Ухвала суду № 95061719, 11.02.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/103/21

№ провадження 1-кс/208/311/21

УХВАЛА

Іменем України

11 лютого 2021 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Похваліта С.М.., за участю секретаря судового засідання Грищенко О.Л., прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Монатко Д., слідчого Шаймурзанова А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Куценко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, однак 26.03.2018 до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська було направлено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187 КК України,-

Встановив:

Слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий у своєму клопотанні посилається на те, що ОСОБА_1 може переховуватись від органу досудового розслідування та / або суду, так як підозрюваний не має сталих соціальних зв`язків (постійного місця роботи, осіб на утриманні). При цьому у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні даного кримінального правопорушення йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією майно. Все це вказує, що підозрюваний може у будь-який момент залишити межі міста та області з метою переховування від органу досудового розслідування та / або суду з метою уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у даному кримінальному провадженні, в зв`язку з тим, що підозрюваний добре знайомий із іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, підтримує із ними дружні зв`язки. Це надасть підозрюваному можливість впливати на інших підозрюваних з метою уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення. Вчините інше кримінальне правопорушення майнової спрямованості.

В судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання, посилався на обставини зазначені в клопотанні, наполягав на обранні щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.

Захисник заперечує щодо задоволення клопотання, застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що не має наміру переховуватись від органів слідства та суду, просив застосувати відносно нього більш м?який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши слідчого, прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, що у невстановлені в ході досудового розслідування час та місце у знайомих між собою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на вчинення нападу на раніше незнайомого їм ОСОБА_4 з метою заволодіння його майном, поєднаного із застосуванням до останнього насильства, небезпечного для його життя та здоров`я. З метою реалізації свого спільного протиправного умислу, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вступили у попередню змову.

Реалізуючи свій спільний протиправний умисел, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 31.10.2020 приблизно о 18.00 год. перебували біля під`їзду №2 буд. АДРЕСА_2 , де в цей час до них підійшов ОСОБА_4 . Після цього ОСОБА_1 , спираючись на підтримку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з метою придушення волі потерпілого ОСОБА_4 до спротиву їх спільним протиправним діям, наніс потерпілому один удар рукою по голові, від чого ОСОБА_4 відчув різкий фізичний біль та втратив свідомість. Таким чимно до ОСОБА_4 було застосовано насильств, небезпечне для його життя та здоров`я. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , скориставшись тим, що внаслідок застосування насильства ОСОБА_5 не міг чинити опір їх протиправним діям, почали утримувати ОСОБА_5 та, в цей же час, зняли у нього з руки браслет, виготовлений із золота 585 проби, а з шиї - ланцюжок, виготовлений із золота 585 проби. Після цього ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 забрали у потерпілого ОСОБА_4 сумку однолямочну “M-Tac” зеленого кольору, в якій знаходився пристрій для відстрілу гумових куль “Форт-12Р” НОМЕР_1 , а також документи на ім`я ОСОБА_4 .

Продовжуючи реалізацію свого спільного протиправного умислу, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення втекли.

Таким чином ОСОБА_1 підозрюється у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Також, у невстановлені в ході досудового розслідування час та місце у знайомих між собою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на вчинення нападу на раніше незнайому їм ОСОБА_6 , з метою заволодіння її майном, поєднаного із погрозою застосування до неї ножа, тобто насильства, небезпечного для його життя та здоров`я, поєднаного із проникнення до її житла за адресою: АДРЕСА_3 . З метою реалізації свого спільного протиправного умислу, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вступили у попередню змову.

Реалізуючи свій спільний протиправний умисел, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 18.12.2020 приблизно о 17.10 год. через двері поза волею власника зайшли буд. АДРЕСА_4 , тобто проникли до житла. Продовжуючи реалізацію свого спільного протиправного умислу, спираючись на підтримку одне одного, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підійшли до потерпілої ОСОБА_6 та один із них, схопивши останню за одяг, повалив її на підлогу, після чого, з метою недопущення спротиву їх протиправним діям, мотузкою зв`язав їй руки. Інші двоє правопорушників, скориставшись тим, що внаслідок зв`язування потерпіла не могла чинити опір їх протиправним діям, почали оглядати квартиру з метою виявлення та заволодіння майном потерпілої. В цей же час той самий правопорушник, який зв`язав потерпілій руки, дістав ніж та, демонструючи його ОСОБА_6 (тобто погрожуючи останній застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я), почав запитувати у останньої де знаходяться гроші. Потерпіла, побоюючись за своє життя та здоров`я, повідомила правопорушникові, що гроші знаходяться в сейфі в одній з кімнат, а також повідомила місцезнаходження ключа від сейфа. Після цього ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , скориставшись зазначеним ключем, відчинили сейф та забравли звідти гроші у сумі 100 000 гривень, 10 000 доларів США, ювелірні вироби із золота, пневматичну гвинтівку, мисливську рушницю, інше майно.

Продовжуючи реалізацію свого спільного протиправного умислу, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення втекли.

Таким чином ОСОБА_1 підозрюється у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаного із проникненням до житла, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

19 грудня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 187 КК України.

Двомісячний строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 19.02.2021, але для проведення повного та неупередженого досудового розслідування необхідно виконати наступні процесуальні дії: отримати висновок судово-біологічної експертизи за експертною спеціальністю "Молекулярно-генетичні дослідження"; вирішити питання щодо пред`явлення підозри ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , у вчиненні ними кримінального правопорушення у відношення потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яке мало місце 20.09.2020; отримати доступ до інформації щодо роботи мобільних терміналів підозрюваних згідно клопотання захисників Ісакової Н.А. та ОСОБА_9 .

Проведення вищевказаних процесуальних дій надає органу досудового розслідування об`єктивну можливість отримати інформацію, що має доказове значення у кримінальному провадженні та здійснити всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення обставин вчинених кримінальних правопорушень з метою притягнення осіб, підозрюваних у їх вчиненні, до встановленої законом відповідальності.

Згідно ч.4 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, що забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання слідчого про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.

Слідчий суддя враховуючи викладене приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та жодний із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, що дає суду вважати, що останній може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Керуючись статтями 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання слідчого – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення за № 12020040460000397, передбаченого ч. 2, 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, однак 26.03.2018 до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська було направлено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187 КК України, а саме до 19.03.2021.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Похваліта С. М.