Рішення № 95061603, 11.02.2021, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/3124/19

№ 2/207/235/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року м. Кам`янське .

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Куцевол Л.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське справу № 207/3124/19 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича , третя особа – ОСОБА_2 , про визнання недійсним аукціону з продажу активів , визнання недійсним договору про відступлення права вимоги ,

В С Т А Н О В И В

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою , уточнивши у подальшому свої позовні вимоги , у якій просив визнати дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо реалізації активів ( майна ) банків , а саме права вимоги , що належить ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором № 182/ФКВ-07 від 27 квітня 2007 року договір № 008-03511-190713 від 19 липня 2013 року протиправними ; визнати протиправними та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» , в частині затвердження умов продажу права вимоги , що належить ПАТ «Дельта Банк» за кредитними договорами № 182/ФКВ-07 від 27 квітня 2007 року договір № 008-03511-190713 від 19 липня 2013 року , оскільки 27 квітня 2007 року між ним та ТОВ «Український промисловий банк» правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» був укладений кредитний договір № 183/ФКВ-07 , згідно якого він повненин повернути кредит у розмірі 12350 доларів США , зі сплатою відсотків за користування кредитом . У забезпечення виконання договору був укладений іпотечний договір № 182/Zфквіп-07 , предметом іпотеки є будинок АДРЕСА_1 . Його дружина ОСОБА_2 надавала згоду на укладення іпотечного договору . 19 липня 2013 року уклав договір № 008-03511-190713 з ПАТ «Дельта Банк» , згідно якого на його ім`я був відкритий картковий рахунок № НОМЕР_1 . Отримав повідомлення про продаж права вимоги на відкритих торгах за кредитним договором № 183/ФК-07 від 27 квітня 2007 року на суму 169316 гривень 72 копійки та по договору № 013-03510-200413 від 20 квітня 2013 року на суму 33286 гривень 83 копійки , якого не укладав . До 2015 року він сплачував кошти за кредитом по іпотечному договору № 183/ФК-07 від 27 квітня 2007 року , вважає , що всю суму за кредитом він сплатив , та є власником будинку АДРЕСА_1 , а відповідач Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» невмотивованими діями перешкоджає йому вільно користуватися , володіти своїм майном – будинком . Уповноважена особа Фонду організовує проведення торгів ( аукціону ) з продажу активів , банку який проведено було ТОВ «УКГ Моніторинг» , зобов`язання перед банком може бути продано безпосередньо боржнику за умови , що ціна продажу дорівнює або є більшою , ніж вартість , початкова ціна продажу затверджується виконавчою дирекцією Фонду . У зв`язку з цим , вважає , що аукціон з підстав об`єднання лотів у пули , позбавило його права викупити власне зобов`язання не ґрунтується на законі , оскільки лише Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб покладається повноваження щодо визначення способу реалізації майна ( активів ) банку , зокрема і можливість об`єднання майна кількох банків в пули . Отже , на момент проведення аукціону діючим законодавством не було передбадчено його право брати участь у його проведенні . У зв`язку з чим вважає , що дії відповідача є протиправними , які необхідно скасувати .

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не явився , письмово просив справу розглядати без його участі . Позовні вимоги підтримав в повному обсязі .

Представник відповідача у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без його участі .

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не явилася , письмово просила справу розглядати без її участі . Позовні вимоги визнала .

Суд , вивчивши матеріали справи , вважає , що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав .

У судовому засіданні встановлено , що 27 квітня 2007 року між позивачем ОСОБА_1 та Товаристивом з обмеженою відповідальністю «Український промисловий Банк» було укладено кредитний договір № 182/ФКВ-07 , згідно якого ОСОБА_1 зобов`язався до 26 квітня 2017 року включно повернути кредит у розмірі 12350 доларів США , сплатит проценти за користування кредитом у розмірі 11,5 % річних . З метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором , укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий Банк» було укладено договір іпотеки № 18/Zфквіп-07 від 27 квітня 2007 року , згідно якого ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно , а саме : будинок АДРЕСА_1 .

18 квітня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до Іпотечного договору № 182/ Zфквіп-07 від 27 квітня 2007 року , згідно якого Іпотекодержателем стало ПАТ «Дельта Банк» , оскільки є правонаступником ТОВ «Український промисловий Банк» ( а.с. 15 ) .

2 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії несплатоспроможних» , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 2 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» , згідно якого з 3 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича .

На підставі постанови Правління Національного банку України від 2 жовтня 2015 року № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , 2 жовтня 2015 року прийнято рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» , відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» .

13 серпня 2019 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» , відповідно до ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» , позивачу ОСОБА_1 направлені повідомлення про здійснення реалізації майна банку , у тому числі права вимоги за кредитним договором № 182/ФКВ-07 від 27 квітня 2007 року , укладеним з ОСОБА_1 . Право вимоги за кредитним договором № 182/ФКВ-07 від 27 квітня 2007 року виставлено для індивідуального продажу на відкритих торгах ( аукціоні ) 27 вересня 2019 року , початкова ( стартова ) ціна лоту 169316 гривень 72 копійки . Заборгованість за кредитним договором № 182/ФКВ-07 від 27 квітня 2007 року станом на 1 травня 2019 року складає 169316 гривень 72 копійки ( а.с. 18 ) , та повідомлення про здійснення реалізації майна банку , у тому числі права вимоги за кредитним договором № 013-03510-200413 від 20 квітня 2013 року , укладеним з ОСОБА_1 . Право вимоги за кредитним договором № 013-03510-200413 від 20 квітня 2013 року виставлено для індивідуального продажу на відкритих торгах ( аукціоні ) 27 вересня 2019 року , початкова ( стартова ) ціна лоту 33286 гривень 83 копійки . Заборгованість за кредитним договором № 013-03510-200413 від 20 квітня 2013 року станом на 1 травня 2019 року складає 33286 гривень 83 копійки ( а.с. 19 ) .

Детальні умови продажу було розміщено на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб . Інформація про алгоритм дій , необхідних для придбання активів ( майна ) банків , що ліквідуються , розміщена на інформаційному порталі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб http:// torgi.fg.gov.ua/heip/poryadok/ .

Відповідно до п. 1 , 2 , 7 статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено , що Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право : вчиняти будь-які дії та приймати рішення , що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку ; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини) , необхідні для забезпечення операційної діяльності банку ; здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог , встановлених цим Законом ; залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб ( радників , аудиторів , юристів , оцінювачів та інших ) у межах кошторису витрат , затвердженого виконавчою дирекцією Фонду . Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення Фондом другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством . Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду.

Уповноважена особа Фонду має право здійснювати інші повноваження , встановлені цим Законом , та делеговані їй Фондом . Тобто повноваження не є вичерпними ( п. 2 ч. 3 ст. 37 Закону ) .

На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду видає накази та розпорядження , дає доручення , обов`язкові до виконання працівниками банку ( п. 2 ч. 4 ст. 37 Закону ) .

Згідно ст. 237 ЦК України 2003 року представництвом є правовідношення, в якому одна сторона ( представник ) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторонни , яку вона представляє .

Згідно ст. 244 ЦК України 2003 року представництво , яке ґрунтується на договорі , може здійснюватися за довіреністю . Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи . Довіреністю є письмовий документ , що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами . Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою , яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі .

Згідно ст. 246 ЦК України 2003 року довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою , уповноваженою на це її установчими документами .

Як вбачається з матеріалів справи , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 2 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» , згідно якого з 3 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича ( а.с. 128 – 130 ) .

Позивач ОСОБА_1 просить визнати дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо реалізації активів ( майна ) банків , а саме права вимоги , що належить ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором № 182/ФКВ-07 від 27 квітня 2007 року та визнати протиправними та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» , в частині затвердження умов продажу права вимоги , що належить ПАТ «Дельта Банк» за кредитними договорами № 182/ФКВ-07 від 27 квітня 2007 року договір № 008-03511-190713 від 19 липня 2013 року , оскільки такі суперечать протоколу аукціону та Положенню про організацію продажу активів (майна) банків , що ліквідуються .

Майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб : на відкритих торгах (аукціоні) ; шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі . Продаж майна (активів) банку у спосіб , передбачений цією частиною , може проводитися в електронній формі ( на електронних майданчиках ) ( ч. 6 ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ) .

Відповідно до п. 1 Розділу IV «Положення щодо організації продажу активів (майна) банків , що ліквідовуються» , затвердженого рішенням № 388 від 24 березня 2016 року Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2016 року за № 606/28736 малий комітет з управління активами (далі МКУА) подає план продажу активів (майна) уповноваженому структурному підрозділу Фонду перед затвердженням Фондом . Разом з планом продажу активів (майна) МКУА подає перелік активів (майна) банку , що не підлягають продажу .

МКУА також формує та затверджує протоколом пропозицію щодо кожного активу (майна) , лота або пулу відповідно до плану продажу активів (майна) банку .

Пропозиції формуються відповідно до планів продажу активів (майна) , затверджуються протоколом МКУА та передаються до Фонду .

МКУА подає уповноваженому структурному підрозділу Фонду пропозиції щодо кожного активу (майна) , лота або пулу активів (майна) , а уповноважений структурний підрозділ формує висновки щодо кожного активу (майна) , лота або пулу .

Зміни до пропозицій готуються у вигляді окремого протоколу МКУА та погоджуються у порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно до п.1 Розділу VI Положення щодо організації продажу активів (майна) банків , що ліквідуються на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися такі види активів (майна) банку , що ліквідується : основні засоби ; майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу ; майно банку , щодо обороту якого встановлено обмеження ; дебіторська заборгованість ; права вимоги . Інші види активів (майна) можуть продаватися у спосіб , значений законодавством .

Враховуючи зазначені приписи , на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб покладено обов`язок відчужити майно (активи) , включені до ліквідаційної маси банку .

Відповідно до п.п. 1, 3 Розділу VII Положення щодо організації продажу активів (майна) банків , що ліквідуються проведення відкритих (торгів) аукціону здійснюється на підставі договору , укладеного між організатором відкритих торгів (аукціону) та Фондом . Банк укладає договір купівлі-продажу активу (майна) не ніше трьох робочих днів та не пізніше 20 робочих днів з дати завершення відкритих торгів (аукціону) з можливістю продовження такого строку за рішенням Фонду у разі отримання Фондом обгрунтованого дання від банку та здійснення переможцем таких відкритих торгів (аукціону) повної оплати коштів за лот загальний строк не може перевищувати 132 робочих дня та не може закінчуватись пізніше завершення строку ліквідації банку), забезпечує проведення розрахунків відповідно до нього та протягом наступного робочого дня після дня проведення розрахунків інформує про завершення розрахунків уповноважений структурний підрозділ Фонду .

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця , якщо інше не встановлено іпотечним договором , і за умови , що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням . Якщо не буде доведено інше , відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням .

При цьому відступлення права вимоги є правочином (договором) на підставі якого старий кредитор передає свої права в обсязі і на умовах , що існували на момент переходу цих прав новому кредитору , а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується або не зобов`язується їх оплатити . Відступлення права за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору . Цей договір може бути оплатним , якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги . У такому випадку на відносини цесії поширюється положення про договір купівлі-продажу , оскільки ст. 656 ЦК України 2003 року передбачено , що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги , якщо вимога не має особистого характеру . До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги , якщо інше не встановлено договором або законом . При відступленні права вимоги до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах , що існували на момент переходу цих прав , якщо інше не встановлено законом або договором .

Відповідно до ст. 215 ЦК України 2003 року підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені ч. 1 , ч. 3 , ч. 5 ст. 203 цього Кодексу . Недійсним є правочин , якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) . У цьому разі визнання такого правочину недійсним судомне вимагається . У випадках , встановлених цим Кодексом , нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним .

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах , встановлених законом , такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) .

Згідно ч. 2 ст. 16 , ст. 215 ЦК України 2003 року одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину , укладеного з недодержанням вимог , установлених ч. 1-3 , 5 , 6 ст. 203 цього Кодексу .

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах , яка полягає у продажі майна , тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника , на яке звернуто стягнення , до покупця - учасника прилюдних торгів , та ураховуючи особливості , передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів , складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів , є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах , а відтак є правочином .

Таким чином , ураховуючи , те що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до договорів купівлі-продажу , така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст. 203 , 215 ЦК України 2003 року ) .

