Рішення № 95060255, 17.02.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12962/20

Провадження № 2/161/456/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Філюк Т.М.,

за участю секретаря судових засідань Денисюка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Луцьксантехмонтаж № 536" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача приватного акціонерного товариства "Луцьксантехмонтаж № 536" Чорнуха І.В. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Свій позов обґрунтовує тим, що 21 листопада 2017 року ОСОБА_1 на підставі договору про надання безготівкової позики на зворотній основі №106, укладеного з ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536», яке перейменовано на ПрАТ «Луцьксантехмонтаж №536», отримав грошову позику в розмірі 10 000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером. Згідно п. 1.2 договору позика погашається щомісячно рівними частинами в тому числі шляхом щомісячного відрахування із заробітної плати відповідача в розмірі 1111,12 грн. починаючи з листопада 2017 року. Кінцева дата повернення позики 21 серпня 2018 року. Відповідно до п. 2.2.2 договору, при звільнені з роботи, договір вважається достроково розірваним і відповідач зобов`язується повернути отриману позику у повному обсязі до видачі наказу про звільнення. 29.12.2017 року відповідач був звільнений з роботи, про що свідчить наказ №157-к від 29.12.2017 року, за прогул без поважних причин, згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Таким чином відповідач зобов`язаний був повернути суму позики до 29.12.2017 року, однак вказане зобов`язання не виконав. Станом на 10.08.2020 року борг відповідача перед позивачем становить 10000 грн.

Покликаючись на викладені обставини, та норми ст.526, 610,625, 1049,1050 ЦК України просить суд стягнути з відповідача в користь позивача суму боргу за договором позики в розмірі 10000 гривень, 1540 гривень інфляційні втрати, 784, 93 грн - 3% річних, 2371,78 грн. – пені, що разом складає 14696,71 гривеньта судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою судді від 04 вересня 2020 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Станом на 17 лютого 2020 року відзив на позов від відповідача до Луцького міськрайонного суду Волинської області не надійшов.

Від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява в якій він просить розгляд справи проводити без участі представника. Не заперечує проти заочного розгляду справи, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 21 листопада 2017 року ОСОБА_1 на підставі договору про надання безготівкової позики на зворотній основі №106 від 21 листопада 2017 року, укладеного з ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536», отримав грошову позику в розмірі 10000,00 грн., які останній зобов`язувався повернути в строк до 21.08.2018 року (а.с. 4).

Фактичне передання позики відповідачу підтверджує видатковий касовий ордер від 21 листопада 2017 року на суму 10000,00 грн. (а.с. 5).

Згідно п. 1.2. договору позика погашається щомісячно рівними частинами, в тому числі шляхом щомісячного відрахування із заробітної плати відповідача в розмірі 1111,12 грн. починаючи з листопада 2017 року.

Відповідно до п. 2.2.2. договору при звільненні з роботи, договір вважається достроково розірваним і відповідач зобов`язується повернути отриману позику у повному обсязі до видачі наказу на звільнення.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з положеннями ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Крім того, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 року у справі № 6-63цс13.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

29.12.2017 року відповідач був звільнений з роботи, що підтверджується наказом №157-к від 29.12.2017 року, за прогул без поважних причин, згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 6).

Як встановлено ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, у встановлений строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Як встановлено судом, зобов`язання за договором відповідач не виконав, суму боргу за договором позики не повернув, тобто, умови договору не виконав.

А тому, вимога позивача в частині стягнення суми боргу за договором позики в розмірі 10000 гривень підлягає задоволенню.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок заборгованості та визначений розмір заборгованості відповідачем не заперечувався та не спростований. Суд погоджується із здійсненим позивачем розрахунком 3% річних, інфляційних втрат,пені.

Сума боргу з врахуванням трьох процентів річних за період з 29.12.2017 року по 10.08.2020 року становить суму в розмірі 784,93 грн. (10000 грн. х 955 днів х 3 %/365).

Сума боргу з врахуванням індексу інфляції за період з січня 2018 року по червень 2020 року становить - 1540 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Враховуючи, що відповідач порушив свої зобов`язання перед позивачем, а тому порушені права останнього підлягають поновленню шляхом стягнення 3 % річних в розмірі 784,93 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1540 грн.

Крім того, відповідно до п. 3.1 договору, у випадку невиконання чи неналежного позичальником своїх зобов`язань, позичальник сплачує штрафну неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочки від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Таким чином з ОСОБА_1 слід стягнути в користь ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536» 2 311,78 гривень - пені, що підтверджується розрахунком позивача, наяного в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають до задоволення вимоги позивача про відшкодування відповідачем понесених ним судових витрат.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 18, 19, 42, 81, 82, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 526, 599, 1049 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Луцьксантехмонтаж №536», заборгованість за договором позики №106 від 21 листопада 2017 року в сумі - 10000 гривень, 1540 гривень інфляційні втрати, 784,93 гривень - 3% річних, пеня - 2311,78 гривень, що разом складає 14 636 (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять шість) гривень 71 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Луцьксантехмонтаж №536»2102 (дві тисячі сто дві) гривні судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Луцьксантехмонтаж №536» (м. Луцьк, вул. Клима Савури, 29; код ЄДРПОУ 30248307);

Відповідач: ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Дата складення повного тексту заочного рішення - 22 лютого 2021 року.

Суддя

Луцького міськрайонного суду Т.М. Філюк