Рішення № 95067769, 23.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року Справа № 160/17050/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» в частині не оформлення подання на підставі заяви ОСОБА_1 від 23 жовтня 2020 року про призначення пенсії та не направлення подання разом з документами до органу пенсійного забезпечення;

- зобов`язати Державну установу «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» прийняти від ОСОБА_1 заяву про призначення пенсії від 23 жовтня 2020 року та додатками до цієї заяви, оформити подання про призначення пенсії ОСОБА_1 та направити вказане подання разом з документами до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;

- стягнути з Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000 грн;

- у відповідності до ч.6 ст.246 КАС України встановити відповідачу найкоротший розумний строк для виконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем всупереч вимог чинного законодавства не виконано своїх обов`язків щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів відносно позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 у задоволенні клопотання відповідача про заміну належної сторони відмовлено.

Від відповідача 05.02.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в його задоволенні, оскільки відповідач не є суб`єктом, уповноваженим на оформлення подання на підставі заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії та направлення подання з документами до органу пенсійного забезпечення.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що наказом голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Придніпровській залізниці від 21.10.2020 «По особовому складу» №6 о/с відповідно до пунктів 7,8 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ з посади начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці у запас Збройних Сил за п.64 «а» (за віком). З копією даного наказу позивача ознайомлено 22.10.2020.

Позивач 23.10.2020 письмово звернувся до голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Придніпровській залізниці з приводу вжиття заходів щодо оформлення документів для призначення пенсії, при цьому позивач направив засобами поштового зв`язку з описом вкладень заяву про призначення пенсії та документи на 18 аркушах, необхідні для вирішення питання щодо призначення пенсії згідно п.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Також позивачем 03.11.2020 подано заяву про призначення надбавки на непрацездатних членів сім`ї, яка прийнята працівником ліквідаційної комісії.

Листом від 03.11.2020 УМВС України на Придніпровській залізниці проінформувало позивача, що заява про призначення пенсії разом з додатками направлена до Державної установи «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» для розгляду відповідно до вимог чинного законодавства.

Державна установа «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» листом від 13.11.2020 повідомила позивача про витребування у УМВС України на Придніпровській залізниці розрахунку вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1 , копії військового квитка та копії постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 у справі №160/11448/19.

Позивач 18.11.2020 звернувся із заявою до відповідача щодо стану розгляду його заяви про призначення пенсії, на що отримав відповідь від 26.11.2020 про те, що відповідач виявив недоліки при оформленні документів для призначення пенсії, про що направив листа до УМВС України на Придніпровській залізниці, а також повідомив позивача, що 12.11.2020 засобами спеціального зв`язку матеріали щодо призначення позивачу пенсії направлені до Департаменту персоналу МВС України.

Листом від 07.12.2020, який отримано позивачем 09.12.2020, відповідач повернув ОСОБА_1 заяву від 23.10.2020 про призначення пенсії разом з усіма документами з формулюванням - «без реалізації». У вказаному листі відповідач зазначив, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 позивача поновлено на посаді начальника УМВС України на Придніпровській залізниці, при цьому жодних інших зобов`язань судом не було покладено на сторони.

Станом на дату розгляду справи відповідачем до суду не надано доказів оформлення подання про призначення ОСОБА_1 пенсії та направлення до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області.

Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, у зв`язку з чим звернувся за захистом порушеного права до суду.

Отже, спір стосується порядку оформлення пенсії позивачу згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262 (далі - Закон №2262) визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до ст. 48 Закону №2262 заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз`яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті.

Особа, яка звернулася за призначенням пенсії, пред`являє паспорт або інший документ, що засвідчує особу.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» регулюються Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі - Порядок №3-1).

П.1 Порядку №3-1 передбачено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом України №2262-ХІІ, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Згідно з п.6 Порядку №3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.

У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз`яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою.

Пенсії призначаються у строки, визначені в статті 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Порядком №3-1 визначено порядок підготовки і подання документів для призначення пенсії.

Так, згідно з положенням п.п.12-13 Порядку №3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.

У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку (п.12).

Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються уповноваженими структурними підрозділами до органів, що призначають пенсії, мають бути завірені цими уповноваженими структурними підрозділами в установленому порядку.

Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються безпосередньо заявниками до органів, що призначають пенсії, завіряються органами, що призначають пенсії (п.13).

Також, Порядком №3-1 визначено порядок приймання, оформлення і розгляд документів органами, що призначають пенсії

У відповідності до п.п. 14-17 Порядку №3-1 орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Заявнику або посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу органом, що призначає пенсії, видається розписка - повідомлення із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в тримісячний термін з дня прийняття заяви (п.14).

Особа, яка звертається за призначенням пенсії (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити уповноваженій особі органу, що призначає пенсію, паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

При прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії:

перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів;

перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.

Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі (п.16).

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії (п.17).

Враховуючи викладене, відповідачем протиправно не подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області пакету документів про призначення пенсії ОСОБА_1 за його заявою, тому суд вважає за необхідне зобов`язати Державну установу "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області" підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документи відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 про розгляд питання щодо призначення пенсії позивачу.

Таким чином, позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про встановлення відповідачу розумного строку для виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.6 ст.245 КАС України передбачено у частинах третій-п`ятій цієї статті суд може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.

Проте, у даному випадку у суду не має підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати виконанню рішення суду після набрання ним законної сили, тому суд не вбачає підстав для встановлення розумного строку для його виконання.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення судом строку для виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 3000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до пункту 13 Постанови пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам необхідно враховувати, що відповідно до ст.2371 КЗпП (322- 08) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Слід зазначити, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіянні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Позивач повинен довести, що страждання (душевні або фізичні) мали місце. Душевні страждання завжди конкретні - вони повинні виражатись у конкретній емоційній формі, мати облік, а не бути «взагалі».

Усі спори про відшкодування моральної шкоди є індивідуальними та повинні розглядатись виходячи із суб`єктивних обставин кожної конкретної справи.

Спричинення моральної шкоди у будь-яких правовідносинах згідно з вимогами законодавства не є матеріально-правовою презумпцією. Тому має і вводитись сам факт спричинення моральної шкоди та її розмір.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не зазначено розрахунок та належне обґрунтування розміру заявленої суми моральної шкоди.

Оцінці судом підлягає співвідношення розміру заявленої моральної шкоди до фактично їй вчиненій та ступінь впливу таких негативних явищ на особу.

З огляду на вказане, позовна вимога про стягнення моральної шкоди, задоволенню не підлягає.

Враховуючи положення статті 139 КАС України та часткове задоволення позовної заяви, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1682 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 841 грн.

Керуючись ст. 77, 139, 246-247, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» в частині не оформлення подання на підставі заяви ОСОБА_1 від 23.10.2020 щодо призначення пенсії та не направлення подання разом з документами до органу пенсійного забезпечення.

Зобов`язати Державну установу «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» прийняти від ОСОБА_1 заяву про призначення пенсії від 23.10.2020 з додатками до неї, оформити подання про призначення пенсії ОСОБА_1 та направити його разом з документами до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 842 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська