Ухвала суду № 95069022, 22.02.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

22 лютого 2021 року м. Кропивницький справа № 340/577/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Р.В. Жук, розглянувши адміністративний позов

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )до третя особаТОВ "Фінансова компанія "Аланд" (вул. Саксаганського, буд.14, офіс 301, м. Київ, 01033; код в ЄДРПОУ 42642578) Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна (вул. Окіпної Раїси, 4А, оф.35, м. Київ, 02002)простягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 17.02.2021 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить суд:

- стягнути з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі - 6471,41 коп (шість тисяч чотириста сімдесят одна гривня 41 коп.);

- повернути стягнуту за виконавчим листом №62834580 від 21.08.2020 року суму яка складає - 8552,70 гривень (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят дві гривні 70 копійок).

Згідно п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з огляду на наступне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що "судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до ч. 5 ст. 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає та встановлює Кодекс адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справи адміністративної юрисдикції. Необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

При цьому, відповідно до ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Так, у ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно п.8 та п.9 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У ч.2 ст.22 ЦК України зазначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Зазначені правові висновки неодноразово висловлені Великою Палатою Верховного Суду при розгляді справ з підстав порушення судом правил предметної юрисдикції, зокрема, в постановах від 21.03.2018 у справі № 802/1792/17-а (номер рішення в ЄДРСР 73054799), від 18.04.2018 у справі № 607/10615/15-а (номер рішення в ЄДРСР 73657864), від 25.04.2018 у справі № 825/519/17 (номер рішення в ЄДРСР 73727765), від 08.05.2018 у справі № 820/4089/16 (номер рішення в ЄДРСР 74022189).

Як вбачається з позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 6471,41 грн. та стягнуті за виконавчим листом №62834580 від 21.08.2020 року суму у розмірі 8552,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що на виконання до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» надано виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. № 7177 від 03.07.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ коштів в сумі 21589,15 грн. Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. від 18.08.2020 року відкрито виконавче провадження ВП №62834580. Стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 2158,92 грн.

21.08.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Також у межах виконавчого провадження, приватним виконавцем 18.08.2020 року винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою для ОСОБА_1 визначено розмір мінімальних витрат на загальну суму 219,88 грн. Постановою від 18.08.2020 року про стягнення з боржника основної винагороди, приватний виконавець Клітченко О.А. стягнула з ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 2158,92 грн.

Під час вирішення судом питання про відкриття провадження встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 року позовні вимоги задоволено. Скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №62834580 від 18.08.2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" заборгованості в розмірі 21589,15 грн., винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А.

Таким чином, публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №62834580 від 18.08.2020 року, вже вирішений Кіровоградським окружним адміністративним судом за наслідками розгляду справи № 340/4293/20.

Водночас, за правилами п.1, 3 ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

З огляду на те, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори про стягнення моральної шкоди (матеріальної) у разі якщо позовні вимоги заявлені без вимог про вирішення публічно-правового спору, а тому спір про стягнення моральної (матеріальної) шкоди поданий фізичною особою віднесено до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Аналогічні правові висновки неодноразово були викладені у рішеннях Вищого адміністративного суду України, Верховного Суду України та Верховного Суду.

Крім того, вимоги про відшкодування шкоди можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства, якщо такі вимоги стосуються шкоди, завданої протиправними діями суб`єкта владних повноважень, і заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Аналогічні правові висновки щодо застосування процесуальних норм права у подібних правовідносинах містяться, зокрема, у п.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18), п.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 року №171/2124/18 (провадження № 14-433цс19).

Подана до суду позовна заява ОСОБА_1 від 17.02.2021 містить лише вимогу про стягнення коштів, які на підставі незаконного відкриття виконавчого провадження стягнуті приватним виконавцем, будь-яких інших вимог щодо вирішення публічно-правового спору останнім не заявлено.

Оскільки позивачем вимог про вирішення публічно-правового спору не заявлено, суд дійшов висновку, що позов не може бути розглянутий за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 6 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

З огляду на те, що дану позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд зазначає, що такий спір підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства, за правилами ЦПК України.

Окремо суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 170, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" (вул. Саксаганського, буд.14, офіс 301, м. Київ, 01033; код в ЄДРПОУ 42642578) про стягнення коштів.

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду з позовною вимогою про стягнення матеріальної шкоди в порядку цивільного судочинства.

Повідомити позивача, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук