Рішення № 95069713, 12.02.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7252/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Під час розгляду справи суд,

В С Т А Н О В И В:

08 грудня 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області від 25.06.2020 №1782 "Про розгляд заяв громадян про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" в частині відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у видачі дозволів на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.); зобов`язання Михайлівську сільську раду Машівського району Полтавської області надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), які знаходяться на території Ряськівської сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5323085600:00:001:0023, яка перебуває в користуванні ТОВ "Коновалівське", ТОВ "Коновалівка-Агро".

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивачі звернулися до Михайлівської с/р з клопотаннями про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03), однак, спірним рішенням їм відмовлено у наданні дозволу, оскільки бажані земельні ділянки перебувають у користуванні ТОВ "Коновалівське". Наголосили, що, звертаючись до відповідача із клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, виконали усі умови, визначені статтею 118 Земельного кодексу України для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, проте відповідач протиправно відмовив їм у наданні дозволів з підстав, не передбачених статтею 118 Земельного кодексу України. На думку позивачів, відмова у наданні дозволів на розробку проекту землеустрою, оформлена рішенням від 25.06.2020 №1782 є безпідставною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства. За викладених обставин та умов, позивачі вважають, що належним способом захисту порушеного права є саме зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

06.01.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, відповідач посилався на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5323085600:00:001:0023 на підставі договору оренди від 23.10.2008 та додаткової угоди від 10.10.2019 перебуває у оренді ТОВ "Коновалівське", а також в суборенді ТОВ "Коновалівка-Агро", і припиняти відносини оренди Михайлівська сільська рада не має наміру, а тому підстави для надання дозволу на розробку проекту землеустрою відсутні. Крім того, на думку відповідача, поділ сформованих земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, тоді як позивачі звернулися із клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26.01.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивачів, додатково до раніше наведених обґрунтувань, зазначив, що перебування земельної ділянки в користуванні іншої особи за наявності нотаріально засвідченої згоди цього землекористувача не може бути підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Вважає, що стаття 118 Земельного кодексу України передбачає, що безоплатна передача земельних ділянок у власність здійснюється на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Також, на думку представника позивачів, зміна виду використання земельної ділянки з коду 01.03 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) на 01.01 (для ведення особистого селянського господарства) відбувається саме за проектом землеустрою, а не на підставі технічної документації. Крім того, представник позивачів зазначив, що посилання відповідача на те, що передача у власність сформованої земельної ділянки повинна відбуватися виключно на підставі технічної документації із землеустрою, не може бути взяте до уваги у ході розгляду цієї справи, оскільки ця обставина не була врахована під час прийняття спірного рішення.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

23.10.2008 між Машівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Коновалівське" (орендар) укладено договір оренди землі, згідно з пунктом 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Ряськівської сільської ради, за межами населеного пункту Машівського району Полтавської області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 23,20 га (пункт 2 Договору). Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку Договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 7 Договору). Вищезазначена земельна ділянка передана у користування ТОВ "Коновалівське" на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки від 23.10.2008.

Земельна ділянка з кадастровим номером 5323085600:00:001:0023, площею 23,20 га зареєстрована 10.02.2009, та перебуває у власності територіальної громади села Михайлівка в особі Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області (право комунальної власності зареєстровано 27.03.2019), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

10.10.2019, зважаючи на надіслання ТОВ "Коновалівське" листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 23.10.2008, між Михайлівською с/р (орендодавець) та ТОВ "Коновалівське" (орендар) укладено додаткову угоду по поновлення договору оренди землі, зареєстрованого за 040955800002. Договір укладено на 10 років, терміном до 10.02.2029 (пункт 8 Договору). Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої сторони, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (пункт 35 Договору).

01.01.2020 між ТОВ "Коновалівське" (орендар) та ТОВ "Коновалівка-Агро" (суборендар) укладено договір суборенди № 1, предметом якого є земельна ділянка загальною площею площею 23,20 га з кадастровим номером 5323085600:00:001:0023, яка розміщена за межами населених пунктів на території Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, право суборенди на яку зареєстровано 10.02.2020, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Представник за довіреністю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулася до Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області з клопотаннями від 20.05.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ - 01.03.), яка знаходиться на території Ряськівської сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки (кадастровий номер 5323085600:00:001:0023), яка перебуває у користуванні ТОВ "Коновалівське", ТОВ "Коновалівка-Агро".

До клопотань додано: графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки; копію документа, що посвідчує особу; копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера; копію посвідчення учасника бойових дій; довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції; нотаріально засвідчену копію довіреності від 23.01.2019; копію документа, що посвідчує особу представника по довіреності; копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера представника; нотаріально засвідчену копію погодження землекористувача (письмова згода ТОВ "Коновалівське" на вилучення частини земельної ділянки (кадастровий номер 5323085600:00:001:0023) від 20.05.2020; нотаріально засвідчену копію погодження землекористувача (письмова згода ТОВ "Коновалівка-Агро" на вилучення частини земельної ділянки (5323085600:00:001:0023) від 18.05.2020.

