Рішення № 95062951, 23.02.2021, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/3838/20

провадження у справі № 2/0285/116/21

23 лютого 2021 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої - судді Васильчук Л.Й.,

секретаря судового засідання Музики Н.Ю.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал”,

третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 11739 від 16.07.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

В обґрунтування позову зазначає, що приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. (далі — Нотаріус) вчинив виконавчий напис № 11739 від 16.07.2020, щодо звернення стягнення за кредитним договором №500451419 від 23.01.2014, укладеним з АТ “Альфа-Банк”, правонаступником усіх прав і обов`язків якого є ТОВ “Вердикт Капітал”, в розмірі 27589,84 грн. заборгованості та 3158,98 — за вчинення виконавчого напису. Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, оскільки нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок заборгованості зроблено відповідачем без врахування думки та позиції позивача, що не відповідає дійсній сумі заборгованості. Відповідачем та нотаріусом не було враховано, що з початком особливого періоду в державі, а саме з 18.03.2014 усіх військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів було звільнено на підставі ч. 15 ст. 14 ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, зокрема банками та фізичними особами. При отриманні кредиту банку повідомлялось особисті дані та місце працевлаштування, а саме зазначав, що є військовослужбовцем.

Позивач в судове засідання не прибув, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав зазначених у ньому.

Представник ТОВ «Вердикт Капітал» в судове засідання не прибув, про час і місце судового розгляду повідомлений вчасно та належним чином, відповідно до вимог розділу І глави 7 ЦПК України. Про причини неявки до суду не повідомив, заперечення проти позову не подав, суд вважає за можливе ухвалити рішення заочно на підставі наявних доказів у справі, без фіксації судового процесу на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу, приватний виконавець в судове засідання не прибули, про час і місце судового розгляду повідомлені вчасно та належним чином, відповідно до вимог розділу І глави 7 ЦПК України.

Дослідивши у матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між ПАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ТОВ “Вердикт Капітал”, та ОСОБА_1 укладено Договір № 500451419 від 23.01.2014 про надання споживчого кредиту, який був укладений шляхом звернення позивача до банку з заявою на отримання кредиту. Відтак ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 29011 грн., з відсотковою ставкою 14,99% річних строком до 24.01.2017 року.

Відповідно до виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 , заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ “Вердикт Капітал” за кредитним договором № 500451419 станом на 11.03.2020 складає 26939,84 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту — 4995,06 грн., заборгованість за процентами та комісіями — 21944,78 грн. Станом на 11.03.2020 заборгованість не погашена.

16.07.2020 року Нотаріусом Горай О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 11739, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Вердикт Капітал” заборгованості за кредитним договором № 500451419 від 23.01.2014, за період з 16.01.2019 по 11.03.2020 в розмірі 26939,84 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом – 4995,06 грн., прострочена заборгованість за комісією — 0,00 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом — 12873,03 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту — 0,00 грн., строкова заборгованість за комісією — 0,00 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом — 9071,75 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями — 0,00 грн. За вчинення виконавчого напису підлягає стягненню з Боржника на користь Стягувача — 650 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню — 27589,84 грн.

17.08.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62824752 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Вердикт Капітал” заборгованість в розмірі 27589,84 грн., постанову про стягнення основної винагороди в сумі 2758,98 грн.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування регулюється Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі – Порядок № 296/5).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 та 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Зі змісту оспорюваного виконавчого напису нотаріуса вбачається, що стягнута з позивача заборгованість за кредитним договором утворилася у період з 16.01.2019 по 11.09.2020 року.

В той же час позивач не погоджується з розміром вказаної заборгованості, посилаючись на те, що він є військовослужбовцем та має пільгу щодо звільнення від сплати відсотків за кредитним зобов`язанням.

З огляду на зазначене, викладені в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №11739 від 16.07.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем (вул. Велика Бердичівська, 35, м. Житомир, 10008), про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал” (місцезнаходження: вул. Кудрявський узвіз, буд.5-б. м. Київ, 05053, код ЄДРПОУ 36799749) заборгованість за кредитним договором № 500451419 від 23.01.2014 в розмірі 27589,84 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал” на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 грн 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення, а позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення — 23.02.2021.

Головуюча суддя Л.Й. Васильчук