Рішення № 95062516, 19.02.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа №636/3459/19

Провадження №2/636/336/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Оболєнської С.А.,

секретаря судового засідання – Гамоліної О.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – Попова О.О.,

представника третьої особи – Третяк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до комунального підприємства «Чугуївтепло» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії по перерахунку послуг з теплопостачання, та за зустрічною позовною заявою комунального підприємства «Чугуївтепло» до ОСОБА_1 , третя особа: Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області, про визнання нечинним окремого пункту договору, стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Чугуївтепло» про захист прав споживачів, і, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив зобов`язати комунальне підприємство «Чугуївтепло» здійснити перерахунок вартості послуг центрального опалення у відповідності до договору про надання послуг з центрального опалення від 12.07.2014 року, як користувачу Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , починаючи з 02.03.2017 року по день звернення до суду; зобов`язати комунальне підприємство «Чугуївтепло» при здійсненні перерахунку за надані послуги з центрального опалення у відповідності до договору про надання послуг з центрального опалення від 12.07.2014 року врахувати пільгу учасника бойових дій на Ѕ частину квартири. В обґрунтування позову посилається на те, що він є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , тому між ним та відповідачем укладений договір про надання послуг з центрального опалення від 12.07.2014 року, як користувачу Ѕ частини квартири, які він повинен оплачувати, як споживач послуг, натомість відповідач нараховує йому плату за послуги з центрального опалення на всю квартиру, тим самим порушуючи умови договору. Також, в позові зазначено, що він є учасником бойових дій, але відповідач в порушення норм діючого законодавства нараховую вказану пільгу на всю квартиру, а не на ту частину, яка є у його користуванні та на яку у нього з підприємством укладений договір, у зв`язку з чим просить позов задовольнити.

Ухвалою Чугуївського міського суду від 12.09.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Відповідач комунальне підприємство «Чугуївтепло» звернулося із зустрічним позовом, яким просить визнати окремий пункт Договору про надання послуг з центрального опалення від 22.07.2014 року, а саме п.2 розділу – «Предмет договору» в частині зазначеного розміру частки квартири – «0,5 часті (половина)» -нечинним; стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2016 року по 01.09.2019 року в розмірі 18 635 (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять п`ять) грн 21 коп., а також судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. Позов мотивований тим, що при укладанні договору № 1-58-32 від 22.07.2014 року про надання послуг з центрального опалення відповідач вказав, що йому належить Ѕ частина квартири на праві власності. Правовстановлюючих документів не надав. Таким чином ОСОБА_1 навмисно ввів в оману працівників підприємства шляхом надання недостовірної інформації відносно частки квартири. Нарахування ОСОБА_1 здійснювалися за послуги опалення на всю квартиру на підставі наявних доказів, які є в розпорядженні КП «Чугуївтепло». З березня 2017 року відповідачу за зустрічним позовом, як пільговику надається пільгова знижка у розмірі 75% на площу 31,5 кв.м., згідно визначеної законодавством норми. За цей час відповідач за зустрічним позовом до підприємства не звертався з приводу коригування вказаної пільгової площі, у зв`язку із зменшенням площі квартири. На даний час розмір загальної площі квартири АДРЕСА_1 становить 55,2 кв.м. Доказів розділу особових рахунків ОСОБА_1 не надав. Комісією 06.08.2019 року обстежено квартиру АДРЕСА_1 . За результатами обстеження встановлено, що одноособовим користувачем квартири є ОСОБА_1 та здає її у найм. Станом на вересень 2019 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 18635,21 грн., про необхідність погасити заборгованість відповідач повідомлявся письмово, однак наявної заборгованості не погасив. На підставі наведеного просить зустрічну позовну заяву задовольнити.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 18.02.2020 року закрито підготовче провадження по справі та справупризначено до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали свої позовні вимоги, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просили первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного – відмовити, оскільки вважали його необґрунтованим.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав повністю, проти його задоволення заперечував, просив зустрічний позов задовольнити, надавши суду пояснення, аналогічні викладеним в зустрічній позовній заяві.

Представник третьої особи пояснила суду, що ОСОБА_1 у лютому 2017 року надав до Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради заяву про внесення його до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги як учасник бойових дій, зазначивши загальну площу квартири 55,2 кв.м. Вказана пільга йому надана у розмірі 75% на площу у розмірі 31,5 кв.м. У разі, якщо квартира належить декільком власникам на праві спільної часткової власності, то вони розділяють особові рахунки.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, як необґрунтований, а зустрічний позов суд вважає підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип змагальності сторін, закріплений у вказаних нормах процесуального права, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач ОСОБА_1 в позові і в судовому засіданні зазначав, що він є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , однак жодних належних та допустимих доказів суду не надав, натомість відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07.08.2019 року відомості щодо права власності за адресою: АДРЕСА_2 , відсутні (а.с.67).

Згідно листа Чугуївського міжміського бюро технічної інвентаризації №286 від 25.09.2019 року право власності станом на 31.12.2012 року на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по розподілу майна в рівних частинах на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Роганською КЕЧ району від 22.12.1994 року (а.с.76).

Однак згідно актів від 06.08.2019 року та 27.01.2021 року за результатами обстеження квартири за адресою: АДРЕСА_2 , у томі числі згідно інформації від мешканців, сусідів вказаної квартири, комісією встановлено, що позивач ОСОБА_1 фактично одноособово користується всією площею 55,2 кв.м. квартири протягом більше ніж 10 років (а.с.68,122).

Відповідно до договору №1-58-32 про надання послуг з централізованого опалення, укладеного від 22.07.2014 року між КП «Чугуївтепло» та ОСОБА_1 , предметом даного договору є надання постачальником вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживачем – своєчасна оплата наданих послуг за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (а.с.62-64).

Згідно пп.1,2 п.16 вказаного договору споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки, повідомляти постачальника про осіб, строк тимчасового проживання яких у квартирі перевищив місяць, а також про зміни у стані підсобного господарства і санітарно-технічного та інженерного обладнання протягом місяця, однак позивач, всупереч домовленості, не повідомив постачальника, що квартира АДРЕСА_1 здається у найм протягом 2019 та 2020 року.

Згідно п.14 договору №1-58-32 про надання послуг з централізованого опалення, укладеного від 22.07.2014 року у разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, постачальник здійснює перерахунок плати.

Позивачем не доведено суду, що КП «Чугуївтепло» надавало послуги не в повному обсязі, здійснювало відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних.

Повідомленням від 11.09.2019 року ОСОБА_1 направлена претензія по сплаті заборгованості за спожите тепло, яку він особисто отримав 24.09.2019 року, про що свідчить його підпис в повідомленні (а.с. 61).

КП «Чугуївтепло» тричі, а саме: 01.08.2019 року, 13.09.2019 року та 15.01.2021 року пропонувало позивачу ОСОБА_1 надати підприємству правововстановлюючі документи на квартиру та внести зміни в договір в частині частки права власності (а.с.69, 70, 123).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 536 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 7 вказаного Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

З матеріалів справи вбачається, і це не спростовано відповідачем, що позивач виконує умови укладеного договору і надає відповідачу передбачені ним послуги.

Згідно наданого відповідачем розрахунку, який здійснювався за затвердженими тарифами, інформація про які є загальнодоступною, заборгованість ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 перед КП «Чугуївтепло» ТОВ за період з 01.10.2016 року по 01.09.2019 року становить 18635 грн. 21 коп. (а.с. 60).

Правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних та інших послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) – вимагати сплату грошей за надані послуги.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про те, що зустрічні позовні вимоги КП «Чугуївтепло» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо зустрічної вимоги про визнання окремого пункту договору нечинним, то в цій частині суд відмовляє в її задоволенні, оскільки це істотна умова договору та в подальшому визнання її нечинною призведе до неможливості виконання умов договору в цілому.

Так, стаття 322 ЦК зазначає, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

У відповідності до статті 162 ЖК УРСР визначено, що плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Отже чинне законодавство визначає обов`язок для співвласника, незалежно від фактичного проживання, сплачувати комунальні послуги.

Позивач ОСОБА_1 не позбавлений права у разі сплати комунальних послуг в повному обсязі звернутися до суду з позовом про стягнення сплачених коштів в порядку регресу на підставі положень ст.544 ЦК України.

Стаття 360 ЦК України передбачає, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

При цьому, для заявлення відповідної вимоги, форма співвласності на нерухоме майно, у вигляді спільної сумісної чи часткової, не має значення.

Отже, кожен із співласників спільної часткової власності несе витрати по утриманню майна відповідно до своєї частки у спільному майні.

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають за ч.1 ст.541 ЦК України у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно частини 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно довідки КП «Чугуївтепло» від 01.02.2021 № 05-04/60 за адресою: АДРЕСА_2 , відкрито один особовий рахунок № НОМЕР_2 , жодних звернень від інших користувачів (власників) квартири за вказаною адресою щодо поділу між ними особового рахунку до підприємства не надходило (а.с.121), тобто частки квартири не виділені. Дана обставина свідчить про те, що квартири є єдиним цілим

Якщо ОСОБА_1 власник Ѕ частини квартири, то необхідно було розділити особові рахунки, що позивачем за основним позовом зроблено не було, окрім того, при оформленні пільги, як учасник бойових дій ОСОБА_1 зазначив в особистій заяві до Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області для внесення його до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків за фактичним місцем проживання, що площа квартири за адресою: АДРЕСА_3 , становить 55,2 кв.м.(а.с.66), тобто суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 отримує пільгу, як учасник бойових дій, на всю площу квартири, а не на її половину, та користується нею в повному об`ємі.

Отже, в задоволенні позовних вимог суд відмовляє, оскільки вони позивачем не доведені жодним належним та допустимим доказом, а навпаки спростовані дослідженими документами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до комунального підприємства «Чугуївтепло» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії по перерахунку послуг з теплопостачання відмовити.

Зустрічну позовну заяву комунального підприємства «Чугуївтепло» до ОСОБА_1 , третя особа: Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області, про визнання нечинним окремого пункту договору, стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Чугуївтепло» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2016 року по 01.09.2019 року в розмірі 18 635 (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять п`ять) грн 21 коп., а також судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , паспорт НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 .

Відповідач: комунальне підприємство «Чугуївтепло», адреса місцезнаходження: вул. Гагаріна, 15, м. Чугуїв, Харківська область, 63503, ЄДРПО 35944142.

Третя особа: Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області, адреса місцезнаходження: вул. Старонікольська, 20, секція А, м. Чугуїв, 63500.

Повний текст рішення виготовлений 19.02.2021 року.

Суддя: С.А. Оболєнська