 0032491303, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 510 грн. за неподання документів на перевірку; № 00332591303, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі у розмірі 112435,40 грн. за не оприбуткування готівкових коштів (а.с. 27-29). Відповідно до акту перевірки позивачем не були надані на перевірку первинні документи, що підтверджується походження товарів, реалізація яких ним здійснювалась, а також не надано документи на підтвердження реалізації товарів. Також з акту перевірки вбачається, що відповідачем при її проведенні були дослідженні лише банківські виписки по рахунку позивача та його книга обліку доходів. Встановлено, що сума доходу, відображена позивачем за період з 01.01.2017 по 27.07.2017 у декларації є більшою на 22487,08 грн. від суми, що відображена ним за цей період у книзі обліку доходів. На підставі цього ГУ ДФС У Сумській області зроблено висновок про те, що розбіжність виникла у зв`язку з отриманням та не оприбуткуванням позивачем готівкових коштів у вказаному розмірі.

Судом встановлено, що у період з 01.01.2017 по 27.07.2017 ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування, був зареєстрований платником єдиного податку 2 групи та не був зареєстрований платником ПДВ. Ця обставина підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку (а.с. 71). У зазначений період позивач при здійсненні підприємницької діяльності реєстратор розрахункових операцій не використовував.

Відповідно до ст. 121 п. 121.1 ПК України (у редакції чинній на момент винесення податкового повідомлення-рішення) Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Обґрунтовуючи правомірність застосування штрафних санкцій відповідач посилається на норми ст. 44 ПК України та обов`язок позивача зберігати та надавати на перевірку документи, що підтверджують придбання ним товарів, а також документи на підтвердження реалізації таких товарів.

Відповідно до ст. 44 п. 44.1 ПК України ( у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З наведених норм вбачається, що платник податків зобов`язаний зберігати ті документи, що пов`язані з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань. Главою ж 1 розділу XIV ПК України встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку. Тобто ці норми є спеціальними при застосуванні їх до осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Відповідно п. п. 291.2, 291.4 ст. 292 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності другої групи - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Відповідно до п.п. 292.1, 292.4, 292.6, 292.12-292.14 ст. 292 ПК України доходом платника єдиного податку є: для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента). Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 цього Кодексу. Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб`єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до п.п 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПК України 296.1. Платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 цього пункту. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

На виконання зазначеної норми Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579, затверджено Форму книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість); а також “Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість” (далі Порядок) . Відповідно до п. 1 Порядку фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, ведуть книгу обліку доходів, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи. Відповідно до п. п. 5,6 Порядку записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Платник податку заносить до Книги відомості в такому порядку: 1) у графі 1 зазначається дата запису; 2) у графах 2 - 6 щоденно відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до пункту 293.2 та підпункту 2 пункту 293.3 статті 293 глави 1 розділу XIV Кодексу, із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (окремо в готівковій та безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі; 3) у графі 2 зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги; 4) у графі 3 вказується сума повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати; 5) у графі 4 зазначається скоригована сума доходу за продані товари, виконані роботи, надані послуги на суму повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати та розраховується як різниця граф 2 і 3; 6) у графі 5 вказується вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг); 7) у графі 6 відображається загальна сума доходу як сума граф 4 і 5; 8) у графах 7 і 8 відображаються відповідно вид та сума доходу, що оподатковується за ставкою 15 % відповідно до підпунктів 1 - 5 пункту 293.4 статті 293 глави 1 розділу XIV Кодексу.

З наведених норм вбачається, що для платники єдиного податку 2 групи зобов`язані вести облік своїх доходів. Обов`язок підтвердження доходів первинними документами, а також ведення обліку витрат для таких осіб, ведення ними бухгалтерського обліку Податковим кодексом України не передбачено. Затвердженою на виконання вимог ПК України формою Книги обліку доходів не передбачається внесення записів про здійснені витрати. Іншої форми обліку крім Книги обліку доходів не передбачається. Право фізичної особи-підприємця на перебування на спрощеній системі оподаткування, визначення групи платників, а також визначення ставки податку залежать від обсягу доходу такої особи та не залежить від обсягу витрат. На підставі викладеного, суд вважає, що документи про придбання позивачем товару, які свідчать про здійснені витрати, не впливають на об`єкт оподаткування та не пов`язані з визначенням об`єктів оподаткування, податкових зобов`язань. Відповідно, беручи до уваги зміст ст. 44 ПК України, позивач не зобов`язаний зберігати такі документи та надавати на перевірку. Податкове повідомлення-рішення № 0032491303, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 510 грн. за неподання документів на перевірку є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог абз. 3 ст. 1 указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 у разі порушення фізичними особами - громадянами України, які є суб`єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідачем у ході перевірки встановлено, що на розрахунковий рахунок позивача у 2017 році до моменту припинення ним підприємницької діяльності 27.07.2017 надійшла виручка у розмірі 869272,20 грн., що є меншим від задекларованого за цей період доходу на 23429,80 грн. У зв`язку з цим відповідачем зроблено висновок про отримання зазначеної різниці у готівковій формі та не оприбуткування її у встановленому порядку. При цьому відповідачем у акті перевірки не наведено посилання на будь-які докази, що підтверджують здійснення позивачем у зазначеному періоді операцій з готівковими коштами. Не надано таких доказів і під час розгляду справи судом. ГУ ДФС у Сумській області не встановлено причин виникнення розбіжностей між відомостями про надходження коштів на рахунок позивача та сумою доходу, що відображена ним у податковій декларації. НЕ виключено можливість виникнення розбіжностей внаслідок помилки чи інших обставин, що не є порушенням податкового законодавства. Висновок про наявність підстав для застосування до позивача штрафу, передбаченого Указом Президента України № 436/95 від 12.06.1995 зроблено ГУ ДФС у Сумській області на підставі припущень про вчинення позивачем порушень, а не у зв`язку з встановленням факту такого порушення.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено обґрунтованості та правомірності винесення ним податкового повідомлення-рішення № 00332591303, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі у розмірі 112435,40 грн., а тому воно підлягає скасуванню.

На підставі ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1129,47 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 травня 2018 року № 0032491303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн. та № 0032591303 про застосування штрафних санкцій у розмірі 112435 грн. 40 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (400009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ ВП 43995469) судовий збір, сплачений при зверненні до суду, у розмірі 1129 грн. 47 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.02.2021.

Суддя О.В. Соп`яненко