Рішення № 95067914, 23.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 р. Справа№200/6515/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення певних дій, стягнення недоплаченої суми щорічної разової допомоги до 5 травня, -

В С Т А Н О В И В:

05 липня 2020 року (згідно з відбитком поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради:

про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та здійснити її виплату з урахуванням фактично виплаченої суми;

про стягнення з відповідача недоплаченої позивачеві разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік з урахуванням розміру виплати, визначеного частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та здійснити її виплату з урахуванням фактично виплаченої суми у розмірі 10 076,00 грн.

Крім того, позивач просить встановити судовий контроль.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що позивач є особою з інвалідністю IІI групи внаслідок війни та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, до яких відноситься виплата разової грошової допомоги до 05 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, але всупереч Рішення Конституційного Суду України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 відповідач протиправно виплатив таку допомогу у неповному розмірі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року зупинено провадження у справі № 200/6515/20-а до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 (№ Пз/9901/14/20).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновлення провадження у справі № 200/6515/20-а.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року поновлено провадження у справі.

29 січня 2021 року представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що у 2020 році розміри разової грошової допомоги до 5 травня визначено постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»» від 19 лютого 2020 року № 112. Позивачеві виплачено разову грошову допомогу відповідно до вищезазначеної постанови, отже відповідач діяв у межах чинного законодавства.

Разом з відзивом на позов відповідачем подано клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідача Кабінет Міністрів України.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 423 від 17 червня 2015 року, № 112 від 19 лютого 2020 року виплату одноразової допомоги до 5 травня проводить Міністерство соціальної політики через свої структурні підрозділи, одним з яких є відповідач. Тому саме відповідач є належним відповідачем у цій справі.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 одночасно має статус учасника бойових дій та з 25 березня 2020 року особи з інвалідністю 3 групи внаслідок війни, у зв`язку з чим перебував на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, з 03 серпня 2016 року по 24 березня 2020 року як учасник бойових дій та з 25 березня 2020 року як особа з інвалідністю 3 групи внаслідок війни.

Як особа з інвалідністю 3 групи внаслідок війни позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 25 березня 2020 року.

За 2020 рік позивачеві виплачено разову грошову допомогу в розмірі 1 390 грн як учаснику бойових дій та після звернення до відповідача щодо виплати щорічної разової допомоги як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок війни відповідачем здійснено доплату у розмірі 1770,00, що підтверджується довідкою відповідача від 01 лютого 2021 року, доданої до відзиву.

Отже, загальна сума виплати становить 3 160 грн.

За відомостями листа відповідача № Р-7686-11-1.1 від 17 червня 2020 року разова грошова допомога до 5 травня виплачена в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» № 112 від 19 лютого 2020 року, в межах, затверджених кошторисом асигнувань на зазначені виплати.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон № 3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлено статтею 13 вказаного Закону.

Вказану статтю було доповнено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367- XIV (далі - Закон № 367- XIV) частиною четвертою наступного змісту: «щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».

Пунктом 20 Розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI (далі - Закон № 107-VI) згадану вище норму права викладено в такій редакції (на сьогоднішній день частина п`ята): «щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону № 107-VI.

За змістом пункту 5 вказаного Рішенням Конституційного Суду України положення Закону № 107-VI, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що відповідає приписам частини другої статті 152 Конституції України.

Таким чином, на момент нарахування і виплати у квітні та липні 2020 року позивачеві одноразової грошової допомоги діяла стаття 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367- XIV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю IIІ групи - 7 мінімальних пенсій за віком.

Паралельно правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня з 01 січня 2015 року було врегульовано пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України норми і положення […] статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» […] застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На реалізацію приписів цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»» від 19 лютого 2020 року № 112, абзацами 2-6 підпункту 1 пункту 1 якої передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4 120,00 гривень; II групи - 3 640,00 гривень; III групи - 3160,00 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом пункту 2 вказаного Рішенням Конституційного Суду України положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що відповідає приписам частини другої статті 152 Конституції України.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року позивач набув право на виплату разової грошової допомоги у розмірах статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367- XIV.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294 установлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року становить 1638,00 грн.

Отже, розмір разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи у 2020 році становить 11 466,00 грн (1638,00 грн х 7).

Відтак, виплата позивачеві в 2020 році разової грошової допомоги в розмірі 3 160 грн не відповідає статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367- XIV та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі 11 466,00 грн.

З огляду на викладене позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимога про зобов`язання відповідача здійснити виплату з урахуванням фактично виплаченої суми задоволенню не підлягає, оскільки ця вимога дублюється з вимогою про стягнення, а тому достатнім способом захисту є стягнення недоплаченої частини допомоги.

Позивач просить стягнути з відповідача недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік з урахуванням розміру виплати, визначеного частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та здійснити її виплату з урахуванням фактично виплаченої суми у розмірі 10 076,00 грн.

Враховуючи, що відповідачем виплачено 3 160,00 грн, то вимога про стягнення підлягає задоволенню в частині недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік з урахуванням розміру виплати, визначеного частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в сумі 8 306 грн (11 466,00 грн - 3160,00грн).

Вимога про здійснення її виплату з урахуванням фактично виплаченої суми задоволенню не підлягає, оскільки ця вимога дублюється з вимогою про стягнення, а тому достатнім способом захисту є стягнення недоплаченої частини допомоги.

Доводи відповідача про здійснення виплат в межах бюджетних асигнувань не приймаються судом до уваги, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо не можуть бути поставлені в залежність від видатків бюджету.

Щодо встановлення судового контролю суд зазначає, що в силу положень частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

З огляду на викладене та, враховуючи, що примусове виконання судового рішення здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII і доводи про можливість ухилення від виконання рішення суду в майбутньому є припущенням, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення певних дій, стягнення недоплаченої суми щорічної разової допомоги до 5 травня задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (ЄДРПОУ: 41336065, місцезнаходження: проспект Миру, буд. 70, м. Маріуполь Донецької області, 87500) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (ЄДРПОУ: 41336065, місцезнаходження: проспект Миру, буд. 70, м. Маріуполь Донецької області, 87500) недоплачену ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік з урахуванням розміру виплати, визначеного частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у сумі 8 306,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23 лютого 2021 року.

Суддя Ю.М. Льговська