Ухвала суду № 95067750, 18.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 лютого 2021 року Справа №160/6130/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 17.09.2020 року у справі № 160/6130/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, стягнення безпідставно отриманих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, стягнення безпідставно отриманих коштів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, стягнення безпідставно отриманих коштів задоволено частково, а саме:

- визнано протиправним та скасовано вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) за номерами: №Ф-11822/50/67 від 20.05.2019 року у сумі 21030,90 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; №Ф-11822/50/67 від 08.11.2019 року у сумі 26539,26 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; №Ф-11822/50/67 від 14.02.2020 року у сумі 29293,44 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), включивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

- стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1471,40 грн.

09.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, в якій просить:

- надати роз`яснення про включення-виключення з картки платника податків ОСОБА_1 суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В обгрунтування заяви зазначив, що на виконання рішення суду від 17.09.2020 року, яке набрало законної сили, ним 30.10.2020 року направлено заяву до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про повернення «помилково» стягнутої недоїмки. Однак, листом від 28.11.2020 року контролюючий орган відмовив у поверненні безпідставно стягнутих коштів посилаючись на те, що заборгованість зі сплати єдиного внеску не підлягає скасуванню, у зв`язку з тим, що рішенням суду зобов`язано внести зміни до інтегрованої картки платника податків, включивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску. Враховуючи отриману відмову просить роз`яснити щодо включення-виключення з картки платника податків суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Розглянувши заяву про роз`яснення судового рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Підстави та порядок роз`яснення судових рішень в адміністративному судочинстві встановлені ст. 254 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 254 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

За загальними нормами права роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акту є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акту, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Отже, необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Також, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Як роз`яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі" в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).

Отже, зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.

Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду України від 16 липня 2016 року у справі №826/16796/14 (21-452іп16), що постановлена за результатами розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, у якій заявник зазначив, що йому незрозумілий зміст мотивувальної частини постанови, що може викликати труднощі у виконанні судового рішення. У вказаній ухвалі Верховного Суду України зазначено, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Таким чином, роз`яснення судового рішення має бути зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

З рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року, із заявою про роз`яснення якого звернувся позивач вбачається, що в його резолютивній частині зазначено, які саме дії необхідно вчинити відповідачу для виконання даного рішення.

Крім того, в мотивувальній частині рішення суду від 17.09.2020 року зазначені норми закону, якими керувався суд, ухвалюючи дане рішення.

За наведених обставин, зміст рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року є чіткий та зрозумілий і додаткового роз`яснення не потребує.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року відсутні.

Водночас, судом встановлено, по тексту всього рішення від 17.09.2020 року та в його резолютивній частині зазначено про включення замість виключення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, тобто вбачається описка, так як зміст рішення зводиться до виключення суми недоїмки, а не включення її повторно.

Так, відповідно до статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд зазначає, що поняття описки і очевидної арифметичної помилки, визначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.

Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.

Під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Суд, виправляючи описку у своєму рішенні, не може змінювати зміст цього рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Аналогічна позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14, в якій передбачено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Так, судом встановлено, що у тексті рішення, а також у його резолютивній частині допущено описку, а саме: помилково зазначено «внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), «включивши» суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», тоді як вірним є ««виключивши» суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає за необхідне виправити допущену у тексті рішення та його резолютивній частині описку, вказавши «внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), «виключивши» суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», замість невірно вказаного ««включивши» суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 253, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 17.09.2020 року у справі № 160/6130/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, стягнення безпідставно отриманих коштів - відмовити.

Виправити описку в тексті рішення від 17.09.2020 року, а також в його резолютивної частині, зазначивши вірними «внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), «виключивши» суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», замість помилково зазначеного ««включивши» суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Копію ухвали про виправлення описки надіслати особам, які брали участь у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець