Рішення № 95051374, 18.02.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/635/20

Провадження №2/443/633/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

18 лютого 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

за участю секретаря судових засідань Кушнір М.І.,

представника позивача Возної І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жидачеві у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» про стягнення суми страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить суд: визнати подію, що мала місце 11.06.2019 року страховим випадком відповідно до полісу №АМ/3504497 від 16 липня 2018 року та Закону; стягнути з відповідача на користь позивачки суму страхового відшкодування у розмірі 17757,30 грн., та 1700 грн. вартість проведення експертизи.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 11.06.2019 року сталася ДТП у якій було пошкоджено належний позивачці автомобіль марки «ЗАЗ» модель «LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 . Винуватцем ДТП був водій ОСОБА_3 , який керував автомобілем марки «ВАЗ 2105», реєстраційний номер НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ПрАТ СК «Галицька». На місці події учасниками ДТП складено «Європротокол». Стверджує, що водій ОСОБА_3 13.06.2019 року повідомив відповідача СК «Галицька» про ДТП та надіслав належним чином оформлену заяву про настання страхового випадку, до якої долучив оригінал «Європротоколу» від 11.06.2019 року, копію паспорта, полісу, посвідчення водія, техпаспорт. Вартість матеріального збитку, завданого їй пошкодженням автомобіля становить 17757,30 грн. та 1700 грн. вартість експертизи. 12.08.2019 року позивачкою було надіслано на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування, однак така залишилася проігнорована страховою. Відтак, відповідач не здійснив виплату їй страхового відшкодування у добровільному порядку та не надав їй жодної відповіді з приводу заяви про стягнення страхового відшкодування.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 14 вересня 2020 року позову заяву залишено без руху, а позивачеві надано додатковий строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 25.09.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала з мотивів, наведених у ньому. Просила позов задоволити.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Крім цього, згідно ч.11 ст.128 ЦПК України виклик відповідача до суду був здійснений через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Жидачівського районного суду львівської області). Відповідач не подав відзиву, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без його участі до суду не надходило.

У зв`язку з цим суд визнає неявку відповідача неповажною та вважає, що справу можливо слухати у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

У відповідності до положень ст.ст.280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «ЗАЗ» модель «LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.5).

11.06.2019 року у місті Жидачеві Львівської області на вулиці Січових Стрільців сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу (А) ВАЗ2105, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу (В) ЗАЗ «LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 .

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «ВАЗ 2105», реєстраційний номер НОМЕР_3 була застрахована згідно Полісу АМ/3504497 у Приватному акціонерному товаристві СК «Галицька» (7).

При цьому ліміт відповідальності страховика ПАТ СК «Галицька» за шкоду заподіяну майну потерпілого становить 100 000 грн. 00 коп., сума франшизи дорівнює нулю.

З матеріалів справи вбачається, що дорожньо-транспортна пригода була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом) (а.с. 11).

Винуватою у ДТП особою є водій транспортного засобу «ВАЗ 2105», реєстраційний номер НОМЕР_3 – ОСОБА_3 .

Суд визнає «Європротокол» як належний та допустимий доказ у справі, виходячи з наступного.

Так, з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011 року, яким внесено зміни та доповнення до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", дозволено учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених п. 33.2 ст. 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("Європротокол") без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.

Згідно п. 33.2 ст. 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.

На виконання Закону України від 17.02.2011, Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 № 274/2011 інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (надалі - Інструкція).

Відповідно до вказаної вище Інструкції, у «Європротоколі» зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються, та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.

Як вбачається із повідомлення про ДТП від 11.06.2019 року воно заповнене обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб «А» та транспортний засіб «Б», зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце ДТП, наявна схема ДТП, визначені обставини ДТП, зафіксовано місце зіткнення у Схемі ДТП (а.с. 11).

Також, суд зазначає, що відповідно до примітки статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

У зв`язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, отже водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Таким чином, «Європротокол» або Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 11.06.2019 року, яке складене сторонами по справі відповідно до норм чинного законодавства і є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП, у зв`язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню, а обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню.

Так, суд за змістом «Європротоколу» встановив обставини скоєння ДТП та особу, відповідальну за заподіяну шкоду.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно висновку №188 від 11 липня 2019 року, складеного судовим експертом Вербовим В.В. вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ «LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент дослідження становить 20347,34 грн., вартість матеріального збитку, який заподіяно власнику вказаного вище автомобіля, внаслідок пошкодження у ДТП 11.06.2019 року становить 17757,30 грн. (а.с. 12-17).

За послуги оцінювача позивачем сплачено 1 700 грн., що підтверджується квитанцією (а.с. 35).

Згідно Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 3471 від 29 грудня 2016 року «Про внесення змін до розпорядження Держфінпослуг від 17 листопада 2011 року № 698 «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України», доповнено пункт 1 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17 листопада 2011 року № 698 «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 грудня 2011 року за № 1412/20150, новим абзацом третім, яким встановлено, що ліміт відповідальності страховика з 01 лютого 2016 року буде складати 50 000 гривень потерпілому.

Отже, за таких обставин, при оформленні «Європротоколу» страховик зобов`язаний сплатити потерпілому страхове відшкодування не в межах ліміту визначеного спеціальним Законом, а в межах ліміту встановленого вищевказаним розпорядженням в розмірі 50 000 грн.

Пунктом 35.1 статті 35 Закону передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що 12.06.2019 року ОСОБА_3 звертався до ПрАТ СК «Галицька» зі заявою про настання страхового випадку, яку страхова компанія отримала 26.06.2019 року, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням (а.с.9,10).

За приписами статті 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

У відповідності до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

12.08.2019 року позивачка ОСОБА_1 зверталася до СК «Галицька» із заявою про відшкодування страхового випадку (а.с.36,37). Однак, як встановлено судом, позивач зазначену суму страхового відшкодування не отримала.

Відтак, судом встановлено, що у зв`язку із ДТП позивачу ОСОБА_1 заподіяно матеріальну шкоду, а тому вона має право на її відшкодування.

Аналізуючи вищезазначені норми Закону, враховуючи, що ПрАТ Страхова компанія "Галицька" не виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 17757,30 грн. відповідно до вимог Закону, то таке підлягає стягненню з відповідача в користь позивача у судовому порядку.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат за проведення експертизи у розмірі 1700 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру 04.07.2019 року, позивач поніс витрати за проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля в сумі 1700,00 грн.

Суд вважає, що вказані витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, оскільки такі витрати знаходяться в причинному зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, а оскільки саме висновком спеціаліста встановлено суму матеріальної шкоди, спричиненої позивачу внаслідок цієї пригоди, винним в якій є ОСОБА_3 , тому на підставі п.1 ч.2 ст. 22 та ст. 1166 ЦК України ці витрати підлягають відшкодуванню саме за його рахунок.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263-265, 273, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати подію, що мала місце 11.06.2019 року страховим випадком відповідно до полісу №АМ/3504497 від 16 липня 2018 року.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «Галицька» (юридична адреса: м.Івано-Франківськ, вул.Василіянок, 22, код ЄДРПОУ 22186790) на користь ОСОБА_1 (адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 ) суму страхового відшкодування у розмірі 17757 (сімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят сім) грн. 30 коп. та 1700 (одна тисяча сімсот) грн. витрат за послуги експерта.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «Галицька» (юридична адреса: м.Івано-Франківськ, вул.Василіянок, 22, код ЄДРПОУ 22186790) на користь держави 840,80 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 22.02.2021 р.

Суддя С.І. Сливка