Постанова № 95053945, 18.02.2021, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1425/20

Провадження №3/472/25/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про накладення адміністративного стягнення

18 лютого 2021 року смт. Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Ставніченко А.П.,

особи, яка притягується

до відповідальності - ОСОБА_1 ,

захисника - Венделя О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 смт. Веселинове справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , уродженця смт. Веселинове Миколаївської області, освіта вища, неодруженого, не працює, який має зареєстроване місце проживання та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 не сплачував аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 , що призвело до виникнення заборгованості по аліментам, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

В судовому засіданні особа, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , та його захисник Вендель О.М., з урахуванням письмового клопотання, поданого захисником Вендель О.М. 01.01.2021 року, суду пояснили, що розрахунок, що долучений до Протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 643996 від 02.12.2020 року, не відповідає дійсності, що спростовується розрахунком, складеним захисником ОСОБА_3 , та квитанціями і розпискою про сплату аліментів. Тобто, ОСОБА_1 оспорюється розмір заборгованості, зазначеної в Протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 643996 від 02.12.2020 року. Вказали, що 04.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Веселинівського районного суду з позовом до ОСОБА_4 про заміну способу стягнення аліментів шляхом стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі і ухвалою суду від 09.06.2020 року було відкрито провадження у справі №472/551/20. Під час розгляду вказаної справи, 17.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку ч. 3 ст. 49 ЦПК України з позовом про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, припинення сплати аліментів на утримання дитини та виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. Ухвалою суду від 19.08.2020 року було відмовлено у прийнятті вказаної заяви, у зв`язку з чим ОСОБА_1 19.08.2020 року повторно звернувся до суду з позовом про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, припинення сплати аліментів на утримання дитини та виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини і ухвалою суду від 03.09.2020 року було відкрито провадження у справі №472/869/20. Відповідно до розрахунку, складеного захисником Вендель О.М., на момент звернення ОСОБА_1 до суду 17.07.2020 року з позовом про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, припинення сплати аліментів на утримання дитини та виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини, заборгованість по аліментам складала 6220,63 грн., при щомісячному розмірі аліментів 1947,75 грн., що складало заборгованість лише за 4 (чотири) місяці. У подальшому ОСОБА_1 не сплачував аліменти у зв`язку з розглядом справи № 472/869/20 та призначенням по справі судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, адже у разі встановлення експертизою, що він не є біологічним батьком дитини, він не повинен був би сплачувати аліменти взагалі. У зв`язку з тим, що 05.01.2021 року ОСОБА_1 стало відомо про Висновок судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, який надійшов до суду 29.12.2020 року, за яким він є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , він одразу сплатив наявну заборгованість за аліментами, а саме: сплатив 18112,56 гривень. Таким чином вважають, що у ОСОБА_1 не було будь-якого умислу на несплату аліментів, причиною несплати була наявність судового спору щодо його батьківства, а отже, і обов`язку сплачувати аліменти не було, так як сплата аліментів під час розгляду вказаної справи і проведення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи суперечила б самим позовним вимогам, тобто це свідчить про наявність об`єктивних причин для несплати аліментів. Сплата ж ОСОБА_1 заборгованості за аліментами одразу після надходження Висновку експертизи, а також сплата ним аліментів за січень 2021 р. та частково за лютий 2021 р. свідчить про належне виконання ним своїх обов`язків та усунення шкідливих наслідків у виді виникнення заборгованості. Зважаючи на це, вважають, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, його винуватість повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів:

- Поясненнями потерпілої ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні 02.02.2020 року суду пояснила, що перебувала з ОСОБА_1 в зареєстрованому шлюбі з 2017 року по 2019 рік. Від шлюбу в них народилася дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З вересня 2018 року рішенням суду на її користь з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання їх дочки. До січня 2020 року ОСОБА_1 сплачував аліменти, однак, починаючи з січня 2020 року, він припинив сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_2 і будь-якої матеріальної допомоги від нього за цей період дитина не отримувала.

- Протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 643996/2056 від 02.12.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 не сплачував аліменти на утримання дочки ОСОБА_2 , що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 35281,30 гривень, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

- Розрахунком заборгованості по аліментам, складеним головним державним виконавцем Веселинівського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Легкою О.В., відповідно до якого станом на 20.11.2020 року ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 35281,30 грн., з яких за 2020 рік - 19 461,33 грн. Тобто за 2020 рік ОСОБА_1 має заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

- Заявою ОСОБА_4 від 21.11.2020 року, відповідно до якої остання просить притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ухилення від сплати аліментів.

- Письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 01.12.2020 року, відповідно до яких з вересня 2018 року рішенням суду на її користь з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_2 . До січня 2020 року ОСОБА_1 сплачував аліменти, однак, починаючи з січня 2020 року, він припинив сплачувати аліменти на утримання дочки і будь-якої матеріальної допомоги від нього за цей період дитина не отримувала.

- Письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02.12.2020 року, відповідно до яких він перебував з ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі з 2017 року по 2019 рік. Від шлюбу в них народилася донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З вересня 2018 року рішенням суду на користь ОСОБА_4 з нього стягуються аліменти на утримання їх доньки. В телефонному режимі ОСОБА_4 повідомила його, що їх донька не від нього та у ОСОБА_2 є інший батько, після чого він вирішив зробити тест на батьківство, і так як він не працював, то платити аліменти було ні з чого, однак він давав своїй колишній дружині на догляд за донькою грошову допомогу при можливості, та для себе вирішив, що коли буде виконано ДНК-тест і ним буде підтверджено, що він є батьком дитини, то він відразу ж погасить всю заборгованість по аліментам.

- Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

- Рішенням Веселинівського районного суду від 23.01.2019 року, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 присуджено стягувати аліменти на утримання їх дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 від усіх видів його доходу (заробітку), починаючи стягувати з 17 вересня 2018 року.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Частина 1 ст.183-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Судом встановлено, що в провадженні Веселинівського районного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) з 26.05.2020 року перебуває виконавче провадження ВП №62180218/03 з примусового виконання рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 23.01.2019 року по справі №472/1026/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Веселинівської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.

З довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що головним державним виконавцем Легкою О.В. встановлено, що ОСОБА_1 станом на 20.11.2020 року має заборгованість зі сплати аліментів на загальну суму в розмірі 35281,30 гривень.

Крім того, з даного розрахунку чітко вбачається, що з січня 2020 року по листопад 2020 року ОСОБА_1 взагалі не сплачувались аліменти і заборгованість за цей період склала 19461,33 гривень, тобто сукупний розмір якої перевищив суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

З іншого розрахунку головного державного виконавця Легкої О.В., який надав в своєму клопотанні захисник Вендель О.М., вбачається, що до січня 2021 року ОСОБА_1 в 2020 році 12 місяців не сплачував аліменти на утримання своєї доньки ОСОБА_2 , що призвело до утворення заборгованості у розмірі 22869 грн., яка ОСОБА_1 була частково погашена в січні 2021 року на суму 18 022 грн., і сума боргу станом на 01.02.2021 року становила 8195,13 гривень.

При аналіз двох розрахунків головного державного виконавця суд бере до уваги, зокрема, що головним державним виконавцем Легкою О.В. не враховано внесений ОСОБА_1 платіж на сплату аліментіва за 23 квітня 2020 році на суму 1995 грн., але цей платіж не є ключовим при вирішенні даної справи, оскільки судом встановлено, і таке підтверджено як матеріалами справи, так і поясненнями учасників справи, що ОСОБА_1 на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення в 2020 році протягом 10 місяців не сплачував аліменти на утримання своєї дочки ОСОБА_2 , в результаті чого в нього виникла заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої за період з січня 2020 року по листопад 2020 року перевищив суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.

Також, суд зазначає, що наявність спору про заборгованість по аліментам та оспорювання батьківства не є підставою для несплати аліментів, оскільки допоки ці спори не вирішено, ОСОБА_1 не був звільнений ні від сплати аліментів, ні від сплати заборгованості по аліментам. Ухвал суду про забезпечення даних позовів шляхом зупинення стягнення з нього аліментів суду надано не було та про їх існування суду не повідомлялось при розгляді даної справи, а тому в ОСОБА_1 не було законних підстав не сплачувати аліменти на утримання своєї малолітньої дочки ОСОБА_2 до вирішення спорів, про які він вказував як на підставу, чому він припинив сплачувати аліменти.