Верховний Суд України у справі № 6-116цс12 від 24 жовтня 2012 року наголосив , що оскільки відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу , а тому така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст. 203, 215 ЦК України 2003 року ) . Виходячи змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України 2003 року підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення , тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів , то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів .

Як встановлено судом , 2 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії несплатоспроможних» , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 2 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» , згідно якого з 3 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича . З 2 жовтня 2015 року на підставі постанови НБУ № 664 від 2 жовтня 2015 року в АТ «Дельта Банк» здійснюється процедура ліквідації , уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» є Кадиров В.В. .

Електронний аукціон відбувся в межах процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» .

Реалізація Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» , який перебуває в процесі ліквідації , майнових прав відбулась відповідно до приписів ст. 48 , 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» , розділів VI-VII «Положення щодо організації продажу активів (майна) банків , що ліквідовуються» .

При цьому необхідно зазначити , що іншого порядку реалізації активів банку в стадії ліквідації , ніж продаж його активів фізичним або юридичним особам законодавчими нормами не передбачено .

Разом з тим , позивачем не доведено порушення ПАТ «Дельта Банк» процедури проведення електронних торгів , що могло б бути підставою для визнання вищезазначених правочинів недійсними .

Згідно ст. 16 , 203 , 215 ЦК України 2003 року для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є : пред`явлення позову однією із сторіни правочину або іншою заінтересованою стороною ; наявність підстав для оспорення правочину ; встановлення , чи порушується ( не визнається або оспорюється ) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи , яка звернулася до суду . Таке розуміння визнання правочину недійсним , як способу захисту , є усталеним у судовій практиці . Це підтверджується висновками , що містяться в постановах Верховного Суду України ( постанова Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року у справі № 6-78цс13 ; постанова Верховного Суду України від 11 травня 2016 року у справі № 6-806цс16 ) .

Зокрема , відповідно до правової позиції , висловленої Верховним Судом Україниу справі № 6-1981цс16 від 12 жовтня 2016 року , при вирішенні спорів , в тому числі щодо оскарження проведення відкритих торгів (аукціонів) судам слід перевіряти , чи вплинули ці порушення на результати торгів , чи порушені внаслідок цього права і законні інтереси позивача , який оспорює результати торгів , оскільки підставою для пред`явлення позову про визнання торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час проведення відкритих торгів (аукціонів) , а й порушення прав і законних інтересів особи , яка їх оспорює .

Судом не встановлено , а позивачем не доведено , що проведеними торгами були порушені , невизнані або оспорені права , свободи чи інтереси позивача , адже , укладаючи договір відступлення права вимоги та договір купівлі-продажу не обумовлювалося жодних змін щодо обсягу прав і обов`язків , які за договорами перейшли до нового кредитора .

З моменту введення у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку , який зберігає свою правосуб`єктність юридичної особи та є самостійним суб`єктом господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб-підприємців та громадських формувань . Тому у цивільному спорі щодо визнання дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо реалізації активів банків після початку процедури виведення Фондом банку з ринку належним відповідачем є банк , а не Фонд .

Уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду , який від імені Фонду та в межах повноважень , передбачених Законом та/або делегованих Фондом , виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку .

Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду .

Уповноважена особа Фонду у своїй діяльності підзвітна Фонду , який несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку . Оскільки уповноважена особа Фонду є працівником Фонду та діє від імені банку в межах повноважень Фонду , така особа у цивільному процесі за позовом до банку може виступати представником банку та не має самостійної процесуальної дієздатності . А тому до уповноваженої особи Фонду не можуть бути звернені позовні вимоги щодо визнання недійсним аукціону з продажу активів , визнання недійсним договору про відступлення права вимоги .

Таким чином , у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити у повному обсязі .

При розподілі судових витрат суд враховує , що у задоволенні позову відмовлено , тому судові витрати не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача .

Керуючись ст. 203 , 215 , 237 , 244 , 246 ЦК України 2003 року , ст. 10 , 19 , 81 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_2 , до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича , місце знаходження : м. Київ , бульвар Дружби Народів , 38 , ідентифікаційний код юридичної особи : 34047020 , про визнання дій протиправними , визнання протиправними та скасувати рішення в частині затвердження умов продажу права вимоги , відмовити .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Суддя С.А. Скиба