Ухвала суду № 95067543, 22.02.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 лютого 2021 року ЛуцькСправа № 140/1748/21 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., одержавши позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вог Рітейл» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вог Рітейл» про стягнення штрафу в розмірі 13 566,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Як передбачено частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2021 року – 2 270,00 гривні.

Позивач заявляє вимогу про стягнення коштів у сумі 13 566,00 грн., тому така вимога є майновою. Таким чином, за подання до адміністративного суду Головним управління Держпродспоживслужби в м. Києві як суб`єктом владних повноважень цього адміністративного позову майнового характеру слід сплатити судовий збір за ставкою, визначеною підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 2 270,00 грн.

Позивачем до позовної заяви долучено копію платіжного доручення №743 від 29.09.2020 про сплату судового збору в сумі 2 102,00 грн.

Як вбачається із комп`ютерної системи «Діловодство спеціалізованого суду» позивач зверталась до Волинського окружного адміністративного суду із позовами у жовтні 2020 року (справа №140/15362/20). При цьому, при поданні вищезгаданого позову позивачем Головним управління Держпродспоживслужби в м. Києві було подано платіжне доручення №743 від 29.09.2020 про сплату судового збору в сумі 2 102,00 грн., що також підтверджується довідкою від 16.02.2021.

Таким чином платіжне доручення №743 від 29.09.2020 про сплату судового збору в сумі 2 102,00 грн.. було використане при поданні позовної заяви в справі №140/15362/20 та згідно вимог Закону України «Про судовий збір» фактично не повертався, тому суддя цей документ до уваги не бере.

Крім того, як передбачено частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі несплати суб`єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.

Відтак строк оскарження рішення суб`єкта владних повноважень встановлений спеціальним Законом, а саме Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Таким чином, підставами, які надали позивачу право на пред`явлення позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 13 566,00 грн., є встановлення позивачем факту несплати відповідного штрафу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання рішень.

Як слідує з матеріалів справи відповідач отримав рішення №№16, 17, 18, 19 від 17.02.2020 року, та в добровільному порядку у п`ятнадцятиденний строк їх не виконав. З огляду на це, Головне управління Держпродспоживслужби у м. Києві набуло право звертатися в суд з відповідним позовом через 15 днів після отримання суб`єктом господарювання відповідної постанови, в даному випадку - з 11.03.2020.

Згідно з абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Водночас Головне управління Держпродспоживслужби у м. Києві звернулося до суду лише 16.02.2021, що підтверджується відбитком штемпеля на позовній заяві, хоча останнім днем його подання є 11.06.2020 року.

Згідно з частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, позивачем до позовної заяви додано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, мотивуючи його тим, що даний позов про стягнення штрафу, накладеного рішенням, поданий позивачем – суб`єктом владних повноважень після закінчення строку на оскарження, тобто після набрання законної сили рішення про накладення такого штрафу.

На думку суду доводи представника позивача щодо строків звернення до суду є помилковими, оскільки згідно абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Крім того, суд вважає, що позивачем не наведено об`єктивних причин, які перешкоджали позивачу звернутись до суду, оскільки як уже було зазначено вище позивач звертався до суду з аналогічним позовом у жовтні 2020 року (справа №140/15362/20).

Відтак позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням відповідних причин та наданням підтверджуючих письмових доказів поважності пропуску строку звернення до суду із даним позовом.

Також, суд вважає за обхідне зазначити, що частиною першою статті 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно частини третьої статті 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Вказана позовна заява підписана представником позивача заступником начальника Управління правового забезпечення – начальником Відділу претензійно-правової роботи Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Левенець В.О., на підтвердження повноважень якої надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де у графі дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи зазначено повноваження ОСОБА_1 , а саме: вчиняти дії від іменні юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника в т.ч. з правом подання відмови, зміни, відкликання позову, відкликання, відмови від апеляційних, касаційних скарг, посвідчення копій документів, що підтверджують повноваження), однак в даних повноваженнях не зазначено право підпису позовної заяви, що позбавляє суддю можливості з`ясувати, чи підписано адміністративний позов особою яка має право її підписувати.

Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 2 270,00 грн.; заяви про поновлення строку звернення до суду та надання доказів поважності причин його пропуску, а також доказів наявності повноважень у заступника начальника Управління правового забезпечення – начальником Відділу претензійно-правової роботи Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Левенець В.О. на підписання позовної заяви від імені позивача.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вог Рітейл» про стягнення коштів, залишити без руху.

Встановити позивачу - Головному управлінню Держпродспоживслужби в м. Києві строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя В.В. Мачульський