Суд, враховує той факт, що ОСОБА_1 05.01.2021 року сплатив заборгованість по аліментам в сумі 18112,56 гривень.

Однак, дана сплата не вказує на відсутність в його діях складу адіміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, оскільки на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 643996/2056 від 02.12.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 не сплачував аліменти на утримання дочки ОСОБА_2 , що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 35281,30 гривень, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, в ОСОБА_1 , була наявна заборгованість по сплаті аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, за що встановлена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.183-1 КУпАП.

Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст.ст. 254, 256 КУпАП та складений в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою, будь-якої невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення чинному законодавству під час судового розгляду не встановлено.

Посилання ОСОБА_1 та його захисника Венделя О.М. на те, що в ОСОБА_1 не було умислу несплачувати аліменти не є визначальними при встановленні наявності чи відсутності в його діях складу правопорушення за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, оскільки диспозиція даної статті не містить вказівок, що це має бути саме умисне діяння.

Таким чином, дані твердження сторони захисту суд оцінює, як обраний ними спосіб захисту.

З урахуванням вищевикладеного, при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суд встановив фактичні обставини правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, досліджених в судовому засіданні, та оцінив їх в сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, та його необхідно визнати винуватим у вчиненні даного правопорушення.

Щодо посилань сторони захисту на малозначність правопорушення, то варто зазначити наступне.

За змістом ст. 51 Конституції України дитинство являється об`єктом охорони держави.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Суд вважає, що дане правопорушення не можна вважати малозначним, оскільки ОСОБА_1 тривалий період, а саме: з січня 2020 року по листопад 2020 року не сплачував аліменти на утримання дитини, за винятком аліментів за квітень 2020 року, в зв`язку з чим були порушені права та інтереси дитини. Дитина була майже весь 2020 рік позбавлена допомоги та підтримки з боку свого батька - ОСОБА_1 , що могло негативно позначитися на її розвитку.

При визначенні ОСОБА_1 виду адміністративного стягнення суд враховує особу правопорушника та характер вчиненого ним адміністративного правопорушення.

Відповідно до характеристики від 03.12.2020 року №05-93/3761, виданою Веселинівською селищною радою, відносно ОСОБА_1 скарг та заяв до Веселинівської селищної ради від сусідів та жителів селища не надходило, на засіданні адміністративної комісії при виконкомі Веселинівської селищної ради не розглядався. Проживає за адресою АДРЕСА_1 , до складу сім`ї входить матір ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - (а.с.18-19).

При призначенні стягнення ОСОБА_1 суд враховує сплату ним аліментів 05.01.2021 року в сумі 18112,56 гривень як пом`якшуючу обставину, та враховує те, що він раніше не притягувався до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним, так і іншими особами, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 достатнє та відповідне стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт.

Дане адміністративне стягнення є безальтернативним, а також необхідним та достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі, керуючись ст.ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 120 (ста двадцяти) годин суспільно корисних робіт.

Відповідно до ст. 325-3 КУпАП на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладаються наступні обов`язки:

- погоджувати з органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань (Веселинівським районним сектором філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській області) перелік об`єктів, на яких порушник виконує суспільно корисні роботи, та видів таких робіт;

- контроль за виконанням порушником призначених йому робіт;

- своєчасне повідомлення органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань (Веселинівський районний сектор філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській області) про ухилення порушника від виконання суспільно корисних робіт;

- ведення обліку та інформування органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань (Веселинівський районний сектор філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській області) про кількість відпрацьованих порушником годин;

- нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на рахунок Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106

Постанова суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Веселинівський районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова дійсна для пред`явлення державному виконанню на протязі трьох місяців з дня набрання постановою суду законної сили.

Повний текст постанови складено 22 лютого 2021 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко