Ухвала суду № 95065652, 22.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.02.2021Справа № 910/18270/20

Суддя Привалов А.І., розглянувши

заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2"

про зміну предмета позову (уточнення позовних вимог)

у справі № 910/18270/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2"

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про розірвання договору

Без виклику представників сторін,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено відповідальністю "Укртранслогістика-2" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про розірвання договору.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.03.2020 між ТОВ "Укртранслогістика-2" та AT "Укрзалізниця" було укладено шляхом приєднання до умов публічного договору, на підставі заяви про приєднання № 41515562/2020-001, Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, за умовами, якого встановлено ставку плати за використання вагонів перевізника по території України в розмірі 1136,00 грн. без ПДВ за один вагон зерновоз на добу.

Починаючи з квітня 2020 року, AT "Укрзалізниця" запровадила додаткову угоду про перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах Перевізника до Договору про надання послуг та розпочинає прийом замовлення щодо отримання даних послуг, яка в подальшому трансформувалась в Додаток 1-8 до Договору.

04.09.2020 року на офіційному сайті AT "Укрзалізниці" оприлюднено нову редакцію Договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом. Такі зміни вступили в дію в частині зменшення ставок плати з 05.09.2020 року, а в частині збільшення ставок плати та коефіцієнтів з 21.09.2020 року.

Зміна тарифної політики AT "Укрзалізниця", шляхом встановлення нових ставок плати за використання вагонів, що мало місце після укладення сторонами додаткової угоди, зумовила виникнення обставин, за яких подальше виконання додаткової угоди порушує для ТОВ "Укртранслогістика-2" співвідношення майнових інтересів сторін та позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні додаткової угоди, у зв`язку з чим позивач просить суд розірвати Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, укладений між Акціонерним товариством "Українська залізниця" і Товариством з обмежено відповідальністю "Укртранслогістика-2", без застосування до Товариства з обмежено відповідальністю "Укртранслогістика-2" будь-яких штрафних санкцій та неустойки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" було залишено без руху та надано заявнику строк на усунення недоліків, шляхом подання суду: заяви в порядку ст. 46 ГПК України, в якій чітко та конкретно сформулювати позовну вимогу про розірвання договору, зокрема, зазначивши ідентифікуючи дані спірного договру, та письмового обґрунтування обраного способу захисту порушеного права з урахуванням положень ст. 20, 188 Господарського кодексу України, ст. 16, 651-654 Цивільного кодексу України.

16.12.2020 через канцелярію суду від позивача отримано клопотання на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2020, до якого додано заяву про зміну предмета позову (уточнення позовних вимог), в якій наведено письмове обґрунтування обраного способу позивачем захисту порушеного права з урахуванням положень господарського та цивільного законодавства, а також викладено первісну позовну вимогу в наступній редакції: "розірвати договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8210260 від 17.03.2020, укладений між Акціонерним товариством "Українська залізниця" і Товариством з обмежено відповідальністю "Укртранслогістика-2", без застосування до Товариства з обмежено відповідальністю "Укртранслогістика-2" будь-яких штрафних санкцій та неустойки, передбачених положеннями пунктів 4.1.3. та 7.2. Додатку 1-8 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8210260 від 17.03.2020".

Також, у заяві про зміну предмета позову (уточнення позовних вимог) позивачем доповнено позовні вимоги новими вимогами до відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 відкрито провадження у справі № 910/18270/20. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Заяву позивача про зміну предмета позову (уточнення позовних вимог) прийнято судом до розгляду виключно в частині уточнення позовної вимоги, яка була викладена в позові, та з урахуванням додаткових обґрунтувань обраного позивачем способу захисту, враховуючи вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2020. Підготовче засідання у справі призначено на 11.02.2021. При цьому, суд установив сторонам строк на подання заяв, клопотань до 25.01.2021.

09.02.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову (уточнення позовних вимог).

В підготовчому засіданні 11.02.2021 суд залишив без розгляду заяву позивача про зміну предмету позову (уточнення позовних вимог), оскільки остання подана з пропуском процесуального строку, визначеного судом, та без клопотання про поновлення пропущеного строку.

Суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 18.02.2021.

12.02.2021 через канцелярію суду від позивача повторно надійшла заява про зміну предмету позову (уточнення позовних вимог). При цьому, у поданій заяві позивач просить визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви про зміну предмета позову та поновити пропущений процесуальний строк.

Приписами статті 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Дослідивши додані до заяви докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання заяви про зміну предмету позову (уточнення позовних вимог), приймаючи до уваги положення ст. 119 ГПК України, суд дійшов висновку про поновлення позивачу процесуального строку на подання даної заяви.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

З поданої заяви про зміну предмету позову (уточнення позовних вимог) вбачається, що позивач просить суду:

1) розірвати договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8210260 від 17.03.2020, укладений між Акціонерним товариством "Українська залізниця" і Товариством з обмежено відповідальністю "Укртранслогістика-2", без застосування до Товариства з обмежено відповідальністю "Укртранслогістика-2" будь-яких штрафних санкцій та неустойки, передбачених положеннями пунктів 4.1.3. та 7.2. Додатку 1-8 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8210260 від 17.03.2020;

2) визначити наслідки розірвання договору, виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними, у зв`язку з виконанням цього договору на підставі положень ч. 3 ст. 652 ЦК України, шляхом:

- зобов`язання АТ «Українська залізниця» внести відповідні зміни до особового рахунку ТОВ "Укртранслогістика-2" № 8210260 про зарахування коштів в розмірі, що дорівнює нарахованим та списаним штрафним санкціям до 25.11.2020, а саме зобов`язати АТ «Українська залізниця» внести зміни до особового рахунку ТОВ "Укртранслогістика-2" № НОМЕР_1 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 15 894 144,00 грн;

- зобов`язання АТ «Українська залізниця» скасувати операції з нарахування неустойки на особовий рахунок ТОВ "Укртранслогістика-2" № 8210260, нарахованих за невиконання погодженого замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами від 31.07.2020 за № 41515562/2020-00011 і від 21.08.2020 за № 41515562/2020-00016 ТОВ "Укртранслогістика-2" після 25 листопада 2020 року;

- заборони АТ «Українська залізниця» здійснювати нарахування та списання з особового рахунку № НОМЕР_1 ТОВ "Укртранслогістика-2" штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня), передбачених положенням п. 4.1.3. Додатку 1-8 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8210260 від 17.03.2020.

Водночас, до заяви про зміну предмету позову підлягають застосуванню загальні положення оформлення позовної заяви.

Згідно з приписами статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270, 00 грн) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (735 700, 00 грн).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Позовна вимога ТОВ "Укртранслогістика-2" до АТ «Українська залізниця» про зобов`язання АТ «Українська залізниця» внести зміни до особового рахунку ТОВ "Укртранслогістика-2" № 8210260 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 15 894 144,00 грн свідчить про її майновий характер. Наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення буде відновлення на рахунку позивача списаних відповідачем грошових коштів у визначеному розмірі 15 894 144,00 грн.

Відтак, позовні вимоги про зобов`язання АТ «Українська залізниця» внести зміни до особового рахунку ТОВ "Укртранслогістика-2" № 8210260 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 15 894 144,00 грн мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на припинення яких спрямовано позов.

Таким чином, при зверненні до суду позивач мав сплатити судовий збір за розгляд вимог майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, тобто у розмірі 238 412,16 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вперше звертався до суду з заявою про зміну предмету позову 16.12.2020, до якої додав квитанцію на підтвердження сплати судового збору в розмірі 6306,00 грн. При цьому, суд вказану заяву не прийняв до розгляду.

Приймаючи до уваги, що черговий раз заявник звернувся до суду з заявою про зміну предмету позову (уточнення позовних вимог) 12.02.2021, відтак до даної заяви підлягають застосування ставки судового збору, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, тобто виходячи зі ставки 2270,00 грн.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що недоплата суми судового збору за розгляд заяви про зміну предмету позову (уточнення позовних вимог) в частині майнових вимог становить 236 646,16 грн.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки заява про зміну предмету позову (уточнення позовних вимог) не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити вказану заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 46, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Залишити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" зміну предмету позову (уточнення позовних вимог) без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" строк на усунення недоліків заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду:

- оригіналу платіжного документа про доплату судового збору за реквізитами Господарського суду міста Києва на суму 236 646,16 грн.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2", що в разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Привалов