Рішення № 95065204, 15.02.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2021м. ДніпроСправа № 904/6100/20

За позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівські мінерали", смт Христофорівка Криворізького району Дніпропетровської області

про стягнення невиплаченої суми дивідендів

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Сергієнко М.О.

Представники:

від позивача: Голівер П.В., ордер ДП № 349/029 від 10.10.2020, адвокат;

від відповідача: Беззубкін С.М., ордер АЕ № 1043491 від 21.12.2020, адвокат.

ПРОЦЕДУРА

Ружин Олександр В`ячеславович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівські мінерали" просить суд стягнути дивіденди за 2018 та за попередні роки в розмірі 1 004 283, 13 грн та дивіденди за 2019 в розмірі 889 999, 11 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати. Загальна сума судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести згідно з наданим ним орієнтовним розрахунком становить 59 465 грн, у тому числі: витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000 грн, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в розмірі 28 414, 24 грн та зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1 051 грн.

Разом із позовною заявою 10.11.2020 надійшла заява позивача про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 12.11.2020 позовну заяву було залишено без руху та запропоновано ОСОБА_1 протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяв шляхом надання до суду докази надсилання на адресу відповідача позову з додатками.

У зв`язку із залишенням позовної заяви ОСОБА_1 без руху до усунення недоліків позовної заяви та відкриття провадження у справі, питання розгляду заяви про забезпечення позову судом відкладено.

19.10.2020 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , згідно з якою ним усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.12.2020.

Також ухвалою суду від 24.11.2020 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвалою суду від 21.12.2020 відкладено підготовче засідання на 18.01.2021.

У підготовчому засіданні 18.01.2021 представник відповідача подав заяву про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Заява обґрунтована тим, що інші учасники товариства також мають права на управління товариством та на розподіл прибутків товариства у вигляді дивідендів. Тож, рішення суду може вплинути і на їх права, оскільки примусове стягнення з відповідача дивідендів на користь позивача призведе до зупинення господарської діяльності товариства та його ліквідації.

Розглянувши заяву відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, суд не вбачає підстав для її задоволення заяви.

Крім того, представником відповідача подано заяву про встановлення додаткового строку для подання доказів. В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилається на те, що для підтвердження факту неможливості виплати дивідендів без настання наслідків, встановлених ч. 1 ст. 27 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідачем були замовлені аудиторські послуги щодо перевірки бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Павлівські мінерали" та показників його звітності за період з 01.01.2019 по 01.09.2020.

Однак, на теперішній час аудиторський звіт знаходиться на завершальній стадії та має бути отриманим відповідачем не пізніше 01.02.2021. З огляду на великий обсяг інформації, який підлягав аудиту, аудиторський звіт не міг бути складений та наданий у встановлений судом строк.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову в задоволені заяви про встановлення додаткового строку для подання доказів з огляду на таке.

Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості встановлення судом додаткового строку для вчинення тієї чи іншої процесуальної дії - тільки поновлення та продовження процесуальних строків у порядку, визначеному статтею 119 цього Кодексу.

Із заяви відповідача про встановлення йому додаткового строку подання доказів вбачається, що закінчення такого строку відповідач пов`язує з подією - завершенням аудиторської перевірки, неминучість настання якої ним не доведено.

Відповідно до пункту 1.5 договору на здійснення аудиторських послуг № 82-ауд. від 08.12.2020, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 21.12.2020, термін здійснення аудиторських послуг за договором: з 14.12.2020 по 06.01.2021. За згодою сторін термін надання послуг може бути переглянутий.

Станом на 18.01.2021 відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про продовження надання Аудиторською фірмою "Трансексім-Аудит" аудиторських послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "Павлівські мінерали", або інших доказів, які підтверджують зацікавленість відповідача у пришвидшені надання аудиторського звіту.

Ухвалою суду від 18.01.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.02.2021.

В судовому засіданні 15.02.2021 після відкриття судового засідання та початку розгляду справи по суті представник відповідача подав письмові пояснення у справі з долученим до них узагальнюючим звітом аудитора № 1/1 від 18.01.2021. Вказані письмові пояснення відповідно до статті 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду у зв`язку з пропуском відповідачем строків подання доказів, які встановлені статтею 80 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про поновлення пропущеного строку для подання доказів та поважності причин неможливості їх подання у підготовчому засіданні відповідачем не заявлено.

Крім того, відповідач не обґрунтував неможливості викладення обставин, які наведено в письмових поясненнях, своєчасно у відзиві на позовну заяву. Доказів направлення письмових пояснень із додатком до них на адресу позивача відповідачем не надано, що, зважаючи на стадію судового провадження у справі, позбавляє позивача ознайомитись зі змістом наданих відповідачем пояснень та доказів і висловити свою позицію щодо них.

Відзиву на позов у встановлений судом строк відповідач не надав, тому в силу припису частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу несе ризик настання наслідків, пов`язаних з невчиненням ним відповідної процесуальної дії.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Тому суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В ході судового засідання 15.02.2021 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 15.02.2021 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Павловські мінерали", яка складає 71, 4285%, у зв`язку з чим має право на отримання дивідендів за 2018 рік і за попередні роки в розмірі 2 579 283,13 грн та за 2019 рік у розмірі 889 999, 11 грн.

Згідно з рішеннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Павловські мінерали" від 14.02.2020 та від 02.07.2020 дивіденди за 2018 рік і за попередні роки підлягали виплаті учасниками товариства в строк до 13.03.2020, а дивіденди за 2019 рік - у строк до 15.10.2020.

Позивач зазначає, що відповідач дивіденди за 2018 рік та за попередні роки виплатив йому лише частково в сумі 1 575 000 грн, а виплати дивідендів за 2019 рік - не здійснив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем з виплати дивідендів за 2018 рік і попередні роки становить 1 004 283, 13 грн та за 2019 рік - 889 999, 11 грн, що разом складає 1 894 282, 24 грн.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Відповідно до пункту 1.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівські мінерали", затвердженого протоколом № 2/2019 від 25.04.2019 загальних зборів учасників, товариство створене для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності, згідно рішення засновників і і діє згідно цього Статуту, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та іншого чинного в Україні законодавства.

Товариство з обмежено відповідальністю "Павлівські мінерали" створене шляхом виділу зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Христофорівський завод вогнетривких блоків та бетонів" та є його правонаступником виключно в розмірі виділених майна та зобов`язань (п. 1.2 Статуту).

Учасниками товариства є громадяни України: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (п. 1.3. Статуту).

Судом встановлено, що 14.02.2020 відбулись Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівські мінерали".

Згідно з протоколом № 1/2020 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівські мінерали" від 14.02.2020 на них були присутні учасники, які у сукупності володіють 100 % голосів з наступним розподілом голосів між учасниками Товариства:

- ОСОБА_2 - 27, 1429% голосів.;

- ОСОБА_1 - 71, 4285% голосів;

- ОСОБА_3 - 1, 4286% голосів.

На підставі статей 31-33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018, загальні збори учасників Товариства визнано повноважними.

На вказаних зборах, зокрема, прийнято рішення:

1) по першому питання порядку денного "Про розподіл прибутку Товариства за попередні роки, про виплату дивідендів та їх розмір" вирішили: виплатити дивіденди з нерозподіленого чистого прибутку Товариства за 2018 та попередні роки у сумі 3 611 000 з розподілом їх між учасниками пропорційно їх часткам у Статутному капіталі Товариства, а саме:

- ОСОБА_2 - розмір частки 27, 1429%, сума дивідендів - 980 130, 12 грн;

- ОСОБА_1 - розмір частки 71, 4285%, сума дивідендів - 2 579 283, 13 грн;

- ОСОБА_3 - розмір частки 1, 4286%, сума дивідендів - 51 586, 75 грн;

2) по другому питанню порядку денного "Про графік виплати дивідендів" вирішили:

- виплатити дивіденди вказаним в рішенні по питанню № 1 цих Загальних зборів у строк до 13 березня 2020 року. Призначити відповідальним за виплату дивідендів згідно з вимогами діючого законодавства України генерального директора та головного бухгалтера Товариства;

- виплату дивідендів здійснити за наступними реквізитами: ОСОБА_2 - НОМЕР_1 ; ОСОБА_1 - НОМЕР_2 ; ОСОБА_3 - буде надано додатково.

За питання порядку денного Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Павловські мінерали", що відбулись 14.02.2020, всі три учасники Товариства проголосували "Так" одностайно.

Також, 02.07.2020 відбулись Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівські мінерали", на яких були присутніми всього два учасники Товариства, які в сукупності володіють 98, 5714 відсотками голосів з наступним розподілом голосів між учасниками Товариства: ОСОБА_2 - 27, 1429% відсотків голосів і ОСОБА_1 - 71, 4285% відсотків голосів.

На підставі статей 31-33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018, загальні збори учасників Товариства визнано повноважними

Згідно з протоколом № 2/2020 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівські мінерали" від 02.07.2020, на вказаних зборах, зокрема, прийнято рішення:

1) по першому питання порядку денного "Про розподіл прибутку Товариства за 2019 рік, про виплату дивідендів та їх розмір" вирішили: виплатити дивіденди з нерозподіленого чистого прибутку Товариства за 2019 рік у сумі 1 246 000 з розподілом їх між учасниками пропорційно їх часткам у Статутному капіталі Товариства, а саме:

- ОСОБА_2 - розмір частки 27, 1429%, сума дивідендів - 338 200, 53 грн;

- ОСОБА_1 - розмір частки 71, 4285%, сума дивідендів - 889 999, 11 грн;

- ОСОБА_3 - розмір частки 1, 4286%, сума дивідендів - 17 800, 36 грн;

2) по другому питанню порядку денного "Про графік виплати дивідендів" вирішили:

- виплатити дивіденди вказаним в рішенні по питанню № 1 цих Загальних зборів у строк до 15 жовтня 2020 року. Призначити відповідальним за виплату дивідендів згідно з вимогами діючого законодавства України генерального директора та головного бухгалтера Товариства;

- виплату дивідендів здійснити за наступними реквізитами: ОСОБА_2 - НОМЕР_1 ; ОСОБА_1 - НОМЕР_2 ; ОСОБА_3 - НОМЕР_3 .

За питання порядку денного Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівські мінерали", що відбулись 02.07.2020, присутні учасники Товариства проголосували "Так" одностайно.

Отже, станом на дату проведення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівські мінерали" від 14.02.2020 та від 02.07.2020 ОСОБА_1 є учасником відповідача, який володіє 71, 4285% відсотків голосів.

Позивач стверджує, що відповідач не виплатив йому дивідендів у строк, встановлений рішеннями Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівські мінерали" від 14.02.2020 та від 02.07.2020.

Так, дивіденди за 2018 рік і попередні роки відповідач виплатив ОСОБА_1 лише частково - в загальній сумі 1 575 000 грн, а дивіденди за 2019 рік залишились невиплаченими позивачу в повному обсязі.

Наявна заборгованість відповідача з виплати позивачу дивідендів за 2018 і попередні роки та за 2019 рік і стала причиною звернення останнього до суду з даним позовом.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Предметом спору у даній справі є вимога ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівські мінерали" заборгованості з виплати дивідендів за 2018 і попередні роки та за 2019 рік у розмірі 1 894 282, 24 грн.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди) (п. 2 ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України).

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю, в тому числі порядок їх діяльності, права та обов`язки їх учасників, визначено Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства мають право, зокрема брати участь у розподілі прибутку товариства.

Статтею 26 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначений порядок виплати дивідендів учасникам товариства.

Так, відповідно до частин 1-4 вказаної статті виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом.

Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.

Отже, у разі прийняття загальними зборами товариства рішення про виплату дивідендів у такого товариства виникає обов`язок сплатити учаснику товариства відповідну суму коштів у строк, визначений статутом чи загальними зборами.

Пунктом 12 частини 2 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів належить до компетенції загальних зборів учасників.

Згідно зі статтею 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Відповідно до підпункту 12.5.2 пункту 12.5 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівські мінерали" (нової редакції), затвердженого протоколом № 2/2019 від 25.04.2019 Загальних зборів учасників Товариства, рішення загальних зборів з усіх інших питань, в тому числі про надання згоди на вчинення правочинів та надання згоди на вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість, приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Матеріалами справи підтверджується, що рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівські мінерали", оформлені протоколами № 1/2020 від 14.02.2020 та № 2/2020 від 02.07.2020, прийняті у відповідності до вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та положень Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівські мінерали" (нової редакції).

Рішення загальних зборів учасників та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Як установлено судом, строки виконання відповідачем зобов`язань з виплати дивідендів на підставі рішень Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівські мінерали", оформлених протоколами № 1/2020 від 14.02.2020 та № 2/2020 від 02.07.2020, є такими, що настали.

Однак, у встановлені строки відповідач своїх грошових зобов`язань з виплати позивачу дивідендів за 2018 і попередні роки та за 2019 рік у повному обсязі не виконав.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що згідно з принципами, які закріплені у його практиці (див., між іншим, "Пудас проти Швеції", рішення від 27.10.1987), спір щодо "права", про яке можна стверджувати (принаймні на підставах, котрі можна довести), що воно визнається в національному праві, а також є реальним і важливим. Спір може стосуватись як фактичного існування права, так і обсягів та способу його реалізації. Зрештою, результат провадження повинен безпосередньо впливати на можливість реалізації права, про яке йдеться у справі. Крім того, чи буде право розглядатись як право цивільного характеру в світлі відповідних положень Конвенції має визначатися не тільки за юридичною галузевою кваліфікацією, а й за його матеріально-правовим змістом та наслідками реалізації цього права у межах національної правової системи (див. "Кьоніг проти Німеччини", рішення від 28.06.1978).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, сплата учаснику дивідендів, щодо виплати яких було прийнято рішення Загальними зборами відповідача, надає такому учаснику, на користь якого таке рішення прийняте, "законне очікування", що йому будуть такі дивіденди виплачені. Невиплата товариством таких дивідендів учаснику прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

Згідно зі статтями 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На момент розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення перед позивачем заборгованості з виплати йому дивідендів за 2018 і попередні роки в розмірі 1 004 283, 13 грн та за 2019 рік у розмірі 889 999, 11 грн; і не спростував доводів, наведених в обґрунтування позовних вимог.

Статтею 27 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлені обмеження виплати дивідендів. Товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо:

1) товариство не здійснило розрахунків з учасниками товариства у зв`язку із припиненням їх участі у товаристві або з правонаступниками учасників товариства відповідно до цього Закону;

2) майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов`язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.

Положення аналогічного змісту закріплені в пункті 4.20 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівські мінерали" (нової редакції).

Відповідно до частин 2, 3 статті 27 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" статутом товариства можуть додатково передбачатися інші умови, за яких загальні збори учасників не можуть приймати рішення про виплату дивідендів чи за яких дивіденди не можуть виплачуватися. Товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад.

Матеріали справи не містять доказів існування обставин, вказаних у статті 27 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 судові витрат зі плати судового збору в розмірі 28 414, 23 грн за подання позовної заяви покладаються на відповідача, а витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1 051 грн у зв`язку з відмовою у задоволенні заяви - на позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівські мінерали" (53052, Дніпропетровська область, Криворізький район, смт Христофорівна, вул. Трудова, буд. 19; ідентифікаційний код 39217130) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_4 ) заборгованість із виплати дивідендів за 2018 і попередні роки в розмірі 1 004 283, 13 грн, за 2019 рік у розмірі 889 999, 11 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 28 414, 23 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, призначити судове засідання для вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу на 22.02.2021 о 12:40 год, яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-303 за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, строк для подання доказів щодо розміру, понесених стороною судових витрат - протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23.02.2021.

Суддя В.І. Ярошенко