Рішення № 95067776, 22.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 рокуСправа № 160/14670/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 09.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи, відображеного у трудовій книжці, з 28.02.1992 по 19.06.1996;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії та виплатити різницю ОСОБА_1 з 23.03.2020 з врахуванням до загального страхового стажу періоду його роботи з 28.02.1992 по 19.06.1996, відповідно до записів у трудовій книжці.

2. Ухвалою суду від 13.11.2020 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/14670/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву та витребуваних судом доказів.

3. 21.12.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив із доказом її направлення відповідачу.

4. 22.12.2020 засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із доказом його направлення позивачу, надано витребувані судом докази.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

5. До загального стажу позивача не враховано період роботи з 28.02.1992 по 19.06.1996, оскільки в документах відсутнє посилання на реорганізацію підприємства (згідно трудової книжки позивача зараховано до НВО «Моком», яке реорганізовано в ЗАТ «Моком», а звільнено відповідно наказу АТЗТ «Моком»).

6. Трудова книжка містить запис про перейменування НВО «Моком» в Акціонерне товариство закритого типу «Моком» (АТЗТ «Моком») на підставі розпорядження Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 04.08.1993 № 915 «Про реєстрацію акціонерного товариства закритого типу «Моком».

7. Таким чином, трудова книжка містить усі записи на підтвердження роботи за спірний період. Записи про роботи внесені в трудову книжку належним чином.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

8. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначив, що при розрахунку стажу позивача не зараховано період роботи (порушення «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників») з 28.02.1992 по 1996 рік, оскільки в наданих документах відсутнє посилання на реорганізацію підприємства (відповідно до трудової книжки позивач зарахований до НВО «Моком», яке реорганізовано в ЗАТ «Моком», а звільнений відповідно до наказу АТЗТ «Моком»).

9. Уточнюючих довідок позивач не надав.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

10. 25.03.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (Лівобережне об`єднане управління ПФУ в м. Дніпрі) із заявою про призначення пенсії за віком.

11. Листом від 31.03.2020 № 1135/03-16 Відділ з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомив позивача про наступне:

- пенсія буде призначена по наданим документам згідно заяви без врахування стажу з 05.11.1984 по 17.09.1986, так як печатка на звільненні нечитабельна; з 28.02.1992 по 1996 рік, так як відсутня дата звільнення. Також не зараховано період перебування на військовій службі, так як у відсканованому вигляді військового квитка відсутня сторінка даних про службу;

- та в разі доопрацювання даних документів в 3-х місячний термін перерахунок буде здійснено з дати права призначення пенсії. Якщо доопрацьовані документи будуть надані після 3-х місячного терміну, перерахунок пенсії буде проведено відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Документи надати за адресою звернення, згідно подано заяви.

12. Листом від 20.08.2020 № 16187-16182/С-03/8-0400/20 Відділ з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, розглянувши заяву позивача, повідомив про наступне:

- Відділом Вам була призначена пенсія за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 23.03.2020 без урахування періодів роботи з 05.1111984 по 17.09.1986 та з 28.02.1992 по 1996 рік, про що Вас було повідомлено листом від 31.03.2020 № 1135/03-16;

- після надання додаткових документів Вам було проведено перерахунок пенсії з 23.03.2020 та до загального стажу роботи було зараховано період роботи з 05.11.1984 по 17.09.1986;

- до розгляду питання щодо зарахування до загального стажу роботи періоду роботи з 28.02.1992 по 1996 рік можливо буде повернутися після надання додаткових документів (уточнюючої довідки, довідки про реорганізацію підприємства), оскільки в наданих Вами документах відсутнє посилання на реорганізацію підприємства (відповідно до трудової книжки Ви зараховані до НВО «Моком», яке реорганізовано в ЗАТ «Моком», а звільнені відповідно наказу АТЗТ «Моком»).

