
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
15 січня 2021 року м. Рівне №460/9212/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 доУправління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання протиправною відмову відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати допомоги у зв`язку з обмеженням продуктів харчування відповідно до ст. 17 Закону України “Про статус і соціальний захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за судовим рішенням та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частину доходу у зв`язку з порушенням строків виплати допомоги у зв`язку з обмеженням продуктів харчування за судовим рішенням в сумі 9822,05 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв`язку із порушенням термінів їх виплати вона має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою соціальної допомоги на підставі судового рішення, яке з вини відповідача фактично виконане останнім лише у 2020 році. Позивач просив нарахувати компенсацію за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати соціальної допомоги в розмірі 9822,05 грн., однак, відповідач відмовився нарахувати та виплатити вказану компенсацію, що підтверджується листом від 19.11.2020. За таких обставин, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 15.12.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, причини не подання суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні.
З урахуванням частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву і відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.
Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 30.12.2011 у справі №2-а-11443/11, яка набрала законної сили 20.11.2012, було зобов`язано управління праці та соціального захисту Володимирецької районної державної адміністрації провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, передбачену ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 40% від встановленого законодавством мінімального розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 16 червня 2011 року і до настання передбачених законодавством підстав для припинення виплати допомоги особисто позивачу, або до зміни законодавства, що регулює вказані виплати.
На виконання судового рішення відповідачем нараховано позивачу допомогу в розмірі 9822,05грн., яка фактично виплачена лише у 2020 році.
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення розрахунку і виплати компенсації за втрату частини доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати соціальної допомоги згідно з постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 30.12.2011 у справі №2-а-11443/11.
Листом від 19.11.2020 № П-860/06-10/20 відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для виплати компенсації. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення допомоги носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
Не погодившись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналіз наведених нормативних актів дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статті 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем соціальної допомоги, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений цей платіж і коли, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі № 21-518а14, від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17, від 21.06.2018 у справі № 523/1124/17, від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 05.10. 2018 у справі № 127/829/17, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18, від 08.08.2019 у справі № 638/19990/16-а.
Доводи відповідача, що перерахунок соціальної виплати позивача на виконання судового рішення не є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку та відновлення прав позивача, порушених при виплаті у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.
Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 в справі № 521/940/17.
Оскільки несвоєчасне нарахування сум соціальної виплати відбулось у зв`язку з неправомірним її нарахуванням відповідачем, що встановлено постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 30.12.2011 у справі №2-а-11443/11, тобто з вини органу, що призначає і виплачує соціальні виплати, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків його виплати.
Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №814/1428/18.
Таким чином, відмова Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати доходу викладена в листі від 19.11.2020 № П-860/06-10/20, є протиправною.
Частиною першою статті 2 Закону №2050-ІІІ, визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Статтею 3 Закону № 2050-ІІІ, передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17.
Відповідна позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11439/19.
Враховуючи встановлення в судовому порядку факту невиплати позивачу належних йому сум соціальної виплати з 16.06.2011, суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини грошового доходу у зв`язку з порушенням строків виплати належних йому коштів.
При цьому, за правилами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої соціальної допомоги за весь час затримки виплати: з 16.06.2011 і по день фактичної виплати коштів, на суму допомоги 9822,02 грн.
Таким чином, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт серія НОМЕР_1 виданий Володимирецьким РВ УМВС України в Рівненській області 29.02.1996) до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації (вулиця Соборна, 23, селище міського типу Володимирець, Рівненська область, 34300; код ЄДРПОУ 25797471) - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати соціальної допомоги, викладену в листі від 19.11.2020 № П-860/06-10/20.
Зобов`язати Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати соціальної допомоги, нарахованої на виконання постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 30.12.2011 у справі №2-а-11443/11, за період з 16.06.2011 по день фактичної виплати на суму допомоги 9822,02 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 15 січня 2021 року.
Суддя Н.В. Друзенко
Судове рішення № 95069849, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 15.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 460/9212/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: