Постанова № 95054566, 22.02.2021, Білопільський районний суд Сумської області

Справа №573/1546/17

Номер провадження 1-в/573/14/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря судового засідання Кислої Ю.М.,

прокурора Федоренко Ю.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі у м. Білопілля суду подання старшого інспектора Зарічного РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області Паньової А.А. щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Ростов на Дону Російської Федерації, із середньою спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

- про звільнення від покарання,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2021 року до суду надійшло зазначене подання, яке мотивується тим, що вироком Білопільського районного суду Сумської області від 14 травня 2018 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та йому призначено покарання у виді штрафу в доход держави в сумі 5100 грн. 15 листопада 2018 року вирок набрав законної сили та перебуває на виконанні у Зарічному РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області. Однак, до цього часу штраф залишається несплаченим. Станом на 28 січня 2021 року ОСОБА_1 не надав документа про сплату штрафа, термін виконання вказаного вироку сплив, тому ОСОБА_2 просить вирішити питання про звільнення останнього від покарання.

У судове засідання представник Зарічного РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області не прибув, про день, час і місце розгляду подання був сповіщений належним чином.

Прокурор Федоренко Ю.І. зазначене клопотання підтримала.

Засуджений ОСОБА_1 у судове засідання також не прибув, належним чином сповіщений про день, час і місце розгляду подання. Заява про відкладення судового засідання від нього не надходила.

Заслухавши прокурора Федоренко Ю.І., повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що вироком Білопільського районного суду Сумської області від 14 травня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становлять 5100 грн без позбавлення права керування транспортними засобами. Вказаний вирок набрав законної сили 15 листопада 2018 року (а. с. 2-3).

Як вбачається з подання, вказаний вирок з 03 грудня 2018 року перебуває на виконанні у Зарічному РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області та відомості про сплату штрафу ОСОБА_1 у вказаному секторі відсутні.

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 11 серпня 2020 року у задоволенні подання Зарічного РВ філії ДУ "Центр пробації" про розстрочку штрафу ОСОБА_1 відмовлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. ч. 3, 4 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Згідно з ч. 1 ст. 26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

З огляду на положення ст. 152 КВК України підставами звільнення від відбування покарання є закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_1 штраф не сплатив, нового злочину не вчинив, а доказів, які б свідчили про ухилення останнього від відбування покарання суду не надано, оскільки ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку встановлюється за чітко регламентованою законодавством процедурою та вирішується виключно судом, бо ухилення від відбування покарання у виді штрафу, відповідно до ч. 1 ст. 389 КК України, є кримінальним правопорушенням. Отже, особа, визнається такою, що ухиляється від відбування покарання лише за наявності обвинувального вироку.

З огляду на викладене клопотання необхідно задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-372, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становлять 5100 грн, у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку Білопільського районного суду Сумської області від 14 травня 2018 року.

На ухвалу може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд протягом 7 діб з дня її проголошення.

Суддя