Ухвала суду № 95066116, 23.02.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.02.2021 р. Справа№ 907/840/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З.,

розглянувши заяву Громадської організації "Всеукраїнське фізкультурно - спортивне товариство "Колос" від 09.12.2020 р. про забезпечення позову за вх. № 721/21 від 22.02.2021 р.

у справі № 907/840/20

за позовом Громадської організації "Всеукраїнське фізкультурно - спортивне товариство "Колос", м. Київ

до відповідача-1: Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), м. Ужгород

до відповідача-2: Державного підприємства "СЕТАМ" Міністерства юстиції України, м. Київ

до відповідача-3: Підприємства об`єднання громадян експлуатаційно - виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України, м. Берегово

до відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПД-К", м. Берегово

до відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю "Жайворонок-Пачірта", м. Берегово

про визнання права власності, звільнення з-під арешту нерухомого майна, виключення його з акту опису й арешту майна від 21.10.2015 року, визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи № 907/840/20, розпорядженням голови Господарського суду Закарпатської області за № 01-04/1/21 від 11.02.2021 р. вирішено передати на розгляд Господарського суду Львівської області, як найбільш територіально наближеного, судову справу № 907/840/20 за позовом Громадської організації "Всеукраїнське фізкультурно - спортивне товариство "Колос" до відповідача-1: Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), до відповідача-2: Державного підприємства "СЕТАМ" Міністерства юстиції України, до відповідача-3: Підприємства об`єднання громадян експлуатаційно - виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України, до відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПД-К", до відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю "Жайворонок-Пачірта" про визнання права власності, звільнення з-під арешту нерухомого майна, виключення його з акту опису й арешту майна від 21.10.2015 року, визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна.

Відповідно до протоколу авоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2021 р., матеріали справи № 907/840/20 передано на розгляд судді Долінській О.З.

В матеріалах справи № 907/840/20 наявна заява позивача від 09.12.2020 р. про забезпечення позову у даній справі (за вх. № 721/21 від 22.02.2021 р.).

У вказаній заяві від 09.12.2020 р. про забезпечення позову, позивач просить суд накласти арешт на об`єкт нерухомості, а саме: експлуатаційну свердловину термальних вод № 2-т, розташовану за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Корятовича, 1; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Жайворонок-Пачірта", Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) вчиняти будь-які дії щодо розпорядження об`єктом нерухомості, а саме: експлуатаційною свердловиною термальних вод № 2-т, розташованої за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Корятовича, 1, у т. ч. видавати розпорядчі акти, проводити ремонтні роботи чи реконструкцію, а також проводити будь-які нотаріальні та реєстраційні дії щодо вказаного об`єкту нерухомості.

Відповідно до ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву Громадської організації "Всеукраїнське фізкультурно - спортивне товариство "Колос" від 09.12.2020 р. р. про забезпечення позову, суд дійшов висновку про повернення її заявнику, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як доказ сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у даній справі, заявником долучено платіжне доручення № 209 від 08.12.2020 р. на суму 1 051,00 грн., де у призначенні платежу зазначено наступне «*;101;01287191; Судовий збір/за позовом ГО ВФСТ «Колос» Господарський суд Закарпатської обл. за.;;;».

Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до п. 3.1. Інструкції “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. З додатків 2, 8 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Пунктом 3.8. Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а у даному випадку заяви про забезпечення позову, є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна заява та яка саме заява оплачується даним судовим збором.

Документів на підтвердження сплати судового збору з призначенням платежу “за подання заяви про забезпечення позову” заявником до суду надано не було.

Отже, з огляду на викладене, в контексті даних обставин справи, додане до заяви про забезпечення позову від 09.12.2020 р. платіжне доручення № 209 від 08.12.2020 р. на суму 1 051,00 грн. не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки не містить інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна заява про забезпечення позову, та не вбачається з даного платіжного документа, яка саме заява оплачується судовим збором.

Квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 13.02.2020 по справі № 910/4557/18).

Таким чином, заява Громадської організації "Всеукраїнське фізкультурно - спортивне товариство "Колос" про забезпечення позову подана без дотримання вимог ч.5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України (в редакції з 15.12.2017) запровадив чимало нових процесуальних інститутів, які покликані удосконалити правове регулювання процесуальних відносин, збалансувати права учасників судового процесу та унеможливити зловживання процесуальними правами. До таких нових категорій належить зустрічне забезпечення.

Законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов`язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати власний спосіб зустрічного забезпечення. Так, Господарський процесуальний кодекс України у пункті 6 частини 1 статті 139 встановлює, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Зазначене вище положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення.

Натомість позивач не подав пропозицій щодо зустрічного забезпечення, зазначивши у заяві про забезпечення позову від 09.12.2020 р., що враховуючи зміст порушеного права позивача, зміст його позовних вимог, а також запропонований захід забезпечення позову вважає, що зустрічне забезпечення не підлягає застосуванню.

З приводу зазначеного необхідно наголосити, що саме суд, а не позивач, визначає вірогідність завдання відповідачу збитків у зв`язку з забезпеченням позову. Зокрема, згідно з положеннями частин 1, 3 та 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Підсумовуючи зазначене, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення обов`язково повинні міститися у заяві про забезпечення позову на підставі пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, питання щодо застосування чи незастосування таких пропозиції щодо зустрічного забезпечення, вирішується судом на підставі положень статті 141 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, заява Громадської організації "Всеукраїнське фізкультурно - спортивне товариство "Колос" про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтями 139, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Громадської організації "Всеукраїнське фізкультурно - спортивне товариство "Колос" про забезпечення позову від 09.12.2020 р. (за вх. № 721/21 від 22.02.2021 р.) у справі № 907/840/20 з додатками повернути заявнику (позивачу) Громадській організації "Всеукраїнське фізкультурно - спортивне товариство "Колос".

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до Господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Додаток: заява про забезпечення позову з додатками на 5 аркушах для заявника (для позивача).

Суддя О.З. Долінська