Рішенням тридцять шостої сесії сьомого скликання Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області №1782 від 25.06.2020 "Про розгляд заяв громадян про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства", розглянувши, зокрема, заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє ОСОБА_5 , про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та додані до них документи, відмовлено позивачам у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовним розміром по 2,0000 га кожному для ведення особистого селянського господарства, що утворюються шляхом поділу сформованої земельної ділянки площею 23,2009 га з кадастровим номером 5323085600:00:001:0023, яка перебуває в оренді ТОВ "Коновалівське" згідно з договором оренди землі від 23.10.2008, що діє до 10.02.2029 .

Підставою для відмови визначено те, що ТОВ "Коновалівське" у вересні 2019 року звернулося до сесії сільської ради з листом-повідомленням про продовження договорів оренди земельних ділянок. У той же час у березні 2019 року ТОВ "Коновалівське" надає погодження на вилучення частини земельної ділянки, тобто до укладення додаткових угод про поновлення договорів оренди землі та до подання вказаними вище громадянами клопотань про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Вказана обставина свідчить, що у діях ТОВ "Коновалівське" простежується недобросовісність щодо отримання земельних ділянок у користування. Окрім того, договори оренди землі від 10.02.2008 є чинними та не скасовані. Додаткові угоди про розірвання таких договорів не укладалися. Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Позивачі, вважаючи рішення №1782 від 25.06.2020 протиправним в частині, що стосується розгляду їх клопотань, звернулися до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі - ЗК України).

За змістом ч. 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Згідно із пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 116 ЗК України визначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно з частиною 5 статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За приписами частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтею 122 ЗК України.

Частиною 1 статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Зміст наведених норм права свідчить про те, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

Як встановлено судом, позивачі є громадянами України, а тому мають право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_5 в інтересах позивачів, звертаючись до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність орієнтовною площею 2 га кожному із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Ряськівської сільської ради Машівського району, додала, зокрема, графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копії паспорта, ідентифікаційного номеру та погодження землекористувачів щодо надання згоди на вилучення частини земельної ділянки.

Представником позивачів у клопотаннях зазначено цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовний розмір.

Таким чином, представником позивачів - Плискою Н.М. надано необхідний та повний пакет документів, визначений статтею 118 Земельного кодексу України, що не спростовано відповідачем, а тому у Михайлівської с/р виник обов`язок розглянути подані клопотання у строки, встановлені статтею 118 Земельного кодексу України.

Із спірного рішення слідує, що підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки слугувало те, що ТОВ "Коновалівське" у вересні 2019 року звернулося до сесії сільської ради з листом-повідомленням про продовження договорів оренди земельних ділянок. У той же час у березні 2019 року ТОВ "Коновалівське" надає погодження на вилучення частини земельної ділянки, тобто до укладення додаткових угод про поновлення договорів оренди землі та до подання вказаними вище громадянами клопотань про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Вказана обставина свідчить, що у діях ТОВ "Коновалівське" простежується недобросовісність щодо отримання земельних ділянок у користування. Окрім того, договори оренди землі від 10.02.2008 є чинними та не скасовані. Додаткові угоди про розірвання таких договорів не укладалися. Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Надаючи оцінку викладеним у спірному рішенні мотивам відмови у наданні позивачам дозволу на розробку проекту землеустрою, суд виходить з наступного.

Як зазначалось вище, єдиною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому суд зауважує, що невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо.

Однак, спірне рішення містить посилання на недобросовісність ТОВ "Коновалівське" щодо отримання земельних ділянок у користування, а також те, що договір оренди землі, що укладений з ТОВ "Коновалівське", є чинним та не є розірваним, а тому передача спірної земельної ділянки у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування можлива лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Суд зауважує, що статтею 118 ЗК України не передбачено таких підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою як недобросовісність дій орендодавця щодо отримання земельної ділянки, а також факт перебування спірної земельної ділянки в оренді.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу, що твердження відповідача щодо недобросовісності дій ТОВ "Коновалівське" щодо отримання земельних ділянок у користування ґрунтуються виключно на припущеннях та жодним чином не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Крім того, суд враховує, що факт перебування земельної ділянки у користуванні у третьої особи жодним чином не перешкоджає наданню дозволу на розроблення проекту землеустрою.

