Рішення № 95063482, 18.02.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16804/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого-судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В

з участю представника позивача Воронюк К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Груп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. 15 травня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 13676, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 за кредитним договором № 128420 від 20 листопада 2012 року грошові кошти в сумі 42873,38 грн, таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 20 листопада 2012 року між ним та ПАТ «Терра Банк» укладено кредитний договір № 128420, відповідно до якого банк зобов`язався надати клієнту кредит на умові овердрафту в сумі у межах 10000 грн, а клієнт зобов`язався повернути кошти шляхом здійснення повернення їх на поточний рахунок до 20 листопада 2013 року, а також сплатити проценти за користування кредитом, що нараховуються за ставкою у розмірі 0,01 %. 15 травня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. видано виконавчий напис № 13676, яким пропонується у зв`язку з невиконанням кредитного договору стягнути з нього невиплачені за період з 17 листопада 2017 року по 10 грудня 2019 року кошти у розмірі 42873,38 грн. 23 червня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу місті Києва Дорошкевич В.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадженя № 62401491 на підставі виконавчого напису нотаріуса. Згідно виконавчого напису нотаріуса заборгованість перед відповідачем виникла на підставі кредитного договору № 128420 від 20 листопада 2012 року та складається із заборгованості за комісією у розмірі 32337,78 грн. Однак, умова кредитного договору про зобов`язання позичальника щомісячно сплачувати комісією є нікчемною, а нікчемний правочин не породжує тих прав та обов`язків, настання яких бажали сторони, а тому вимога про стягнення комісії є спірною. Кредитним договором передбачено, що клієнт зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі до 20 листопада 2013 року, тобто з 21 листопада 2013 року у випадку невиконання зобов`язань за договором у позичальника виникає заборгованість, а у банку виникає право вимагати у позичальника сплатити заборгованість за тілом кредиту та нарахованими і несплаченими процентами, і з цього моменту починається обрахунок строку позовної давності. Строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 128420 від 20 листопада 2013 року закінчився 22 листопада 2016 року, а тому виконавчий напис вчинений із порушенням нотаріусом ст.88 Закону України «Про нотаріат», оскільки з дня виникнення права вимогу до моменту вчинення виконавчого напису нотаріуса пройшло майже 8 років.

Ухвалою від 5 листопада 2020 року суд прийняв позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом сторін).

Ухвалою від 5 листопада 2020 року суд задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні щодо примусового виконання спірного виконавчого напису нотаріуса.

Ухвалою від 18 січня 2021 року суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснила, що заборгованість позивача перед стягувачем не є безспірною, оскільки умова кредитного договору щодо стягнення комісії є нікчемною та з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Третя особа приватний нотаріус Колейчик В.В. в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Третя особа приватний виконавець Дорошкевич В.Л. в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином.

За наявності передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України умов суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини та дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що 15 травня 2020 року приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. вчинив виконавчий напис № 13767 про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 128420 від 20 листопада 2012 року, укладеним з ПАТ «Терра Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 1/08 від 14 серпня 2013 є ТОВ «Трансмед-трейд», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі угоди про заміну сторони у договорі відступлення прав вимоги за кредитними договорами б/н від 26 лютого 2014 є ТОВ «ВВС-Факторинг», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 4/09 від 4 вересня 2014 є ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Груп», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 17/11.17 від 17 листопада 2017 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Груп», заборгованість за кредитним договором 128420 від 20 листопада 2012 року. Строк платежу за кредитним договором 128420 від 20 листопада 2012 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 17 листопада 2017 року по 10 грудня 2019 року. Сума заборгованості складає 42273,38 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 9935,19 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить 32337,78 грн.; прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом становить 0,41 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн.; строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн.; строкова заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом становить 0,00 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 0,00 За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати із стягувача в розмірі 600 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню - 42873,38 грн.

Постановою від 23 червня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. відкрила виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 13767, виданого 15 травня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київського області Колейчиком В.В.

Відповідно до ст.18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.87 Закону України «Про нотаріат»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 затверджений Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України містить такі ж правила та умови вчинення виконавчого напису, що й ст.87-88 Закону України «Про нотаріат».

Підпунктами 3.2, 3.5 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Тому відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»).0 Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений пп.2.3 п.2 глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотеко держателем повідомлень - письмової вимог про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц та від 2 липня 2019 року у справі № 916/3006/17.

Пунктом 3.9 кредитного договору № 128420 від 20 листопада 2012 року, укладеного між ПАТ «Терра Банк» та ОСОБА_1 , встановлено обов`язок позичальника сплачувати на користь банку щомісячну комісію за управління кредитом.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 9 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц, умова кредитного договору, якою встановлена плата на користь банку за обслуговування кредитної заборгованості, є нікчемною, так як порушує публічний порядок, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частиною четвертою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», які були чинними на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок.

Зі спірного виконавчого напису нотаріуса встановлено, що до суми заборгованості за кредитним договором 128420 від 20 листопада 2012 року, яка підлягає стягненню з позивача, включена прострочена заборгованість за комісією в розмірі 32337,78 грн. Зазначена вимога про стягнення комісії оспорюється позивачем з підстав нікчемності умови кредитного договору про зобов`язання позичальника щомісячно сплачувати комісію за управління кредитом.

Відповідно до п.2.3 кредитного договору № 128420 від 20 листопада 2012 року, укладеного між ПАТ «Терра Банк» та ОСОБА_1 , датою остаточного повернення всіх отриманих в межах ліміту овердрафту сум кредиту є 20 листопада 2013 року. У випадку невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором з 21 листопада 2013 року у банку виникає право вимоги до позичальника щодо повернення всіх отриманих в межах ліміту овердрафту сум кредиту. Таким чином, з дня виникнення права вимоги до моменту вчинення виконавчого напису нотаріуса минуло більше трьох років.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на те, що суду не надано доказів безспірності заборгованості позивача перед відповідачем і позивач таку заборгованість оспорює, суд вважає, що вказана у виконавчому написі заборгованість не є безспірною. За таких обставин суд дійшов висновку, що виконавчий напис виданий неправомірно, а тому позовні вимоги належить задовольнити.

За правилами ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Груп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 13767, вчинений 15 травня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Груп» заборгованості за кредитним договором № 128420 від 20 листопада 2012 року в розмірі 42873 грн. 38 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Груп» на користь ОСОБА_1 1261 (одну тисячу двісті шістдесят одну) грн. 20 коп. у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони у справі:

позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Груп», місцезнаходження: 04210, м.Київ, проспект Героїв Сталінграду 6, к.4; код ЄДРПОУ 40911449;

третя особа – приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, місцезнаходження: 07400, Київська область, м.Бровари, вул.Грушевського, 15;

третя особа – приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, місцезнаходження: 02002, м.Київ, вул.Окіпної Раїси, 4а.

Суддя