Ухвала суду № 95068006, 15.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

15 лютого 2021 р. Справа №200/10524/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Купріян В.Ю. розглянувши клопотання представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Жовтневе” про визнання поважними причин пропуску звернення з позовною заявою у адміністративній справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Жовтневе до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

11 листопада 2020 року від позивача, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Жовтневе”, надійшов адміністративний позов, відправлений 07 листопада 2020 року Укрпоштою, до Головного управління ДПС у Донецькій області, відповідно до якого позивач просив суд: визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2020 року номер Ю-816-17 в розмірі 1 421 667 грн. 15 коп., до складу якої входить сума недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 1 421 667 грн. 15 коп.; зобов`язати ГУ ДПС у Донецькій області здійснити дії щодо коригування облікових даних інформаційної системи податкового органу шляхом зменшення заборгованості СТОВ "Жовтневе" з єдиного внеску у сумі 1 189 201,28 грн.

Ухвалою від 16 листопада 2020 року суд позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Жовтневе” до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії залишив без руху з огляду на пропуск 10-денного строку звернення до суду, встановлений ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”.

26 листопада 2020 року до суду надійшло клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, яке вмотивоване тим, що 09.09.2020 року позивач направив скаргу в адміністративному порядку до ДПС України на цю вимогу.

02.10.2020 року товариство отримало Рішення ДПС України №29374/6/99-00-06-05-01-06 про залишення скарги без розгляду у зв`язку з пропущенням строку на оскарження.

Проте, позивач зазначає, що строк адміністративного оскарження не був пропущений, враховуючи дію Закону України від 13.05.2020 №591-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким пункт 52-8 підрозділу 10 розділ) XX Перехідних положень викладений в такій редакції: "52-8. Тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених: статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку па додану вартість), то надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в яком) завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу).

Стаття 56.19. Податкового Кодексу України передбачає, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Позивач звернувся з позовом 07.11.2020 року.

Дослідивши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку про дослідження дотримання строків звернення до суду в процесі розгляду справи з урахуванням доводів та заперечень сторін з цього питання та відкрив провадження у справі відповідно до ухвали від 30 листопада 2020 року, призначивши її до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання призначеного на 22 грудня 2020 року.

17 грудня 2020 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої позивач просив суд відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на чисельну практику Верховного Суду, посилаючись на Закон України від 14.01.2020 №440-ІХ «Про внесення змін до

Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з

проведенням адміністративної реформи» пункт 9-4 розділу VII «Прикінцевих та

Перехідних положень» Закону №2464 якого було виключено з 13.02.2020.

Тобто, на момент звернення Позивача до суду, пункт 9-4 розділу VII «Прикінцевих

та перехідних положень» Закону №2464, як підставу для списання заборгованості з

єдиного внеску було виключено.

Ухвалою від 22 грудня 2020 року суд відклав розгляд адміністративної справи № 200/10524/20-а за позовною заявою позовною заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Жовтневе” до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії на 18 січня 2021 року.

11 січня 2021 року від відповідача засобами електронного зв`язку через канцелярію суду надійшла заява представника відповідача про залишення позовної заяви відповідача без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду, яка не була підписана електронним цифровим підписом без доказів направлення її позивачу.

Суд відклав підготовче судове засідання з 18 січня 2021 року на 01 лютого 2021 року.

27 січня 2020 року до суду надійшов оригінал вищезазначеної заяви.

Ухвалою від 01 лютого 2021 року суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, призначивши підготовче судове засідання на 15 лютого 2021 року.

02 лютого 2021 року від представника відповідача до суду надішли докази направлення позивачу заяви відповідача про залишення позову без розгляду.

Всебічно дослідивши матеріали справи, надаючі правову оцінку доводам та запереченням сторін, наданих під час розгляду зазначеної справи суд встановив наступне.

Позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Жовтневе” є юридичною особою та включений до ЄДРПОУ за номером 30845071. Згідно до даних з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що позивач був зареєстрований в якості юридичної особи 14.03.2000 року та взятий на облік як платник ЄСВ 23.03.2000 року.

Відповідач у зазначеній справі Головне управління ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, який реалізує владні управлінські функції у сфері оподаткування, які регулюються законами України та Податковим Кодексом України.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем сформована та направлена на адресу позивача Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06 липня 2020 року № Ю- 8161-17 у якій зазначено, що станом на 30 червня 2020 року за позивачем обліковується сума боргу зі сплати єдиного внеску у розмірі 1421667,15 грн., в тому числі недоїмка - 1421667,15 грн. (у відповідності до конверту дата відправлення вимоги відповідачем 07.07.2020 року).

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, що він отримав вищезазначену вимогу 17.07.2020 року.

Крім того, позивач у позові також зазначив, що він не погодився з зазначеною вимогою та оскаржив її в адміністративному порядку шляхом направлення скарги до ДПС України. Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 12.10.2020 року за вихідним номером 29374/6/99-00-06-03-01-06 скарга позивача була залишена без задоволення, а вимога без змін.

Позивачем до суду долучена копія скарги на ім`я Державної податкової служби України № 65 від 09.09.2020 року.

Рішенням Державної податкової служби України від 02.10.2020 року за № 29374/6/99-00-06-03-01-06 від 09.09.2020 року скарга позивача була залишена без розгляду , з огляду на наступне: «Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску (абз. 5 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464).

