Рішення № 95051495, 22.02.2021, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1480/20

Провадження № 2/507/102/2021

Номер рядка звіту 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2021 р. смт. Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Вужиловського О.В.

за участю секретаря судового засідання – Вододюка В.В.

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 23 грудня 2020 року звернувся до Любашівського районного суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що виконавчим написом приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, реєстраційний номер 17938 від 14 серпня 2020 року з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» стягнуто заборгованість по кредитному договору в сумі 23407 грн. 92 коп. та 650 грн. плати за вчинення виконавчого напису. Виконавчий напис видано з метою погашення заборгованості за кредитом. На підставі даного виконавчого напису відкрито виконавче провадження ВП № 62940108. Позивач вважає, що виконавчий напис вчинений із суттєвими порушеннями закону. Так, вказаний виконавчий напис вчинений не на підставі оригіналу посвідченого договору, на окрему бланку, а не на оригіналі документи чи його дублікаті, що встановлює заборгованість. Крім того, нотаріусом не взято до уваги, що вказана сума не є безспірною, так як позивач сплачував кредит, а нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо розміру заборгованості. Нотаріус взагалі не повідомляв позивача про вимогу кредитора. Також, нотаріусом взагалі не прийнято до уваги, що трирічний строк позовної давності минув, а також те, що в м.Київ позивач ніколи не проживав. Тому, позивач вважає, що підстав для винесення виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором з нього у приватного нотаріуса не було. Тому, просив визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, реєстраційний номер 17938 від 14.08.2020 року про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості по кредитному договору в сумі 23407 грн. 92 коп. та 650 грн. плати за вчинення виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню.

Позивач в судовому засіданні надав аналогічні пояснення, підтримав позов повністю, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів та третьої особи відзиву не надали, до суду не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про день, час та місце слухання справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали про відкриття провадження по справі та призначення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

З виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, реєстраційний № 17938 від 14.08.2020 року видно, що з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» стягнуто заборгованість по кредитному договору № 630115473 від 15 квітня 2014 року в сумі 23407 грн. 92 коп. та 650 грн. плати за вчинення виконавчого напису (а.с. ).

З постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Малкової Марії Вікторівни серії ВП № 62940108 видно, що приватним виконавцем відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості по кредитному договору в сумі 24057 грн. 92 коп. (а.с. ).

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такі ж норми містять п.п. 282, 288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.04 № 20/5.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувана та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувана (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

В правовій позиції Верховного суду України викладеної в Постанові від 5 липня 2017 року у справі за М 6-887цс17зазначено, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зокрема, спростовує безспірність заборгованості боржника той факт, що на час вчинення нотаріусом виконавчого напису в суді розглядається по суті спір щодо розміру цієї заборгованості.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил щвільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Згідно п. 3.1. глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства

юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві

юстиції України 22 лютого 2012 р.за № 282/20595 нотаріус вчиняє виконавчі написи:

якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Згідно п. 5.1 та п. 5.2 п. 5 глави 16 розділу ІІ зазначеного Порядку Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

5.2. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.

Судом встановлено, що на момент видачі нотаріусом виконавчого напису, що є предметом оскарження, а саме станом на 14.08.2020 року закінчився трирічний строк позовної давності, так як кредитний договір було укладено 15.04.2014 року на 36 місяців. Тобто, початок перебігу строку позовної давності почався 15.04.2016 року і строк позовної давності по даному кредитному договору закінчився 15.04.2019 року.

Вищевикладене свідчить про те, що заборгованість не була безспірною, тобто, були відсутні законні підстави для видачі виконавчого напису.

Згідно вищевказаних вимог Закону виконавчий напис нотаріуса вчиняється на оригіналах документів (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлюють заборгованість. Однак, даний оспорюваний виконавчий напис вчинено на окрему бланку нотаріальних дій.

Отже, вчинений виконавчий напис приватного нотаріусу необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, з підстав викладених вище.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір за подачу позову у розмірі 840 грн. 80 коп., а також сплачено судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 420 грн. 40 коп. Таким чином, позивач сплатила 1261 грн. 20 коп. судового збору. Вказані витрати обгрутовані, документально підтвердженні квитанціями про сплату судового збору.

Приймаючи до уваги викладене суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 1261 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, реєстраційний номер 17938 від 14.08.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором в сумі 23407 грн. 92 коп. та 650 грн. плати за вчинення виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1261 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Любашівського

районного суду

Одеської області: О.В. Вужиловський

Повний текст рішення виготовлено о 15 годині 22 лютого 2021 року.