Рішення № 95062899, 22.02.2021, Житомирський районний суд Житомирської області

справа № 278/2704/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О. за участю секретаря Петровської Ю.Р., розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог орган опіки та піклування Сінгурівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, -

В С Т А Н О В И В :

Направленим позовом заявник просить суд ухвалити рішення, яким позбавити батьківських прав відповідача стосовно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявленого вказано, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, жодним чином не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, її вихованням, підготовкою до самостійного життя, духовним розвитком, зловживає спиртними напоями, у зв`язку з чим встановлено діагноз "Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю".

Позивач подала до суду заяву про слухання справи за її відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити. Відповідач подав до суду заяву, якою позов визнав в повному обсязі, наслідки позбавлення батьківських прав усвідомлює.

Судовий розгляд цієї справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає правилам, встановленим реченням другим ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні її фактичні обставини і відповідно ним правовідносини.

Сторони проживали разом без реєстрації шлюбу.

Від спільного проживання у сторін народилась дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).

Після народження дитини будь-які сімейні відносини між сторонами було припинено.

Дитина проживає разом з позивачем, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області №372 від 10.03.2020 року (а.с. 14).

З відповідача на користь позивача відповідно до судового наказу Житомирського районного суду Житомирської області від 27.03.2020 року стягуються аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 17 березня 2020 року до повноліття дитини (а.с. 20).

Утриманням, виховання та піклуванням про фізичний, духовний розвиток, навчанням, підготовкою до самостійного життя, забезпеченням медичного догляду та лікуванням дітей займається позивач.

Відповідно до довідки Новогуйвинської гімназії Житомирської районної ради №26 від 18.022.2020 року відповідач не мав ніяких контактів з класним керівником щодо виховання та навчання дитини протягом 2019-2020 навчального року (а.с. 15).

Відповідач пройшов курс добровільного стаціонарного лікування в обласному наркологічному диспансері Житомирської обласної ради з діагнозом "Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю" (а.с. 17).

Відповідач мав і психічні розлади, що підтверджується направленням на госпіталізацію у психіатричну лікарню від 21.11.2019 року (а.с. 18).

Рішенням виконавчого комітету Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області №36 від 20.02.2020 року підтримано висновок опікунської ради про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до його сина ОСОБА_3 (а.с. 16).

Наведені правовідносини врегульовані наступними положеннями актів цивільного законодавства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ч. ч. 2-3 ст. 150 СК України). Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1ст. 164 СК України).

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України). Правові наслідки позбавлення батьківських прав. Особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

У відповідності до абзацу другого п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснено ознаки ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, яке має місце у разі, коли останні не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального усвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

При цьому, у даному пункті Постанови Пленуму Верховного суду України звернуто увагу, що зазначені фактори, як окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними виконання своїх батьківських обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, на основі з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, а також виходячи з критеріїв розумності та справедливості, суд дійшов до висновку про задоволення позову, оскільки відповідач вихованням та утриманням дитини не займається, не проявляє батьківської турботи та піклування про дитину, а отже свідомо нехтує своїми батьківським обов`язками.

Оскільки позов підлягає до задоволення, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути понесені судові витрати за розгляд даної справи, що складаються із судового збору в сумі 840, 80 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з відповідача на користь держави витрати за розгляд справи в сумі 840, 80 гривень.

Повне рішення виготовлене 22 лютого 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Є.О. Грубіян