Рішення № 95069116, 23.02.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 лютого 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/320/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 16 січня 2021 року надійшов адміністративний позов Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - позивач, Білокуракинське ОУПФУ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач, Відділ), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 03 листопада 2020 року ВП № 60828870, винесену державним виконавцем Відділу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року по справі № 360/2121/19 за позовом ОСОБА_1 зобов`язано управління здійснити з 21 грудня 2016 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених ОСОБА_1 грошових коштів.

На виконання зазначеного рішення суду Білокуракинським ОУПФУ на підставі розпорядження від 05 листопада 2019 року проведено відповідний перерахунок пенсії у порядку, передбаченому судовим рішенням. Виплата заборгованості ОСОБА_1 згідно з рішенням суду залежить від наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України. До реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року по справі № 360/2121/19 Управлінням внесено 15 листопада 2019 року.

Отже, на момент винесення постанов про накладання штрафу за невиконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року, Білокуракинським ОУПФУ вже частково виконано рішення суду в добровільному порядку, а саме нарахована сума пенсії, тому відповідач безпідставно виніс постанову про накладання штрафу за невиконання рішенням суду, яке в добровільному порядку вже виконано.

Окрім того, невиконання судового в частині виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється з Державного бюджету України, не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладання штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Ухвалою від 21 січня 2021 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (арк. спр. 22-23).

Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою від 15 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (арк. спр. 52-53).

Від представника відповідача 19 лютого 2020 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 58-62).

На виконання до Відділу 09 грудня 2019 року надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року № 360/2121/19 про зобов`язання Білокуракинського ОУПФУ здійснити з 21 грудня 2016 року нарахування та виплату пенсії, призначеної ОСОБА_1 , без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених ОСОБА_1 грошових коштів.

Державним виконавцем, керуючись вимогами статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», 10 грудня 2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

На адресу відповідача надійшла відповідь Білокуракинського ОУПФУ Луганської області, з якої встановлено, що рішення суду боржником не виконано. Будь-яких підтверджуючих документів боржником з листом не надано.

Станом на 18 червня 2020 року від боржника інформації та копій підтверджуючих документів також не надходило, у зв`язку з чим 18 червня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн.

Вказану постанову боржником оскаржено до суду. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року в справі № 360/2535/20, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року, у задоволенні позову Білокуракинського ОУПФУ відмовлено повністю.

Оскільки станом на 03 листопада 2020 року державному виконавцю не надано інформації щодо повного та фактичного виконання рішення суду, державним виконавцем 03 листопада 2020 року винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 10200 грн.

Відповідач зауважує, що при винесенні постанови про накладення штрафу державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представники сторін у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи (арк. спр. 55, 56-57).

Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев`ята статті 205 КАС України).

З огляду на положення статті 205 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу за відсутності представників сторін у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

За заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 360/2121/19, виданого Луганським окружним адміністративним судом 12 листопада 2019 року про зобов`язання Білокуракинського ОУПФУ здійснити з 21 грудня 2016 року нарахування та виплату пенсії, призначеної ОСОБА_1 , без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених ОСОБА_1 грошових коштів, державним виконавцем відділу винесено постанову від 10 грудня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № 60828870 (арк. спр. 67-72).

Листом від 17 березня 2020 року № 1746/03-22/СВ Білокуракинське ОУПФУ повідомило державного виконавця, зокрема, про те, що на виконання рішення суду у справі № 360/2121/19 на підставі розпорядження від 05 листопада 2019 року проведено відповідний перерахунок пенсії, розмір якої з 01 грудня 2019 року склав 26949,36 грн. Окрім того, у грудні 2019 року ОСОБА_1 отримав доплату згідно рішення суду за період з 23 жовтня 2019 року по 30 листопада 2019 року у розмірі 14554,53 грн. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою. Заборгованість згідно з рішенням суду за період з 21 грудня 2016 року по 23 жовтня 2019 року (дата набрання рішенням суду законної сили) у розмірі 287209,28 грн, включена Білокуракинським ОУПФУ до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, та буде виплачена на підставі та в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2019 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» (арк. спр. 78-79).

У зв`язку з невиконанням рішення суду державним виконавцем винесено постанову від 18 червня 2020 року ВП № 60828870 про накладення штрафу на Білокуракинське ОУПФУ у розмірі 5100,00 грн (арк. спр. 87).

