Рішення № 95065935, 12.02.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2021 р. м. Київ Справа № 911/2900/20

Розглянувши матеріали справи за позовом Державного воєнізованого гірничорятувального (Аварійно-рятувального) загону державної служби з надзвичайних ситуацій

до Акціонерного товариства “Київметробуд”

про стягнення 377 102,33 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Без виклику представників сторін.

обставини справи:

05.10.2020 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного воєнізованого гірничорятувального (Аварійно-рятувального) загону державної служби з надзвичайних ситуацій до Публічного акціонерного товариства “Київметробуд” про стягнення 377 102,33 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, враховуючи, що ціна позову перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак справа є незначної складності, вимог про розгляд такої справи лише за правилами загального позовного провадження Господарським процесуальним кодексом не передбачено, ціна даного позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня року, в якому подано відповідну позовну заяву, а відтак суд вважає, що дана справа є малозначною, а томупідлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2900/20, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, судом встановлено, що станом на 11.12.2020 року у справі відсутні докази належного повідомлення сторін про розгляд даної справи та вручення сторонам ухвали Господарського суду Київської області від 12.10.2020 року у справі № 911/2900/20, у зв`язку з чим сторонам 11.12.2020 року було направлено ухвалу Господарського суду Київської області від 12.10.2020 року про відкриття провадження у справі № 911/2900/20.

14.12.2020 року до суду від Акціонерного товариства “Київметробуд” надійшла заява, на підставі ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, про передачу справи № 911/2900/20 за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва, у зв`язку з тим, що відповідачем нещодавно було змінено місцезнаходження юридичної особи з села Чайки Київської області на місто Київ. Окрім того, повідомлено про зміну організаційно-правової форми відповідача з Публічного акціонерного товариства на Акціонерне товариство.

Ухвалою суду від 11.12.2020 року відмовлено Акціонерному товариству “Київметробуд” в задоволенні заяви про передачу справи № 911/2900/20 за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва, замінено відповідача у справі № 911/2900/20 Публічне акціонерне товариство “Київметробуд” його правонаступником Акціонерним товариством “Київметробуд”.

04.01.2021 року відповідачем подано відзив на позов, в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволені.

Ухвалою суду від 11.01.2021 року поновлено строк розгляду справи № 911/2900/20 на шістдесят днів з дня надсилання сторонам ухвали про відкриття провадження, а саме з 11.12.2020 року. Сторонам поновлено сторонам строк для подачі заяв, клопотаннь, заперечень до 05.02.2021 року.

05.02.2021 року позивачем подано заперечення на відзив відповідача, в якому він спростовує твердження відповідача викладені у відзиві та просить суд задовольнити позов повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-

встановив:

Як вбачається з викладених в позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 23.12.2013 року між Державним воєнізованим гірничорятувальним (Аварійно-рятувальним) загоном державної служби з надзвичайних ситуацій (далі – позивач, за договором – Виконавець) та Публічним акціонерним товариством “Київметробуд” (правонаступником якого є Аціонерне товариство “Київметробуд”, далі – позивач, за договором – Замовник) було укладено Договір на постійне та обов`язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об`єктів та окремих територій № 300/01 (далі - Договір) з Додатковими угодами.

Згідно Розділу І Договору Виконавець організовує цілодобове функціонування своїх структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайних ситуацій або загрози їх виникнення, забезпечує роботи та заходи, спрямовані на запобігання та профілактику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, у кількості 1,0 оперативної одиниці згідно з нормативом виїзду на об`єкти Замовника, що встановлений планом локалізації та ліквідації аварій.

Виконавець здійснює постійне та обов`язкове обслуговування об`єктів Замовника.

Об`єкти Замовника, які підлягають постійному та обов`язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню - Конвеєрнний тракт «Восточний», комплексу дробильно-конвеєрної видачі руди з гір (-300,0) м., конвеєрний тракт «Западний», комплексу дробильно-конвеєрної видачі руди с гір. (-360,0) м, що входять в «Комплексний проект поетапного розвитку гірничих робіт і переробки мінеральної сировини до кінця відправцювання Інгулецького родовища».

Відповідно до п. 3.12 Договору Замовник зобов`язаний оплачувати, відповідно до умов Договору, постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування.

