Рішення № 95067957, 23.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 р. Справа№200/10689/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Приватного акціонерного товариства «ЦЗФ «Мирноградська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на суму 1584091,49 гривень,

УСТАНОВИВ:

Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ЦЗФ «Мирноградська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на суму 1584091,49 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» статті 13 Закону № 1788 та частини другої Прикінцевих положень Закону №1058, управлінням визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв`язку з виплатою та доставкою пенсій.

Таким чином, відповідно до щомісячних розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за листопад 2019 року - вересень 2020 року сформованих територіальними органами ПФУ за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по пенсіонерах за списком № 2 за вказаний період на загальну суму 1 584 091,49 грн.

Управлінням на адресу відповідача направлялися розрахунки сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Станом на 10.11.2020 року відповідач не сплатив означену суму заборгованості.

Отримані відповідачем розрахунки у встановлені законодавством України строки і порядку відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржені.

Оскільки, відповідач належним чином не виконує обов`язок щодо покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону №1788 за період листопад 2019 року - вересень 2020 року, управління просить :

-стягнути з Приватного акціонерного товариства «ЦЗФ «Мирноградська» (ідентифікаційний код 24820699) на користь Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ - 42169323) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б-з» ст. 13 Закону України від 05.11.2011 № 1788 «Про пенсійне забезпечення» (за списком № 2), за період з 01.11.2019 по 30.09.2020 в сумі 1 584 091,49 грн.

У зв`язку з тим, що позовна заява була подана без дотримання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року позовна заява була залишена без руху.

Зазначеною ухвалою позивачеві був встановлений п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків шляхом сплати судового збору у розмірі 21 020 грн., про що надати оригінал квитанції до суду.

Позивач виконав вимоги ухвали, тим самим усунувши недоліки позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі відкрито провадження, вирішено справу розглянути суддею одноособово за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.12.2020 року.

29 грудня 2020 року суд відклав підготовче засідання на 27 січня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23 лютого 2021 року.

Станом на 23 листопада 2021 року відзив з боку Приватного акціонерного товариства «ЦЗФ «Мирноградська» не надходив.

Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина 2 статті 175 КАС України).

23 лютого 2021 року представник позивача в судове засідання не з`явився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Надав заяву про розгляд справи в його відсутність.

23 лютого 2021 року представник відповідача в судове засідання не з`явився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 42169323, 85323, Донецька область, місто Мирноград, вулиця Центральна, 13 та суб`єктом владних повноважень.

Відповідач, Приватне акціонерне товариство «ЦЗФ «Мирноградська» зареєстровано в якості юридичної особи 17.06.1997 року за номером № 12661450000041288, включено до ЄДРПОУ за номером 24820699.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» статті 13 Закону № 1788, управлінням визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв`язку з виплатою та доставкою пенсій.

Таким чином, відповідно до щомісячних розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за листопад 2019 - вересень 2020 року сформованих територіальними органами ПФУ за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по пенсіонерах за списком № 2 за вказаний період на загальну суму 1 584 091,49 грн.

Управлінням на адресу відповідача направлялися розрахунки сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Станом на 10.11.2020 відповідач не сплатив означену суму заборгованості.

Отримані відповідачем розрахунки у встановлені законодавством України строки і порядку відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржені.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Як зазначено в пунктах «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

В свою чергу, порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 6.1. Інструкції для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділуПодаткового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 6.2 Інструкції визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У відповідності до пункту 6.5 Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з пунктом 6.7 вказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, підприємство зобов`язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, позивачу у встановлені строки не вносив.

На час розгляду справи за підприємством обліковується заборгованість в розмірі 1 584 091,49 грн., яка визнана відповідачем в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші протии Україн” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, так як він дійсно має право на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, а у відповідача є заборгованість з таких витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Приватного акціонерного товариства «ЦЗФ «Мирноградська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на суму 1 584 091,49 гривень – задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ЦЗФ «Мирноградська» (ідентифікаційний код 24820699) на користь Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ - 42169323) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б-з» ст. 13 Закону України від 05.11.2011 № 1788 «Про пенсійне забезпечення» (за списком № 2), за період з 01.11.2019 року по 30.09.2020 року в сумі 1 584 091,49 (один мільйон п`ятсот вісімдесят чотири тисячі дев`яносто одну) гривні 49 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано суддею головуючим 23 лютого 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.В. Хохленков