Ухвала суду № 95066088, 22.02.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22.02.2021 р. Справа № 914/383/21

Суддя Господарського суду Львівської області Галамай О.З., розглянувши матеріали позовної заяви Миколаївського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), м. Миколаїв Львівської області

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Ойл Сервіс», м. Львів

про розірвання договору та стягнення 41 533, 60 грн

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Миколаївського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Ойл Сервіс» про стягнення 41 533, 60 грн.

Розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на таке.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України “Про судовий збір”.

Частина 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлює, що за подання позовних заяв майнового характеру до господарського суду ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовних заяв немайнового характеру до господарського суду – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з ч. 10 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру – розірвання договору поставки № 23 від 02.09.2020 та вимогу майнового характеру - стягнення 41 533, 60 грн.

Тобто до сплати підлягає судовий збір на суму 4 540, 00 грн.

Як доказ сплати судового збору позивачем долучено сформовані для оплати повідомлення та квитанцію на суму 2 270, 00 грн. Проте доказів фактичної сплати судового збору позивачем не надано.

Відомості в інформаційній системі “Діловодство спеціалізованого суду”, які б підтвердили зарахування до спеціального фонду Державного бюджету сплаченого судового збору, також відсутні.

Крім того, частиною 1 та 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003" "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів" визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Поряд з цим, в порушення вказаних вище норм, позивачем не засвідчено жодним чином 1, 2 сторінки претензії № 3 від 05.01.2021 та договору № 23 від 02.09.2020, перша сторінка рішення Миколаївської міської ради № 47 від 24.12.2020, усі (крім останньої) сторінки довідки про перелік АЗС ТОВ «ІНТЕР КАРД» по всій Україні № 787/41 від 10.08.2020 та копії усіх талонів. Усі копії документів, долучені до позовної заяви, не містять дати їх засвідчення.

Також слід зазначити, що як доказ надсилання позовної заяви відповідачу, позивачем долучено лише опис вкладення у цінний лист, та не долучено фіскального чеку.

Відповідно до пункту 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162 та 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 91, 162, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Миколаївського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк у 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.

У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Галамай О. З.