Ухвала суду № 95050582, 16.02.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/10239/20 2-з/335/29/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 р. суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболєва І.П., розглянувшиу м. Запоріжжі матеріали справи та заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека АНЦ», про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2020 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека АНЦ» (м. Київ, пр. Перемоги, буд. 125, літ. А), про стягнення грошових коштів.

15.02.2021 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просить:

- вжити заходи забезпечення позову у справі № 335/10239/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – ТОВ «АПТЕКА АНЦ», про стягнення грошових коштів шляхом накладення арешту на нежилі приміщення загальною площею 54,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 483267280000;

- заборонити ОСОБА_2 чи будь-яким третім особам здійснювати будь-які правочини та дії спрямовані на відчужування, передачу в оренду (найм), управління, суборенду, лізинг чи інші види оплатного чи безоплатного користування чи володіння іншими особами спірним майном, видавати довіреності щодо нежилих приміщень загальною площею 54,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (перший поверх), укладати інші види договорів, в т.ч. попередні договори, договори довірчого зберігання з будь-якими іншими особами чи організаціями, установами та договорів охорони вищевказаного майна.

В своїй заяві позивач посилається на те, що предметом позову у даній справі є стягнення з ОСОБА_2 грошового зобов`язання зі сплати 1/2 частини отриманих орендних платежів. З пояснень третьої особи ТОВ «АПТЕКА АНЦ» від 30.12.2020, йому стало відомо, що нежилі приміщення загальною площею 54,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , знаходяться «в користуванні Третьої особи на підставі Договору № 2/2016-05/К суборенди нежитлового приміщення, укладеного 26.05.2016 р. між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «