Рішення № 95067548, 22.02.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року ЛуцькСправа № 140/504/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо відмови в призначенні пенсії відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу період роботи з листопада-грудня 2010 року та з листопада 2017 року по жовтень 2020 року на ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля»; зобов`язати призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати звернення 17.11.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в листопаді 2020 року позивач звертався до відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» відповідно до Списку №1. Проте листом від 10.12.2020 №17007-17095/Ш-02/8-0300/20 ГУ ПФУ у Волинській області повідомив ОСОБА_1 про часткове задоволення заяви, зокрема було проведено перерахунок пенсії з 01.12.2020 на підставі довідки про підтвердження пільгового стажу №316 від 16.11.2020, виданою Відокремленим підрозділом «Шахти №9 «Нововолинська»« Державного підприємства «Волиньвугілля», що підтверджує пільговий період роботи протягом періоду з 04.07.2007 по 16.11.2020, однак з урахуванням сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України для перерахунку пенсії було враховано лише період з 01.08.2017 по 31.10.2017. При цьому позивач зазначає, що сам факт не зарахування сум страхових внесків, сплачених із заробітної плати позивача на рахунок Пенсійного фонду за відсутності вини позивача, не є підставою для відмови у зарахуванні пільгового стажу за вказані періоди роботи та позивач не несе відповідальність за неналежне виконання підприємством своїх обов`язків по сплаті обов`язкових платежів. З врахуванням наведеного просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позов від 08.02.2021 №0300-0802-7/6493 (а.с.24-25) відповідач його вимог не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що за результатами розгляду звернення позивачу було направлено лист, яким проінформовано про неможливість здійснення перерахунку у зв`язку з недостатністю пільгового стажу, необхідного для його проведення, оскільки стаття 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» вимагає наявність щонайменше 15-ти років пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, який затверджено Кабінетом Міністрів України. За даними персоніфіковано обліку позивача відсутня інформація про сплату страхових внесків за період роботи з 01.11.2010 по 31.12.2010 та з 01.11.2017 по 31.10.2020 у Відокремленому підрозділі «Шахта №9 «Нововолинська» Державного підприємства «Волиньвугілля». Підстав для зарахування страхового стажу позивача за спірний період, згідно статті 114 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», немає у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків. У випадку сплати страхових внесків за відповідні періоди роботи орган Пенсійного фонду матиме змогу зарахувати до стажу роботи (в тому числі й пільгового) відповідний період. Вважає, що відмова у перерахунку була законною, оскільки ґрунтувалась на вимогах норм чинного законодавства.

Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відповідності до частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, та не заперечується відповідачем по справі те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 28.08.2017 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, призначеної із зниженням пенсійного віку, розмір якої визначено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Після признання пенсії продовжує перебувати у трудових відносинах.

17.11.2020 позивач, звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок раніше призначеної пільгової пенсії за віком відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

На звернення позивача про проведення перерахунку пенсії ГУ ПФУ у Волинській області листом від 10.12.2020 №17007-17095/Ш-02/8-0300/20 повідомило, що проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.12.2020 відповідно до норм статті 42 Закону 1058 з урахуванням страхового та пільгового стажу по Списку №1, набутого після призначення пенсії. Тобто згідно з довідкою від 16.11.2020 №316, виданою ВП шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля», що підтверджує пільговий характер роботи протягом періоду з 04.07.2007 по 16.11.2020 та з урахуванням даних про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, зараховано період роботи з 01.08.2017 по 31.10.2017. Отже за результатами проведеного перерахунку тривалість страхового стажу складає 46 років 8 місяців 17 днів, в тому числі: 12 років 22 дні - за Списком №1 на підземних роботах та 2 місяці 23 дні - навчання за фахом. Оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий шахтарський стаж роботи - 15 років, на останнього не поширюються норми Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (а.с.8).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Так, статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Отже, Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено право шахтарів у разі наявності 15 років стажу на підземних роботах за списком №1 на встановлення мінімального розміру пенсії - 80% від заробітної плати.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом;

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи зі змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.

Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі №414/736/17, від 20 березня 2019 року у справі №688/947/17, від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо відмови відповідача у зарахуванні до страхового (пільгового) стажу для призначення та перерахунку пенсії періоду роботи позивача з листопад-грудень 2010 та з листопада 2017 по жовтень 2020 у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» у зв`язку з відсутністю у відповідача інформації щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Судом встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 вбачається, що позивач з 18.04.2005 по даний час працюю на посаді електрослюсара підземного 5-го розряду з повним робочим днем під землею, що в загальному підсумку на день звернення (17.11.2020) до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у відповідності до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», становить 15 років 6 місяців 29 днів (підземний стаж роботи) (а.с.13-14), а також підтверджується довідкою №09 від 11.01.2021 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с.16).

Разом з тим, довідкою ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» від 11.01.201 №4 підтверджується та обставина, що позивачу за період роботи з листопада 2017 по грудень 2020 була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку нараховано ЄСВ (а.с.15).

Крім того, згідно з реєстром застрахованих осіб форми ОК-5 позивачу у спірний період а саме: листопад-грудень 2010 та з листопада 2017 по жовтень 2020 у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески та в період листопад-грудень 2010 та з листопада 2017 по жовтень 2020 включно такі внески були сплачені підприємством (а.с.9-12).

Також, позивачем надано копії витягів з наказів по ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» №87 від 11.05.2009, №89 від 11.05.2004, №85 від 31.05.2010, №131 від 28.05.2015 та №128 від 27.05.2020 «Про результати проведення атестації робочих місць», яким затверджено перелік робочих місць, професій та посад, працівників, котрим у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначене пільгове пенсійне забезпечення, передбачене Списком № 1, та в якому професію «електрослюсар підземний» віднесено до Списку № 1 (а.с.17-19).

Таким чином, оскільки з наявних у справі письмових доказів вбачається, що в період з листопада-грудня 2010 та з листопада 2017 по жовтень 2020 позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до пільгового страхового стажу позивача період роботи з листопада-грудня 2010 та з листопада 2017 по жовтень 2020.

Аналізуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що на момент звернення позивача із заявою щодо перерахунку пенсії в останнього був наявний стаж роботи на підземних роботах за списком №1 не менше 15 років, а тому ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». З огляду на зазначене відмова ГУ ПФУ у Волинській області в перерахунку пенсії позивача відповідно до вказаної норми закону є протиправною.

При цьому, відсутність за даними системи індивідуальних відомостей про застраховану особу про сплату страхових внесків за спірний період у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» не може бути підставою для не зарахування цих періодів до страхового та пільгового стажу під час перерахунку пенсії позивачу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI від 02.09.2008 дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Суд звертає у вагу, що в листі від 10.12.2020 №17007-17095/Ш-02/8-0300/20 відповідач вказав, що проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.12.2020 відповідно до норм статті 42 Закону 1058 з урахуванням страхового та пільгового стажу по Списку №1, набутого після призначення пенсії. Тобто згідно з довідкою від 16.11.2020 №316, виданою ВП шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля», що підтверджує пільговий характер роботи протягом періоду з 04.07.2007 по 16.11.2020 та з урахуванням даних про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, зараховано період роботи з 01.08.2017 по 31.10.2017. Отже за результатами проведеного перерахунку тривалість страхового стажу складає 46 років 8 місяців 17 днів, в тому числі: 12 років 22 дні - за Списком №1 на підземних роботах та 2 місяці 23 дні - навчання за фахом. Оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий шахтарський стаж роботи - 15 років, на останнього не поширюються норми Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Як уже зазначалося судом, відсутність за даними системи персоніфікованого обліку відомостей про сплату страхових внесків за цей період не може бути підставою для не зарахування цього періоду до страхового стажу під час перерахунку пенсії позивачу.

Суд також зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання роботодавцем обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача такого періоду роботи.

Відтак, беручи до уваги зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ у Волинській області безпідставно не зарахувало до пільгового та страхового стажу позивача період його роботи з листопада-грудня 2020 року та з листопада 2017 року по жовтень 2020 року для перерахунку призначеної пенсію у розмірі, передбаченому статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з мотивів несплати страхувальником страхових внесків, оскільки належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у справі у їх сукупності підтверджується стаж роботи позивача у вказані періоди, виплату йому заробітної плати за ці періоди із відрахування страхових внесків. Більше того, за вищевказаний період страхові внески до Пенсійного фонду України були сплачені.

Таким чином, із зарахуванням до пільгового та страхового стажу за Списком №1 періоду роботи у ВП шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» з листопада-грудня 2020 року та з листопада 2017 року по жовтень 2020 року позивач набуде право на перерахунок пенсії згідно з Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до пільгового страхового стажу для перерахунку призначеної пенсії періоду роботи з листопада-грудня 2020 року та з листопада 2017 року по жовтень 2020 року у ВП шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля».

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити і виплачувати пенсію, за віком на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати звернення 17.11.2020, то вона підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.

Як встановлено судом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з 28.08.2017 яка призначена із зниженням пенсійного віку, розмір якої визначено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Після признання пенсії продовжує перебувати у трудових відносинах.

Статтею 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до частини 4 статті 45 Закону № 1058-IV визначено порядок перерахунку призначеної пенсії.

З аналізу вищенаведеного випливає, що пенсії в Україні, при настанні певних юридичних фактів (вік, стаж, пільги тощо), призначаються лише в одноразовому порядку.

У разі виникнення необхідності у зміні певних складових пенсії або зміни її виду в цілому, законодавством передбачено лише два механізми - переведення з одного виду пенсії на інший (ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») та перерахунок пенсії (ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Тобто, в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття перепризначення, повторного призначення або будь-якого іншого призначення пенсії, окрім поняття «призначення пенсії», яким є первинне та єдине її призначення, а всі подальші зміни та доповнення відбуваються виключно шляхом перерахунку або переведення.

Таким чином, оскільки пенсія позивачу уже призначена, тому відсутні підстави для повторного її призначення. Відтак, права позивача належать захисту саме шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії, а не повторно її призначати. Отже, в цій частині позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відтак, на підставі аналізу норм чинного законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, та встановлених обставин справи, перевірених письмовими доказами, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови позивачу в зарахуванні до пільгового та страхового стажу для перерахунку призначеної пенсії періоду роботи з листопада-грудня 2010 року та з листопада 2017 по жовтень 2020 у BП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» та зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до пільгового та страхового стажу періоди роботи з листопада-грудня 2010 року та з листопада 2017 по жовтень 2020 у BП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» для здійснення перерахунку призначеної пенсії та здійснити перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням вказаного пільгового страхового стажу відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дня звернення, тобто з 17.11.2020, з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією №28 від 11.01.2021 (а.с.5), який зараховано до спеціального фонду державного бюджету України

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908.00 грн.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 263, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до пільгового страхового стажу для перерахунку призначеної пенсії періоду роботи з листопада-грудня 2010 року та з листопада 2017 по жовтень 2020 у BП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з листопада-грудня 2010 року та з листопада 2017 по жовтень 2020 у BП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» та здійснити перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням вказаного пільгового страхового стажу відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з дня звернення, тобто з 17.11.2020, з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський