Рішення № 95065481, 18.02.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.02.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/951/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А., секретар судового засідання Феденько Н. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший дім"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Порто Франко Груп"

про стягнення заборгованості в сумі 28 206,34 грн, що складається з 3 752,60 грн 3% річних, 21 993,41 грн пені та 2 460,33 грн інфляційних втрат,

За участю:

від позивача: Кайтанська Є. О.

від відповідача: Ковтун Н. О.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший дім" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порто Франко Груп" про стягнення заборгованості в сумі 28 206,34 грн, що складається з 3 752,60 грн 3% річних, 21 993,41 грн пені та 2 460,33 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.10.2020 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначити на 12.11.2020.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2020 суд постановив розгляд справи відкласти на 11.12.2020.

До суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший дім" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої просять доручити Господарському суду Одеської області (від 23.11.2020 б/н; від 23.11.2020 вх. № 16166/20).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.11.2020 суд постановив вищезазначену заяву задовольнити, судове засідання у справі, відкладене на 11.12.2020 провести з використанням системи відеоконференцзв`язку, проведення якого доручити Господарському суду Одеської області.

В судовому засіданні 11.12.2020 судом оголошено перервудо 26.01.2021.

До суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший дім" про перенесення розгляду справи та участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої просять доручити Господарському суду Одеської області (від 18.01.2021; вх.№707/21 від 18.01.2021).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.01.2021 суд постановив розгляд справи відкласти на 10.02.2021, вищезазначену заяву задовольнити, судове засідання у справі, відкладене на 10.02.2021, провести з використанням системи відеоконференцзв`язку, проведення якого доручити Господарському суду Одеської області.

В судовому засіданні 10.02.2021 судом оголошено перерву до 18.02.2021.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги викладені у позовній заяві та у запереченнях на відзив підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування позову зазначено, що у порушення умов договору відповідач неналежно виконував договірні зобов`язання та розрахувався в повному обсязі за поставлений товар 31.07.2020. За неналежне виконання умов договору позивачем нараховано відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Позивач вважає, що має право вимагати від відповідача відшкодування на підставі претензії від 13.08.2020 № 221/02. Також звернув увагу суду, що строк дії додаткової угоди від 15.05.2019 № 1 до договору від 01.04.2019 № ЛВ0419/01 на яку посилається відповідач у відзиві сплив 31.12.2019, при цьому поставка відбулась на умовах 100% предоплати відповідно до п. 3.4 договору. Підписання видаткової накладної від 14.02.2020 свідчить про отримання товару в повному обсязі на дату 14.02.2020. Окрім того, у п. 3.2 договору визначено, що усі видаткові накладні підписані сторонами починаючи з дати укладення даного договору і до закінчення строку його дії є його невід`ємними частинами, навіть якщо у них не міститься посилання на цей договір. Позивачем також зазначено, що жодного разу відповідач не звертався до позивача з вимогою надати рахунок-фактуру, отже заперечення стосовно отримання рахунку-фактури від 11.02.2020 № Л-ПД-000255 відсутні.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та у додаткових письмових поясненнях та просив суд в позові відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що згідно додаткової угоди від 15.05.2019 № 1 до договору від 01.04.2019 № ЛВ0419/01 сторони погодились внести зміни до п. 3.4, а саме покупець на підставі виставленого постачальником рахунку здійснює оплату на умовах відстрочки платежу. Покупець повинен оплатити вартість поставленого товару не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки товару, вказаної в видатковій накладній. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії. Умови надання відстрочки платежу, не розповсюджується на товар, зазначений у п. 3.5 договору. Товар під замовлення відпускається на умовах 100% передплати. Таким чином, перебіг строку оплати товару починається з 15 календарного дня з дати поставки товару, вказаної у видатковій накладній. Згодом відповідач у додаткових поясненнях зазначив, що поставка по видатковій накладній від 14.02.2020 є позадоговірною, так як в ній відсутня прив`язка до договору від 01.04.2019 № ЛВ0419/01. Відповідно до видаткової накладної від 14.02.2020 позивач зобов`язаний був поставити товар загальною кількістю 3 024 кв. м., однак відповідач приймаючи товар по кількості встановив недостачу товару у кількості 84 кв. м., відтак дана видаткова накладна зі сторони відповідача не була підписана 14.02.2020, а значно пізніше - 10.03.2020, оскільки саме даного числа отримали недостачу по даній накладній. Відповідач також зазначив, що йому не надходив рахунок-фактура від 11.02.2020 № Л-ПД-000255. Позивачем не долучено жодного доказу, що підтверджує факт надсилання та отримання даного рахунку відповідачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший дім" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Порто Франко Груп" (далі - покупець) укладено договір від 01.04.2019 № ЛВ0419/01 про постачання матеріалів будівельного призначення (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник, на підставі замовлення покупця, зобов`язується передати у власність покупця матеріали будівельного призначення (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Назва, асортимент, кількість та ціна товарів визначається в рахунках, що надані постачальником сторони визнають, що видаткова накладна, підписана сторонами, є погодженням асортименту товару, його кількості та ціни.

Згідно з п. 2.3 договору поставка товару постачальником здійснюється на умовах, погоджених сторонами, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати у редакції 2010.

Відповідно до п. 2.6 договору датою поставки товару вважається дата, зазначена в видатковій накладній постачальника.

В пункті 3.2 договору визначено, що ціни вказуються у рахунках-фактурах і накладних, а в необхідних випадках, також у відповідних протоколах узгодження цін (специфікаціях). Усі видаткові накладні підписані сторонами починаючи з дати укладення даного договору і до закінчення строку його дії є його невід`ємними частинами, навіть якщо у них не міститься посилання на цей договорі.

Покупець на підставі виставленого постачальником рахунку здійснює оплату за товар шляхом безготівкового переказу 100% попередньої оплати товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури, якщо інший строк не зазначений в рахунку-фактурі (п. 3.4 договору).

Пунктом 3.6 договору передбачено, що ціни зазначені в накладних на кожну окрему партію товару, є погодженими між сторонами й не можуть бути змінені в односторонньому порядку.

Згідно п. 3.7 договору, зобов`язання покупця з оплати товару (п. 3.4. даного договору) вважаються виконаними з моменту зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 4.4 договору, перехід права власності на товар відбувається в момент прийняття покупцем партії товару в місці постачання.

Пунктом 5.1 договору визначено, що за порушення умов даного договору сторони несуть відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення виконання зобов`язань заданим договором.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу за видатковою накладною від 14.02.2020 № Л-ПД-000255/03 товар на суму 371 952,00 грн.

Відповідачем сплачено заборгованість в повному обсязі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями. Однак, відповідач неналежно виконував договірні зобов`язання та розрахувався в повному обсязі за поставлений товар 31.07.2020, внаслідок чого позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією від 13.08.2020 № 221/02. Докази надсилання містяться в матеріалах справи. Відповідачем отримано претензію 25.08.2020 та залишено її без задоволення.

Матеріали справи не містять докази сплати суми заборгованості.

Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими виходячи з такого.

В силу ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами у справі виникли зобов`язальні відносини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Укладаючи договір поставки від 30.09.2019 № 01102019 сторони погодили всі його істотні умови.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України).

Частиною 2 статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частинами 1 та 2 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору, зокрема, пунктом 3.4 визначено, що покупець на підставі виставленого постачальником рахунку здійснює оплату за товар шляхом безготівкового переказу 100% попередньої оплати товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури, якщо інший строк не зазначений в рахунку-фактурі.

Отже, в договорі чітко визначено зміст зобов`язання та строк його виконання.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи позивачем не надано суду доказів виставлення рахунку-фактури відповідачу, з огляду на що у суду немає можливості обрахувати строк оплати товару з урахуванням вищезазначеного пункту договору.

Посилання відповідача на додаткову угоду, якою змінено строк оплати товару не визнається судом обґрунтованим з огляду на те, що строк дії додаткової угоди від 15.05.2019 № 1 до договору від 01.04.2019 № ЛВ0419/01 сплив 31.12.2019.

Стосовно тверджень позивача про право вимагати від відповідача відшкодування на підставі претензії суд зазначає, що розрахунок заборгованості (з 15.02.2020 по 31.07.2020) передує даті пред`явлення претензії (13.08.2020).

Твердження відповідача про те, що поставка по видатковій накладній від 14.02.2020 є позадоговірною, так як в ній відсутня прив`язка до договору від 01.04.2019 № ЛВ0419/01 не визнається судом обґрунтованою, оскільки п. 3.2 договору визначено, що усі видаткові накладні підписані сторонами починаючи з дати укладення даного договору і до закінчення строку його дії є його невід`ємними частинами, навіть якщо у них не міститься посилання на цей договір.

Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог, а тому відмовляє у задоволенні позову.

За правилами, встановленими п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на відмову в позові, судовий збір в сумі 2 102, 00 грн слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший дім" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порто Франко Груп" про стягнення заборгованості в сумі 28 206,34 грн, що складається з 3 752,60 грн 3% річних, 21 993,41 грн пені та 2 460,33 грн інфляційних втрат відмовити.

Судовий збір в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 к. залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.02.2021.

Суддя М. А. Шіляк