При цьому, як встановлено судом, кожний із позивачів отримав згоду від ТОВ "Коновалівське" та ТОВ "Коновалівка-Агро" на вилучення частини земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ - 01.03), яка знаходиться на території Ряськівської сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки (кадастровий номер 5323085600:00:001:0023) для одержання її у власність, що підтверджується доданими до матеріалів заявами ТОВ "Коновалівське" та ТОВ "Коновалівка-Агро".

Отже, землекористувачами - ТОВ "Коновалівське" та ТОВ "Коновалівка-Агро" погоджено вилучення частини земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ - 01.03), яка знаходиться на території Ряськівської сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки (кадастровий номер 5323085600:00:001:0023) для одержання її у власність позивачами.

На стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, достатнім є долучення до клопотання заявника на отримання дозволу письмової згоди землевласника (землекористувача), засвідченої нотаріально. Проте на стадії затвердження проекту землеустрою бажана до відведення земельна ділянка має бути вільною.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №120/4116/19-а.

При цьому у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем не обґрунтовано правомірність рішення Михайлівської с/р від 25.06.2020 №1782 у частині відмови позивачам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача щодо того, що поділ сформованих земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, у той час як позивачі звернулися із клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, рішення Михайлівської с/р від 25.06.2020 №1782 у частині відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не ґрунтується на вимогах закону, а отже, його слід визнати протиправним та скасувати у цій частині, задовольнивши відповідні позовні вимоги.

Обираючи ефективний та належний спосіб захисту порушено права позивача, суд виходить з наступних міркувань.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд зазначає, що відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що поділ сформованих земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднанням земельних ділянок, у той час як позивачі звернулися із клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Враховуючи повноваження суду та предмет доказування у цій справі, спірне рішення перевіряється судом на предмет правомірності, виходячи лише із тих мотивів, які покладалися відповідачем в основу його винесення.

Беручи до уваги те, що відповідачем у рішенні не надано оцінку тій обставині, що поділ сформованих земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, суд позбавлений можливості дослідити їх для надання оцінки правомірності відмови.

За таких обставин, належним способом захисту та відновлення прав позивачів є зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивачів про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03), які знаходяться на території Ряськівської сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5323085600:00:001:0023, яка перебуває в користуванні ТОВ "Коновалівське", ТОВ "Коновалівка-Агро", з урахуванням висновків суду.

Така позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.12.2019 у справі №806/2540/17 та у постанові Великої Палати від 06.11.2019 у справі №509/1350/17.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зважаючи на те, що позивачі звільнені від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області (вул. Молодіжна, буд. 17, с. Михайлівка, Машівський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 21047603) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області від 25.06.2020 №1782 "Про розгляд заяв громадян про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" в частині відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у наданні дозволів на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03), які знаходяться на території Ряськівської сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5323085600:00:001:0023, яка перебуває в користуванні ТОВ "Коновалівське", ТОВ "Коновалівка-Агро".

Зобов`язати Михайлівську сільську раду Машівського району Полтавської області (вул. Молодіжна, буд. 17, с. Михайлівка, Машівський район, Полтавська область, 39443, ідентифікаційний код 21047603) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (вх. № 39 від 26.05.2020) про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03), яка знаходиться на території Ряськівської сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5323085600:00:001:0023, яка перебуває в користуванні ТОВ "Коновалівське", ТОВ "Коновалівка-Агро", з урахуванням висновків суду.

Зобов`язати Михайлівську сільську раду Машівського району Полтавської області (вул. Молодіжна, буд. 17, с.Михайлівка, Машівський район, Полтавська область, 39443, ідентифікаційний код 21047603) повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 (вх. № 33 від 26.05.2020) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03), яка знаходиться на території Ряськівської сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5323085600:00:001:0023, яка перебуває в користуванні ТОВ "Коновалівське", ТОВ "Коновалівка-Агро", з урахуванням висновків суду.

Зобов`язати Михайлівську сільську раду Машівського району Полтавської області (вул. Молодіжна, буд. 17, с. Михайлівка, Машівський район, Полтавська область, 39443, ідентифікаційний код 21047603) повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 (вх.№ 43 від 26.05.2020) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03), яка знаходиться на території Ряськівської сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5323085600:00:001:0023, яка перебуває в користуванні ТОВ "Коновалівське", ТОВ "Коновалівка-Агро", з урахуванням висновків суду.

Зобов`язати Михайлівську сільську раду Машівського району Полтавської області (вул. Молодіжна, буд. 17, с.Михайлівка, Машівський район, Полтавська область, 39443, ідентифікаційний код 21047603) повторно розглянути клопотання ОСОБА_4 (вх. № 118 від 26.05.2020) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03), яка знаходиться на території Ряськівської сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5323085600:00:001:0023, яка перебуває в користуванні ТОВ "Коновалівське", ТОВ "Коновалівка-Агро", з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя К.І. Клочко