Рішення № 95065698, 23.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.02.2021Справа № 910/20117/20

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/20117/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове об`єднання «Енергія»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

18 грудня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» (позивач) надійшла позовна заява б/н б/д до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове об`єднання «Енергія» (відповідач) про стягнення 150 000,00 грн. (сто п`ятдесят тисяч гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором на виконання проектних робіт № 7/19 від 07.08.2018 року, зокрема, у визначені договором строки не виконав попередньо оплачені позивачем роботи, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/20117/20 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

02.02.2021 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 36/01 від 01.02.2021 року. Вказаний відзив на позовну заяву направлений відправленням «Укрпошта Експрес» 01.02.2021 року, за штриховим кодовим ідентифікатором 0303513294142, що підтверджується датою оформлення на конверті.

Щодо строків на подання відзиву на позовну заяву суд зазначає наступне.

Ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Наукове об`єднання «Енергія» за адресою: 03035, м. Київ, площа Солом`янська, 2, офіс 706, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент відкриття провадження у даній справі.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105477192714 ухвалу Господарського суду міста від 22.12.2020 року у справі № 910/20117/20 вручено уповноваженому представнику відповідача - 28.12.2020 року.

Відтак, відзив на позовну заяву мав бути поданий відповідачем у строк до 12.01.2021 року (включно).

Таким чином, відзив на позовну заяву поданий до суду з порушення строку встановленого в ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Тоді як, клопотання про поновлення пропущеного строку, встановленого судом для подання відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.

Відтак, поданий відповідачем відзив на позовну заяву до уваги не приймається, у зв`язку з пропуском встановленого строку на вчинення даної процесуальної дії.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» (надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наукове об`єднання «Енергія» (надалі - відповідач, виконавець) укладено договір на виконання проектних робіт № 7/19 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, виконавець зобов`язується виконати роботи: розробка проектної документації стадія Робочий Документація («РД») Розділ К3, для будівництва збірно-монолітного каркасу по об`єкту: «Будівництво багатоповерхового житлового комплексу (розміщення багатоповерхових житлових будинків, оздоровчо спортивного центру, об`єктів транспортно-гаражної інфраструктури) в м. України по вулиці Київська. Житловий будинок №2. Секція 2 (коригування)» та виробів для його будівництва і оснастки для виготовлення виробів (надалі - роботи).

Вартість (ціна) проектних робіт за цим договором складає 600 000,00 грн. (п. 2.1. договору).

За умовами п. 2.4. договору оплата за роботи відповідно до цього договору здійснюється в наступні терміни та розмірах:

- замовник перераховує виконавцю 25% від вартості договору на виконання робочого проекту, що складає 150 000,00 грн. протягом 3 (трьох) робочих днів з дати укладення цього договору (п. 2.4.1.);

- замовник перераховує виконавцю 25% від вартості договору на виконання робочого проекту, що складає 150 000,00 грн. протягом 3 (трьох) робочих днів з дати передачі виконавцем замовнику робочої документації по фундаменту під будинок (п. 2.4.2.);

- замовник перераховує виконавцю 25% від вартості договору на виконання робочого проекту, що складає 150 000,00 грн. протягом 3 (трьох) робочих днів з дати передачі виконавцем замовнику робочої документації по монолітній частині будинку (підвал, 1 та 2 поверхи) (п. 2.4.3.);

- залишок вартості в 25% від вартості договору на виконання робочого проекту, що складає 150 000,00 грн. замовник сплачує виконавцю протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання акту виконаних робіт в повному об`ємі (п. 2.4.4.).

В п. 3.2. договору визначено, що загальний строк виконання робіт за цим договором складає - 90 (дев`яносто) календарних днів з моменту підписання завдання на проектування та оплати авансового платежу відповідно до п. 2.4. договору. При цьому, виконавець зобов`язаний розробити та передати замовнику робочу документацію по фундаменту будинку протягом 30 (тридцять) календарних днів, монолітної частини будинку протягом 45 (сорок п`ять) календарних днів, на виконання робочої документації, починаючи з моменту підписання завдання на проектування та оплати авансового платежу відповідно до п. 2.4. договору.