обставини щодо спірного періоду

13. Згідно із трудовою книжкою НОМЕР_1 позивач:

- Науково виробниче об`єднання «Моком»:

-- запис № 10: 28.02.1992 прийнятий по переводу з ДСУ-1 тресту «Дніпродомнаремонт» на посаду заступника генерального директора з виробництва;

-- запис № 11: 04.08.1993 НВО «Моком» перейменовано в Акціонерне товариство закритого типу «Моком»;

-- запис № 12: 01.09.1993 переведений на посаду віце-президента з будівництва;

-- запис № 12: 19.06.1996 звільнений за переводом в ТОВ «Центр молодіжного будівництва» на підставі частини 6 статті 36 КЗпП України;

- запис № 13: 20.06.1996 прийнятий за переводом з ЗАТ «Моком» до ТОВ «Центр молодіжного будівництва» на посаду директора.

14. Звернувшись 04.08.2020 до відповідача із заявою про зарахування до стажу періоду роботи з 28.02.1992 по 19.06.1996, позивачем додатково вдруге було надано:

- наказ від 19.06.199 № 20-К про звільнення;

- лист Архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради від 09.07.2020 № 8/1-262 про надання копій розпоряджень;

- розпорядження від 04.08.1993 № 915р про реєстрацію Акціонерного товариства закритого типу «Моком»;

- подання до ДПІ інформації про створення Акціонерного товариства закритого типу «Моком» на базі колективно-комунального науково-виробничого об`єднання «Моком»;

- статут Акціонерного товариства закритого типу «Моком»;

- розпорядження Дніпропетровської міської ради від 05.07.1996 № 547р про скасування державної реєстрації Акціонерного товариства закритого типу «Моком»;

- лист (звернення) Акціонерного товариства закритого типу «Моком» до Дніпропетровської міської ради про скасування державної реєстрації Акціонерного товариства закритого типу «Моком»;

- протокол зборів Акціонерного товариства закритого типу «Моком» від 13.02.1996;

- акт ліквідаційної комісії Акціонерного товариства закритого типу «Моком» від 25.12.1996.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

15. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

16. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

17. Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

18. Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

19. Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

20. Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

21. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.

22. Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

23. Згідно із частиною першою статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

24. Відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

25. За правилами статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

26. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону № 1058-IV).

27. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»«, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1).

28. Пунктом 4.1. Порядку № 22-1 встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

29. Згідно з пунктом 4.2. Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності);

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

30. Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2. цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

31. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління (пункт 4.3 Порядку № 22-1).

щодо підтвердження періодів роботи

32. Згідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

33. Відповідно до пункту першого «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

34. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

35. Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

36. Згідно з пунктом 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

щодо оформлення записів у трудовій книжці

37. Відповідно до «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (яка діяла у спірний період з 10.09.1982 по 01.07.1983):

- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців;

- трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій *, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню

- всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження);

- записи проводяться акуратно, пір`яний чи кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору

- в розділах «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається; - в графі 3 розділу «Відомості про роботу» у вигляді заголовка пишеться повне найменування підприємства;

- в графі 3 пишеться: «Прийнято або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виробляються: для робітників - відповідно до найменуваннями професій, вказаних у Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників; для службовців - відповідно до найменуваннями посад, зазначених в Єдиної номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу;

- при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів

- бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок

- після закінчення кожного місяця бухгалтерія вимагає від особи, відповідальної за ведення трудових книжок, звіту про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них, з додатком прибуткового ордера каси підприємства. На зіпсовані під час заповнення бланки трудових книжок і вкладишів до них складається акт.

38. Зазначена Інструкція втратила чинність на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993.

39. Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58 затверджено «Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників» (у редакції, дійсній на час спірних правовідносин) в якій, зокрема, зазначено:

- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника;

- трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню;

- записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону;

- усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження);

- записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення;

- у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу;

- бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок;

- по закінченні кожного місяця особа, яка відповідає за ведення трудових книжок, подає бухгалтерії звіт про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них і про суми, що одержані за заповнені трудові книжки і вкладиші до них, з додатком прибуткового ордеру каси підприємства.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

40. Право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України частиною першою статті 46 Конституції України.

41. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

щодо визнання протиправними дій

42. Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів таких правовідносин і мають обов`язковий характер.

43. Отже, предметом оскарження є дії суб`єкта владних повноважень, якщо вони обмежують чи порушують права чи законні інтереси особи.

44. Відповідач призначив пенсію позивачу з 23.03.2020, однак не зарахував до страхового стажу період роботи 28.02.1992 по 1996 рік, оскільки в наданих документах відсутнє посилання на реорганізацію підприємства.

