Ухвала суду № 95054656, 22.02.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/5920/19

Провадження № 1-кп/591/707/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 року м. Суми

Зарічний районний суд м.Суми у складі: судді Мальованої-Когер В.В., за участю секретаря – Могиленець А.М., заявника – адвоката Косолап М.М., прокурора ЛеснєвськоїА.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання адвоката Косолапа Миколи Михайловича, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1 (справа 591/5920/19) про роз`яснення вироку та повернення застави,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся захисник засудженого Ель Овейд Сарі та своє клопотання мотивував тим, що вироком Зарічного районного суду м.Суми від 2312.2019 року був засуджений ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначено йому покарання за цим законом, із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75,76 КК України його звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на три роки з покладенням обов`язків, передбачених законом. Під час досудового розслідування і під час судового слідства вказана особа , до якої був застосований запобіжний захід у вигляді застави 192100 грн., виконувала покладені нього обов`язки. Заставодавцем є ОСОБА_2 . Посилаючись на ч.11 ст. 182 КПК України, просить повернути заставу останньому , а також просить роз`яснити судове рішення щодо заходу забезпечення кримінального провадження – у вигляді застави.

В судовому засіданні заявник підтримав свою позицію, що викладена у клопотанні (т.1 а.с.193).

Прокурор заперечив проти клопотання , вважав, що воно необґрунтоване, просив відмовити у його задоволенні.

Суд заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження , проаналізувавши всі доводи, приходить до висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити виходячи з наступного:

Судом встановлено, що вироком Зарічного районного суду м.Суми від 2312.2019 року був засуджений ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначено йому покарання за цим законом, із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75,76 КК України його звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на три роки з покладенням обов`язків, передбачених законом. Під час досудового розслідування був застосований запобіжний захід у вигляді застави 192100 грн. (справа № 592/13092/19).

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Виходячи зі змісту вищевказаної норми закону роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Отже, роз`ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. При цьому під час роз`яснення судового рішення не може ставитися питання про зміну рішення, про внесення до нього нових даних або про роз`яснення мотивів прийняття рішення.

На думку суду, мотиви прийняття такого рішення є доступними для сприйняття, не допускають подвійного тлумачення, в ухвалі містяться посилання на відповідні положення закону, якими керувався суд, а резолютивна частина судового рішення містить зрозумілий висновок.

Натомість слід зауважити, що запобіжний захід у вигляді застави не обмежений до визначеної судом дати та діє з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

За таких обставин слід відмовити заявнику у задоволенні його заяви про роз`яснення судового рішення.

Відповідно до ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з довідки Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України б/н засуджена особа – ОСОБА_1 перетнув державний кордон України 11.02.2020 року (характеристика ТЗ 201 Київ- Бейрут).

Обов`язковість рішень суду є конституційним принципом правосуддя, що знайшов закріплення в ст. 129 Конституції України. Умисне невиконання рішення, вироку, ухвали чи постанови суду або здійснення перешкод для їх виконанню тягне кримінальну відповідальність передбачену ст. 382 КК України.

Отже, клопотання в частині повернення внесеної застави заставодавцем не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 182, 369-372,382 КПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката Косолапа Микоали Михайловича про повернення застави .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в п`ятиденний строк з дня її проголошення.

суддя В.В.Мальована-Когер