Білокуракинське ОУПФУ звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу щодо визнання протиправною та скасування постанови про від 18 червня 2020 року ВП № 60828870 про накладення штрафу.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року в справі № 360/2535/20, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року, у задоволенні позову Білокуракинського ОУПФУ відмовлено повністю (арк. спр. 92-99, 102-109).

Державним виконавцем винесено постанову від 03 листопада 2020 року ВП № 60828870 про накладення штрафу на Білокуракинське ОУПФУ у розмірі 10200,00 грн (арк. спр. 8, 111).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом

Частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Згідно з пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486 (далі - Положення), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).

Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до пункту 4 Положення управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (підпункт 3); призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства (підпункт 7); забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункт 8).

Згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 13.12.2018 № 27-1 «Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсій у 2019 році» фінансування пенсійних виплат здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду України.

Судом з вищеописаних письмових доказів встановлено, що Білокуракинським ОУПФУ рішення суду у встановлений державним виконавцем строк повністю не виконано, а саме не виплачено стягувачу заборгованість з пенсії в сумі 287209,28 грн.

Як зазначає Білокуракинське ОУПФУ, невиконання рішення суду сталося з незалежних від нього причин, а саме - виконання судових рішень здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2019 № 649, а боржник 15 листопада 2019 року вніс до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, рішення суду в справі № 360/2121/19, тобто вчинив всіх залежних від нього заходів.

Однак Луганським окружним адміністративним судом при розгляді справи № 360/2535/20 за позовом Білокуракинського ОУПФУ про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 18 червня 2020 року ВП № 60828870 в сумі 5100,00 грн вже надано правову оцінку таким твердженням боржника та встановлено, що Білокуракинським ОУПФУ не надано державному виконавцю жодних належних та допустимих доказів внесення рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року по справі № 360/2121/19 до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Відтак, суд дійшов висновку, що управлінням не дотримано порядку, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року рішення Луганського окружного адміністративного суду залишено без змін.

Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зважаючи, що предметом розгляду у даній справі є постанова державного виконавця від 03 листопада 2020 року ВП № 60828870 про накладення на Білокуракинське ОУПФУ штрафу за повторне невиконання рішення суду у справі № 360/2121/19 в сумі 10200,00 грн, суд вважає, що обставини, встановлені рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року в справі № 360/2535/20, по-перше, є звільненими від доказування, а, по-друге, є обов`язковими для врахування при розгляді даної справи.

Білокуракинським ОУПФУ суду не надано доказів вжиття будь-яких інших заходів щодо виконання рішення суду в справі № 360/2121/19, відмінних від тих, правову оцінку яким надано Луганським окружним адміністративним судом в рішенні від 28 липня 2020 року в справі № 360/2535/20.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року в справі № 640/5248/19, із змінами, внесеними згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Відповідно, Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, який затверджено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649, втратив чинність та є незастосовним до правовідносин, що виникли між сторонами виконавчого провадження, тому посилання Білокуракинського ОУПФУ на цей Порядок є безпідставними.

Також в обґрунтування існування поважних причин, що перешкоджали боржнику у виконанні рішення суду, Білокуракинським ОУПФУ вказано про відсутність у боржника коштів для виконання рішення суду повністю. Проте, позивачем не надано ані державному виконавцю, ані до суду жодних належних та допустимих доказів існування таких обставин, а також вжиття боржником будь-яких заходів для їх отримання на виконання рішення суду в справі № 360/2121/19.

Відповідно такі твердження боржника відхиляються судом, як такі, що не відповідають фактичним обставинам, не свідчать про неможливість виконання боржником рішення суду з поважних і незалежних від його волі причин.

З викладених підстав є незастосовною до спірних правовідносин правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, на яку посилається позивач, як така, що викладена в інших (не подібних) правовідносинах.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 03 листопада 2020 року ВП № 60828870.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2270,00 грн, понесені позивачем при зверненні до суду з цим адміністративним позовом, не підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місцезнаходження: 92200, Луганська область, селище міського типу Білокуракине, вулиця Історична, будинок 81, код за ЄДРПОУ 41246789) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Єгорова, будинок 22, код за ЄДРПОУ відсутній) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.О. Пляшкова