45. Згідно із відомостями трудової книжки позивача було прийнято до НВП «Моком» згодом, відповідно до розпорядження від 04.08.1993 № 915р, НВП «Моком» перейменовано в Акціонерне товариство закритого типу «Моком».

46. Запис про звільнення засвідчено підписом відповідальної особи та печаткою підприємства Акціонерного товариства закритого типу «Моком».

47. Крім того, надані відповідачу документи на підтвердження періоду роботи з 28.02.1992 по 19.06.1996 не містять відомостей про перейменування/реорганізацію НВП «Моком» у ЗАТ «Моком».

48. Отже, з наданих документів вбачається перейменування (реорганізація) НВП «Моком» саме в Акціонерне товариство закритого типу «Моком» (АТЗТ «Моком»), а не в ЗАТ «Моком», як зазначає відповідач.

49. З урахуванням викладеного, відповідач не зарахував до страхового стажу позивача період роботи з 28.02.1992 по 19.06.1996, пославшись лише на формальні неточності у записах трудової книжки, а саме не відсутнє посилання на реорганізацію підприємства.

50. Суд звертає увагу, що запис трудової книжки № 13 містить відомості, що позивача прийнято по переводу з ЗАТ «Моком» до ТОВ «Центр молодіжного будівництва» на посаду директора.

51. Однак, позивач не може і не повинен нести відповідальність за заповнення трудової книжки, оскільки записи у трудову книжку вносилися відповідальними працівниками підприємств, де працював позивач.

52. Відповідно до «Інструкцій про порядок ведення трудових книжок працівників», які діяли у періоди роботи позивача бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок

53. Пунктом 4 Постанови Кабінету міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

54. З урахуванням викладеного, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

55. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

56. Однак, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити страховий стаж позивача.

57. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії та позбавляти позивача конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.

58. Таким чином, в частині не зарахування періоду роботи з 28.02.1992 по 19.06.1996 відповідачем допущено надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

59. Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (адміністративне провадження № К/9901/2310/18), від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а (адміністративне провадження № К/9901/17572/18).

60. Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі № 307/541/17 (адміністративне провадження № К/9901/18274/18) зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

61. Належить зазначити, що бездіяльність це пасивна поведінка суб`єкта, тобто не здійснення/не вчинення дій, які особа повинна була і могла вчинити, тоді як дією є сукупність вчинків кого-небудь, здійснення особою певних функцій/обов`язків у межах наданих повноважень, тощо.

62. Незарахування періоду роботи позивача до страхового стажу є бездіяльністю Пенсійного фонду, а не його діями, у зв`язку із чим відмовляючи у позовні в частині оскаржуваних дій, для повного захисту прав позивача суд виходить за межі позову та визначає протиправною саме бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування періоду роботи з 28.02.1992 по 19.06.1996 до страхового стажу ОСОБА_1 .

щодо зобов`язання вчинити певні дії

63. Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

64. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

65. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

66. Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

67. Суд звертає увагу, що зарахування періоду роботи з 28.02.1992 по 19.06.1996 впливає на коригування розрахунку стажу та призведе до зміни пенсійних виплат.

68. В розглянутому спорі порушення допущено 23.03.2020 при первісному призначенні пенсії.

69. Таким чином, допущене відповідачам порушення є триваючим та відновити порушені права позивача ефективним способом можливо виключно шляхом захисту таких прав зобов`язанням відповідача зарахувати спірні періоди до страхового стажу, здійснити з 23.03.2020 (дати призначення пенсії) перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням проведених платежів та з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

VІІ. ВИСНОВОК СУДУ

70. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

71. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

72. Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

73. Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із присудженням на користь позивача понесених судових витрат на сплату судового збору за подання позову немайнового характеру.

74. Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд, -

вирішив:

75. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; код НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

76. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування періоду роботи з 28.02.1992 по 19.06.1996 до страхового стажу ОСОБА_1 .

77. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки:

- зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 28.02.1992 по 19.06.1996;

- здійснити з 23.03.2020 (дати призначення пенсії) перерахунок та виплату пенсії із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 28.02.1992 по 19.06.1996 та з урахуванням проведених платежів.

78. В іншій частині позовних вимог відмовити.

79. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

80. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя І.О. Верба