Рішення № 95055396, 18.02.2021, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2069/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовля заяву представника відповідача, адвоката Мужа Валерія Вікторовича про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Теребовлянського районного суду Тернопільської області перебувала цивільна справа за позовом Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 27.01.2021 відмовлено у задоволені позовних вимог Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось.

Представник відповідача, адвокат Муж В.В. у поданому до суду 13.11.2020 відзиві на позов просив стягнути з позивача витрати на правову допомогу та вказав, що докази на підтвердження понесених витрат, будуть надані до суду в строк, визначений ч.8 ст.141 ЦПК України (протягом п`яти днів з моменту прийняття рішення).

29.01.2021 до суду надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення по даній справі щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

Ухвалою суду від 02.02.2021 було призначено розгляд вказаної заяви на 10.02.2021.

У судове засідання 10.02.2021 сторони не з`явились, від представника Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що згідно розпорядження голови районної державної адміністрації від 05.01.2021 №4-од «Про реорганізацію структурних підрозділів районної державної адміністрації» Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області припиняє свою діяльність особи зі статусом юридичної особи публічного права шляхом приєднання до Тернопільської районної державної адміністрації, а також вказано на те, що ухвалу суду було отримано 09.02.2021, що унеможливило подання обґрунтованих пояснень щодо заяви представника відповідача.

Судове засідання було відкладено на 18.02.2021.

У судове засідання 18.02.2021 сторони не з`явились, хоча про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Від представника відповідача адвоката Мужа В.В. надійшла заява про розгляд заяви без його участі.

Від Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області жодних заяв чи клопотань не надходило, про причини неявки представника суд не повідомлено.

Враховуючи положення ч.5 ст. 104 ЦК України, згідно якої юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, судом перевірено відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області станом на 18.02.2021, згідно яких юридична особа «перебуває в стані припинення», однак запис про її припинення відсутній.

Враховуючи стислі строки розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, передбачені ч.3 ст.270 ЦПК України, а також положення ч.4 ст. 270 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд заяви за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Вирішуючи клопотання про ухвалення додаткового рішення, судом встановлено наступне.

08.11.2020 між адвокатом Мужем Валерієм Вікторовичем та клієнтом ОСОБА_1 було укладено Договір про надання правової допомоги №79. Пунктом 4.1 вказаного договору передбачено, що за послуги передбачені у пункті 1.1 Договору (консультативні та юридичні послуги щодо підготовки заяв по суті справи та ведення справи в суді першої інстанції (Теребовлянському районному суді Тернопільської області) у справі №606/2069/20) замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 15000,00 грн протягом 30 днів з моменту підписання акта прийому-передачі наданих послуг.

Згідно ордеру серії ВО №1006085 від 12.11.2020 року адвокат Муж В.В. уповноважений на представництво інтересів ОСОБА_1 в Теребовлянському районному суді Тернопільської області.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 28.01.2021 виконавець надав, а замовник прийняв на підставі договору про надання правової допомоги від 08.11.2020 №79 наступні послуги:

вивчення матеріалів справи – 5000,00 грн;

підготовка, подання відзиву на позовну заяву та надіслання позивачу – 7000,00 грн;

участь у судовому засіданні – 3000,00 грн.

Усього: 15000,00 грн.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України закріплено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами, разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, однією із особливостей процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Такий висновок відповідає позиціям КАС у складі ВС у постанові від 26.06.2019 у справі №813/481/18, КАС у складі ВС у постанові від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20, та відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи приписи ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги домовленість між відповідачем та адвокатом Мужем В.В. у Договорі про надання правової допомоги від 18.11.2020, що розмір гонорару адвоката за надання послуг замовник сплачує протягом 30 днів з моменту підписання акта прийому-передачі наданих послуг, тобто від 28.01.2021.

Станом на дату звернення до суду представника відповідача з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу та на день розгляду поданої заяви 30 денний строк не пройшов, а тому обумовлений у договорі №79 про надання правової допомоги від 18.11.2020 строк оплати послуг на правову допомогу не настав, у зв`язку із чим представник відповідача позбавлений можливості на час подання клопотання надати суду докази (платіжний документ) про оплату відповідачем витрат понесених на правничу допомогу, разом з тим інші докази (договір, акт прийому-передачі) підтверджують факт надання послуг адвоката та зобов`язання відповідача щодо їх оплати.

Щодо розміру витрат на правничу допомогу слід враховувати таке.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у Теребовлянському районному суді Тернопільської області, суд враховує таке.

Предметом спору у цій справі є стягнення з ОСОБА_1 зайво виплаченої субсидії в розмірі 8547 грн 42 коп., в той час як правничу допомогу адвокатом визначено у розмірі 15000 грн, що значно перевищує розмір позовних вимог. Вказане свідчить про відсутність будь-якої співмірності заявлених позовних вимог та розміру правничої допомоги, визначеної адвокатом.

Також суд зазначає, що визначення вартості наданих послуг, згідно акту прийому-передачі від 28.01.2021 є значно завищеною, оскільки представник відповідача, зважаючи на наявність інших судових процесів з приводу стягнення з ОСОБА_1 зайво виплаченої субсидії, зокрема у Тернопільському окружному адміністративному суді, був ознайомлений із матеріалами справи та законодавством, що регулює спірні правовідносини. Тому вивчення матеріалів справи та підготовка відзиву не потребувала значних витрат часу та зусиль.

Щодо участі у судовому засіданні, то суд зазначає, що розгляд даної справи відбувався у порядку спрощеного позовного провадження, із двох судових засідань, призначених по справі представник відповідача брав участь лише в одному.

Враховуючи вказане, виходячи із критеріїв реальності, розумності та пропорційності, суд робить висновок про те, що слід відшкодувати відповідачу за рахунок бюджетних асигнувань позивача витрати на правничу допомогу, понесені при розгляді даної справи в суді, у розмірі 700 грн, так як саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам на думку суду.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 258, 270, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача, адвоката Мужа Валерія Вікторовича про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення щодо судових витрат у справі в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області в користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 700 (сімсот) грн.

У задоволенні стягнення решти суми відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Князя Василька, 104 А, м. Теребовля, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 03195642;

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 18.02.2021.

Суддя А.В.Мельник