Ухвала суду № 95054266, 22.02.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/4944/20 провадження №2/489/567/21

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

22 лютого 2021 року м. Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Коваленко І.В., який є головуючим у справі, ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради щодо поновлення виплати державної соціальної допомоги

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Миколаївської міської ради в якій просить визнати його безробітним; зобов`язання відповідача поновити виплату державної соціальної допомоги в розмірі прожиткового мінімуму та здійснити виплату державної соціальної допомоги з 01.08.2020 та в подальшому щомісячно.

Ухвалою від 19.10.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення позивачем недоліків.

01.12.2020 на підтвердження матеріального стану (отриманих доходів) позивач надав до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків та виписку з рахунків в національній валюті.

11.01.2012 позивач доповнив позовну заяву вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів за серпень, вересень 2020 року в розмірі 6482,00 грн.

Також просив визнати злочином, обумовленим статтями 366, 367 КК України, внесені до офіційних документів неправдиві відомості та невиконання своїх службових обов`язків посадовими особами відповідача по відмові у виплаті грошових коштів в період оголошеного в Україні карантину та ненадання інформації на звернення позивача щодо невиплати грошових коштів в період оголошеного карантину.

Ознайомившись із матеріалами справи суд вважає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства виходячи з наступного.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі- ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

При цьому, пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач перебував на обліку в управлінні соціальних виплат і компенсацій Інгульського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради та отримував державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям з 01.02.2020 по 31.07.2020, виплату якої в подальшому припинено. З припиненням виплати позивач не погодився та звернувся до Ленінського районного суду міста Миколаєва в порядку цивільного судочинства з позовом вимоги якого зводяться до захисту порушених соціальних прав у зв`язку з припиненням виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям в період карантину.

Відповідно положень статті 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання уповноваженого представника сім`ї.

Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 21 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 24.02.2003 № 250, в редакції постанови від 22.07.2020 № 632, рішення органу соціального захисту населення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її призначенні може бути оскаржено заявником в органі виконавчої влади вищого рівня або в суді.

Отже, у спірних правовідносинах Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради діє, як суб`єкт владних повноважень, оскільки реалізує функції у публічно-правовій сфері визначені законом. При цьому, зазначення відповідачем в якості відповідача Миколаївської міської ради не змінює характер спірних правовідносин.

Таким чином, виходячи з того, що спір виник між позивачем та відповідачем як суб`єктом владних повноважень щодо діяльності/бездіяльності у сфері публічних відносин щодо реалізації цих повноважень, а саме виплати державної соціальної допомоги, тому такий спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведені положення закону та те, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відповідно в суду відсутні підстави для відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов разом з додатками підлягає поверненню позивачу.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради щодо поновлення виплати державної соціальної допомоги, так як спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити, що позивач не позбавлений права звернутися за захистом свого порушеного справа щодо отримання державної соціальної допомоги до адміністративного суду (Миколаївський окружний адміністративний суд) в порядку, передбаченому КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 22.02.2021.

Суддя І.В.Коваленко