Пунктом 4.1 Договору визначено вартість функціонування структурних підрозділів Виконавця у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення.

Перерахування коштів проводиться щомісячно в термін до 15 числа місяця, що слідує за звітним, згідно з наданими Виконавцем рахунками та підписаними сторонами актами виконання умов договору. Акти виконання умов договору повинні бути підписані впродовж 5 календарних днів з моменту надання їх Замовнику (п. 4.3 Договору).

Оплата за виконані аварійно-рятувальні роботи проводиться за фактичними витратами на їх виконання додатково до фінансування загону на постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування (п. 4.1), на підставі наданих підтверджувальних документів, узгоджених Замовником (п. 4.5 Договору).

Договір вступає в дію з 01.01.2014 року та укладається на термін до 31.12.2020 року відповідно до вимог законодавства України (п. 6.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 11/241/01 від 09.12.2019 року, яка вступила в дію з 01.01.2020 року).

Повноважним представником Замовника за цим Договором є його структурний підрозділ – Тунельний загін № 7 ПАТ “Київметробуд” (п. 6.10 Договору).

На виконання умов Договору, позивач протягом березня-липня 2020 року надавав відповідачу послуги з постійного аварійно-рятувального обслуговування, що полягали в забезпеченні функціонування структурних підрозділів Виконавця у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення, на загальну суму 366 700,35 грн., що підтверджується Актами: № 103-ф від 31.03.2020 року за березень 2020 року на суму 63 307,82 грн., № 138-ф від 30.04.2020 року за квітень 2020 року на суму 75 276,12 грн., № 183-ф від 19.05.2020 року за травень 2020 року на суму 75 276,12 грн., № 247-ф від 19.06.2020 року за червень 2020 року на суму 75 276,12 грн., № 291-ф від 20.07.2020 року за липень 2020 року на суму 77 564,17 грн., які, у відповідності до п. 6.10 Договору, підписані повноважним представником Замовника - Тунельним загоном № 7 ПАТ “Київметробуд”, та Виконавця і скріплені їх печатками.

Одночасно позивач виставляв відповідні рахунки на оплату: № 103-ф від 31.03.2020 року за березень 2020 року на суму 63 307,82 грн., № 138-ф від 30.04.2020 року за квітень 2020 року на суму 75 276,12 грн., № 183-ф від 19.05.2020 року за травень 2020 року на суму 75 276,12 грн., № 247-ф від 19.06.2020 року за червень 2020 року на суму 75 276,12 грн., № 291-ф від 20.07.2020 року за липень 2020 року на суму 77 564,17 грн.

Однак, як стверджує позивач, відповідач, в порушення п. 3.12 та п. 4.3 Договору, своєчасно та в повному обсязі свої зобов`язання з оплати аварійно-рятувального обслуговування не виконав, відтак, за відповідачем рахується заборгованість за період березень-липень 2020 року в сумі 366 700,35 грн.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача 366 700,35 грн. боргу.

В ході розгляду спору, відповідачем було надано відзив, в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволені, посилаючись на те, позивачем не надано усіх належних доказів надання постійного аварійно-рятувального обслуговування, а надані акти виконання умов договору не відповідають вимогам первинних бухгалтерських документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме Акти не містять відомостей щодо посади та прізвища особи, яка підписала спірні Акти. Також відсутні реквізити довіреності, що уповноважує на відповідні дії. Відповідач стверджує про те, що уповноваженим представником Замовника є начальник Тунельного загону № 7 ПАТ “Київметробуд” Парінов В.С., проте спірні Акти підписані іншою особою. Окрім того, вважає, що строк проведення розрахунків у відповідача настає не 15 числа місяця, наступного за звітним, а 16.

Позивачем подано заперечення на відзив відповідача, в якому він зазначає про те, що п. 6.10 Договору було погоджено, що повноважним представником Замовника за цим Договором є його структурний підрозділ – Тунельний загін № 7 ПАТ “Київметробуд”, конкретної уповноваженої особи на підписання спірних Актів Договором визначено не було.

Також, зазнає про те, що відповідачем у відзиві не заперечено сам факт здійснення позивачем постійного аварійно-рятувального обслуговування протягом спірного періоду та не наведено обґрунтованих пояснень з підтверджуючими доказами, неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань.