З матеріалів справи вбачається, що вимога про сплату боргу (недоїмки)від 06.07.2020 №. Ю-8161-17 ГУ ДПС у Донецькій області отримана Скаржником 14.07.2020, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, а скаргу до Державної податкової служби України подано 10.09.2020…., тобто з порушенням законодавчо встановленого строку для надання скарги…» .

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Відповідно до преамбули Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2464-VI) цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

За визначенням, наведеним у пункті 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною першою статті 2 Закону № 2464-VI встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно з абзацами першим, другим, четвертим частини чотирнадцятої статті 25 Закону № 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

За правилами абзаців п`ятого, шостого, сьомого, дев`ятого частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Отже, вказаними положеннями визначено чіткий порядок дій платника в частині непогодження з отриманою вимогою про сплату єдиного внеску, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.

Пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що вимогу від 06 липня 2020 року № Ю-8161-17 про сплату боргу (недоїмки) отримано позивачем 14 липня 2020 року (що підтверджується як самим позивачем так і матеріалами справи).

В указаній вимозі зазначено, що її оскарження може бути здійснене до органу доходів і зборів вищого рівня або суду протягом 10 днів, що настають за днем отримання цієї вимоги, в порядку, визначеному частиною четвертою статті 25 Закону № 2464-VI.

Однак, спірна вимога оскаржена до ДПС України 10.09.2020 року (із змісту Рішення ДПС).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на розгляд його справи судом.

В той же час, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування зазначеної Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), наголошує, що заявник повинен діяти з належною сумлінністю, швидко та відповідно до ситуації (рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України»).

При вирішенні питання про поновлення строку суд повинен надавати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позову.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, Європейський cуд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В обґрунтування пропуску строків звернення до суду позивач посилається на наступні підстави:

1) Закон України від 13.05.2020 №591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавіруспої хвороби (СОУЮ-19)», яким пункт 52-8 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень викладений в такій редакції: "52-8. Тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з мстою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУШ-19), зупиняється перебіг строків, встановлених: статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку- на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУШ-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу).

2) п.56.19 ст.56 Податкового Кодексу України передбачає, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Товариство надало позов 07.11.2020 року. Зважаючи на зміни, внесені до розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України» Законом України №731-IX від 18.06.2020р «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)».

Однак, як зазначалось вище у цьому рішенні, що відповідно до п.1.3 ст. 1 ПК України цей Кодекс не застосовується щодо погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, тому суд вважає безпідставним посилання позивача на вищезазначені норми Податкового кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що заходи впливу та стягнення єдиного внеску передбачені ст. 25 Закону № 2464-VI, якою встановлений 10 денний строк на оскарження податкової вимоги, який позивачем не дотриманий.

Вищезазначена позиція суду надійшла підтвердження у судовій практиці Верховного Суду, викладена у постановах: від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18, від 08.08.2019 року у справі №480/106/19, від 12 лютого 2020 року у справі №480/1192/19, від 19 березня 2020 року у справі №140/1757/19, від 28 травня 2020 року у справі №200/11547/19-а, від 17 грудня 2020 року у справі № 410/1195/19, від 22 січня 2021 року у справі № 440/4064/19.

Суд звертає увагу сторін на ту обставину, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” 30 березня 2020 року № 540-IX, що набрав законної сили 02.04.2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту: “Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” 18 червня 2020 року 731-IX, що набрав законної сили 17.07.2020 року, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Однак, вищезазначена норма могла бути застосована тільки до 07 серпня 2020 року, тобто до надходження цього позову до суду.

Отже, для поновлення встановленого законом строку звернення до адміністративного суду необхідно встановити поважність причин його пропуску.

Поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду та підтверджені належними доказами.

Тому суд не вважає поважними причини пропуску звернення позивачем до суду із позовними вимогами про: визнання протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2020 року номер Ю-816-17 в розмірі 1 421 667 грн. 15 коп., до складу якої входить сума недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 1 421 667 грн. 15 коп.

У відповідності до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Тому суд залишає без розгляду позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Жовтневе” про визнання протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2020 року номер Ю-816-17 в розмірі 1 421 667 грн. 15 коп., до складу якої входить сума недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 1 421 667 грн. 15 коп.

Крім того, позивач у клопотанні про поновлення строку звернення до суду від 23.11.2020 року № 98 також просив суд зобов`язати відповідача надати відповідь на скаргу на вимогу № ІО-8161- 17 від 06.07.2020 року по суті. Однак, зазначена вимога не була предметом позову, а також позивачем не надано жодного доказу того, що зазначена скарга на ім`я відповідача взагалі існувала та подавалась на його адресу, так і факт її не розгляду Головним управлінням ДПС у Донецькій області.

В матеріалах справи наявна лише скарга позивача, направлена на адресу ДПС України.

Керуючись Конституцією України та Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропуску звернення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Жовтневе” до Донецького окружного адміністративного суду із позовними вимогами про визнання протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2020 року номер Ю-816-17 в розмірі 1 421 667 грн. 15 коп., до складу якої входить сума недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 1 421 667 грн. 15 коп.

Відмовити у поновленні Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю “Жовтневе строку звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2020 року номер Ю-816-17 в розмірі 1 421 667 грн. 15 коп., до складу якої входить сума недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 1 421 667 грн. 15 коп.

Позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Жовтневе” про визнання протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2020 року номер Ю-816-17 в розмірі 1 421 667 грн. 15 коп., до складу якої входить сума недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 1 421 667 грн. 15 коп. – залишити без розгляду.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини складені та підписані 15 лютого 2021 року.

Повний текст ухвали складено та підписано 22 лютого 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.М. Кониченко