Рішення № 95067825, 23.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року Справа № 160/13427/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод" (ДП "Дніпровський електровозобудівний завод", відповідач), в якому позивач просить: стягнути з Державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень 2018 року - вересень 2020 року за Списком №1 у розмірі 6 535 215 грн. 69 коп. та за Списком № 2 у розмірі 2 167 323 грн. 22 коп., на загальну суму 8 702 538 грн. 91 коп. на р/р НОМЕР_1 , відкритий у філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Внаслідок порушення вимог пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком №1 та №2 за період квітень 2018 року - вересень 2020 року на загальну суму 8 702 538,91 грн.

Ухвалою суду від 26.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 18.11.2020 року.

29.01.2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.02.2021 року.

Внаслідок неявки учасників справи в судове засідання 18.02.2021 року суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що ДП "Дніпровський електровозобудівний завод" перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та платник, що відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Пенсійним фондом України сплачуються пенсії, які призначенні на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, що працювали за Списком №1 та №2 на підприємстві відповідача.

Згідно з долученими до матеріалів справи довідками-розрахунками та розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами та на інших роботах, які дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах, відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у загальному розмірі 8 702 538,91 грн., з яких по Списку №1 у розмірі 6 535 215,69 грн. та за Списком № 2 у розмірі 2 167 323,22 грн.

Відповідач вимоги позивача не виконав, оплату заборгованості на вищезазначену суму не здійснив, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

- п."а" працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

- п."б"-"з", зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно з пунктами "а", "б-з2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №№1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, якою затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція).

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п.6.4 Інструкції).

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, відповідач зобов`язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", покладений на підприємства. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/18421/19.

Матеріали справи свідчать, що відповідач в добровільному порядку не здійснив відшкодування позивачу сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, у зв`язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" у загальному розмірі 8 702 538,91 грн. за Списком №1 у розмірі 6 535 215,69 грн. та за Списком № 2 у розмірі 2 167 32, 22 грн.

За таких обставин, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 у розмірі 6 535 215,69 грн. та за Списком № 2 у розмірі 2 167 32, 22 грн., за період квітень 2018 року - вересень 2020 року.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 8 702 538,91 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на наведене, враховуючи відсутність в даній справі витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не проводиться.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) до Державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод" (адреса: 49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, буд. 13; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 32495626) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень 2018 року - вересень 2020 року за Списком №1 у розмірі 6 535 215,69 грн. та за Списком № 2 у розмірі 2 167 323,22 грн., на загальну суму 8 702 538 (вісім мільйонів сімсот дві тисячі п`ятсот тридцять вісім) гривень 91 копійка.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар