Ухвала суду № 95063634, 23.02.2021, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5946/19

1-кп/705/479/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 року місто Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Кормана О.В.

з участю секретаря судового засідання Власової Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані Черкаської області кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оксанина Уманського району Черкаської області українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України,

з участю:

прокурора Моспан М.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Каленської С.С.

потерпілого ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України.

Ухвалою суду від 12 січня 2021 року відносно обвинуваченого продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12 березня 2021 року.

У судовому засіданні 23 лютого 2021 року прокурор подала до суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого строком на два місяці.

Підставою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як зазначено у клопотанні прокурора, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: може переховуватися від суду; вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що зазначено недостатньо ризиків.

Захисник обвинуваченого адвокат Каленська С.С. також заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що у клопотанні ризики лише перераховані, але не надані докази на їх підтвердження. Зокрема, відсутні докази того, що обвинувачений буде переховуватись від суду чи не з`являтись у судові засідання. Крім того, посилаючись на такий ризик як можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, прокурор посилається на вирок суду, який суду не надавався. Також, у клопотанні прокурор просить продовжити запобіжний захід на 2 місяці, хоча законом передбачено визначення строку у днях, а також не зазначає у клопотанні про застосування альтернативного запобіжного заходу. Просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати інший запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді домашнього арешту.

Потерпілий ОСОБА_2 при вирішенні клопотання прокурора покладався на думку суду.

Суд, вислухавши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , думку інших учасників судового засідання з приводу клопотання прокурора, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд повинен врахувати наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Судом встановлено, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.01.2021 року відносно ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12 березня 2021 року. Продовжуючи дію вказаного запобіжного заходу суд виходив з того, що продовжував існувати ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. При цьому, суд відхилив посилання прокурора про доведеність такого ризику як можливість переховування обвинуваченого від явки до суду.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів. Кримінальне провадження, в якому ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення, перебуває на стадії судового розгляду.

Станом на 23 лютого 2021 року суд не допитав всіх свідків зі сторони обвинувачення, не дослідив документи та речові докази. В строк до 12 березня 2021 року, тобто до закінчення дії відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судовий розгляд завершити неможливо.

Суд вважає, що на даний час не зменшився та продовжує існувати ризик, передбачений ст.177 КПК України, а саме ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, і один із злочинів, в якому він обвинувачується у даному кримінальному провадженні і який є тяжким, згідно обвинувального акту було вчинено в період іспитового строку, визначеного вироком Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 15.06.2020 року.

На думку суду прокурор повторно не довела наявність ризику переховування обвинуваченого від суду, так як з даного приводу суду не надано жодних доказів, зокрема тих, які б свідчили, що ОСОБА_1 вже ухилявся від органу досудового розслідування чи суду у кримінальних провадженнях, в яких обвинувальні акти спрямовані до суду раніше.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому звертається увага, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Враховуючи вказані вище обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе належним чином запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, що призведе до неможливості розгляду справи в розумні строки та з`ясування всіх обставин по справі.

Тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає до задоволення. Відповідно, суд не вбачає підстав для зміни відносно обвинуваченого запобіжного заходу на інший, зокрема на домашній арешт.

Підстав для зміни розміру застави, визначеної в ухвалі суду від 12 січня 2021 року, в разі внесення якої обвинувачений підлягає звільненню з під варти, суд не вбачає. Також, на обвинуваченого слід покласти обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, в разі якщо обвинувачений буде звільнений з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Керуючись ст.ст. 183, 199, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання прокурора.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, який відраховувати з дня оголошення даної ухвали.

Дія ухвали щодо продовження строку запобіжного заходу закінчується 23 квітня 2021 року.

Залишити ОСОБА_1 розмір застави – п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 105100 гривень, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням ним застави, покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою суду;

-не відлучатись з с.Оксанина Уманського району Черкаської області без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному проваджені.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, в разі її внесення, та строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 23 квітня 2021 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим – протягом п`яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику - для відому, та направити начальнику ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» - для виконання.

Головуючий суддя О.В. Корман