Щодо ненадання документів за виконані аварійно-рятувальні роботи форми КБ-2в та КБ-3, позивач зазначає, що відповідач дійшов помилково висновку щодо застосування до спірних правовідносин п. 4.5 Договору, оскільки, останній передбачає оплату і погодження з Замовником виконаних аварійно-рятувальних робіт, які оплачуються додатково до фінансування загону на постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування, передбаченого п. 4.1, яке полягає у функціонуванні структурних підрозділів Виконавця у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення, яке і є предметом даного спору.

Щодо спростуванння тверджень відповідача щодо настання строку оплати, позивач посилається на п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», яким передбачено, що якщо у договорі виконання грошового зобов`язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов`язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов`язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов`язання буде 1 серпня 2014 року.

Відтак, зазначає про правомірність здійснених нарахувань пені та 3% річних саме з 15 числа місяця, наступного за звітним, та просить, враховуючи вищевикладене, позов задовольнити повністю.

Суд погоджується з викладеними позивачем у запереченнях на відзив твердженнях, а також зазначає, що надані позивачем Акти містять достатньо інформації для встановлення факту здійснення позивачем постійного аварійно-рятувального обслуговування відповідача, враховуючи їх підписання та скріплення печаткою уповноваженого представника відповідача - Тунельного загону № 7 ПАТ “Київметробуд”, а наведені відповідачем недоліки в оформленні первинних документів, зокрема незазначення посади особи, що підписала Акти, не спростовують фактичного надання позивачем послуг з постійного аварійно-рятувального обслуговування та отримання їх відповідачем, зважаючи і на те, що сам відповідач у своєму відзиві не спростував факт такого обслуговування згідно спірного Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором про надання послуг, за яким, згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача в сумі 366 700,35 грн., яка відповідачем належним чином не заперечена і не спростована.

У зв`язку з простроченням відповідачем строків оплати наданих послуг, позивач просить стягнути з відповідача 8 486,16 грн. пені за загальний період з 15.04.2020 року по 20.08.2020 року на підставі п. 5.2 Договору та 1 915,82 грн. 3% річних за загальний період з 15.04.2020 року по 20.08.2020 року в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 5.2 Договору за порушення терміну оплати Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені та 3% річних наданий позивачем, суд встановив що відповідні нарахування проведено за фактичний період існування заборгованості на фактичні суми заборгованості по кожному Акту окремо, пеню нараховано в розмірі, який не перевищує розміру подвійної облікової ставки НБУ, в межами шестимісячного строку нарахування пені, передбаченого п. 6 ст. 232 Господарського кодексу.

Однак, судом виявлено незначні арифметичні помилки в наданому позивачем розрахунку пені та 3% річних. Судом було здійснено правильний розрахунок пені та 3% річних за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга Закон», згідно з яким з відповідача підлягає стягнення за заявлений позивачем період на заявлені суми 8 463,78 грн. пені та 1 910,59 грн. 3% річних.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 377 074,12 грн. з яких 366 700,35 грн., основного боргу, 8 463,78 грн. пені та 1 910,59 грн. 3% річних. В решті позов на суму 27,61 грн. (щодо стягнення 22,38 грн. пені та 5,23 грн. 3 % річних) задоволенню не підлягає.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 5 656,12 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного воєнізованого гірничорятувального (Аварійно-рятувального) загону державної служби з надзвичайних ситуацій до Акціонерного товариства “Київметробуд” про стягнення 377 102,33 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства “Київметробуд” (03065, м. Київ, вул. Світлогірська, буд. 2/25, код 01387432) на користь Державного воєнізованого гірничорятувального (Аварійно-рятувального) загону державної служби з надзвичайних ситуацій (50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 223А, код 33873405) 366 700 (триста шістдесят шість тисяч сімсот) грн. 35 коп. основного боргу, 8 463 (вісім тисяч чотириста шістдесят три) грн. 78 коп. пені, 1 910 (одна тисяча дев`ятсот десять) грн. 59 коп. 3% річних та 5 656 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн. 12 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти позову Державного воєнізованого гірничорятувального (Аварійно-рятувального) загону державної служби з надзвичайних ситуацій до Акціонерного товариства “Київметробуд” про стягнення 27,61 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 12.02.2021 р.

Суддя Т.П. Карпечкін