Згідно з п. 3.3. договору датою завершення виконання виконавцем робіт вважається дата передачі замовнику готової документації, що підтверджується актом приймання-передачі робіт за договором.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що після закінчення виконання відповідної стадії проектних робіт виконавець передає замовнику проектну документацію за накладною у кількості чотирьох комплектів та електронного варіанту (креслення в форматі .pdf) та двох примірників акту приймання - передачі проектних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору на виконання проектних робіт № 7/19 від 07.08.2018 року позивач перерахував відповідачу аванс в розмірі 150 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку від 17.08.2018 року (копія міститься в матеріалах справи).

З матеріалів справи слідує, що 08.10.2020 року позивач звернувся до відповідача з листом № 075 від 08.10.2020 року про відмову від договору № 7/19 від 07.08.2018 року, вважати договір розірваним в односторонньому порядку з 20.10.2020 року та повернення авансового платежу у розмірі 150 000,00 грн. Факт направлення листа підтверджується фіскальним чеком від 08.10.2020 року, накладною № 0103328300714 та описом вкладення у цінний лист від 08.10.2020 року.

Судом встановлено, що 25.11.2020 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 080 від 28.10.2020 року про повернення авансу в розмірі 150 000,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 25.11.2020 року, накладною № 0830104453212 та описом вкладення у цінний лист від 25.11.2020 року.

Втім, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки, виконання зобов`язання, проведене належним чином, є однією із підстав його припинення (ст. 599 ЦК України), то виконання боржником, у даному випадку відповідачем як підрядником за договором (зобов`язаною стороною за договором в частині виконання робіт), повинно бути підтверджено відповідачем належним чином.

З урахуванням наведеного, тягар доведення належного виконання відповідачем свого обов`язку за договором, а так само обставин, які перешкоджали виконанню цього обов`язку, несе відповідач як боржник у цьому зобов`язанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В свою чергу, права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені, в тому числі, ст. 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч. 1 ст. 849 ЦК України);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2 ст. 849 ЦК України);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3 ст. 849 ЦК України);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. (ч. 4 ст. 849 ЦК України).

Аналіз положень ст. 849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що вони встановлюють підстави для відмови замовника від договору підряду та відповідні правові наслідки такої відмови. При цьому, положення ст. 849 ЦК України містять самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки таких дій.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2020 року у справі № 910/2051/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним або зміненим.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

В п. 11.4. договору визначено, що одностороннє розірвання договору допускається, зокрема, за ініціативою замовника - у випадку, якщо виконавець не приступив до виконання робіт протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання договору або затримує здачу робіт на строк понад 30 (тридцять) календарних днів.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався до відповідача з листом № 075 від 08.10.2020 року про відмову від договору № 7/19 від 07.08.2018 року та вважати договір розірваним в односторонньому порядку з 20.10.2020 року, з огляду на що на підставі п. 11.4. договору та ч. 2 ст. 849 ЦК України договір вважається розірваним з 20.10.2020 року.

Таким чином, станом на момент подання даного позову до суду строк виконання відповідачем робіт за договором сплив, а договір припинив свою дію.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Приписами ч. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивачем на адресу відповідача 25.11.2020 року була направлена претензія № 080 від 28.10.2020 року про повернення авансу в розмірі 150 000,00 грн у 7-денний строк від дня отримання претензії, докази направлення містяться в матеріалах справи.

Однак, в матеріалах справи відсутнє підтвердження виконання обов`язку відповідача щодо повернення авансу в результаті односторонньої відмови позивача (замовника) від договору підряду на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України та розірвання договору з 20.10.2020 року.

З огляду на що та з урахуванням розірвання договору підряду № 7/19 від 07.08.2018 року внаслідок односторонньої відмови позивача від даного договору на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 150 000,00 грн. сплачених за роботи, які відповідач фактично не виконав.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2250,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове об`єднання «Енергія» (ідентифікаційний код 41953301, адреса: 03035, м. Київ, площа Солом`янська, 2, офіс 706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» (ідентифікаційний код 33629567, адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67-Б) грошові кошти: заборгованості - 150 000,00 грн. (сто п`ятдесят тисяч гривень) та судовий збір - 2250,00 грн. (дві тисячі двісті п`ятдесят гривень).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 23.02.2021р.

Суддя О.В. Котков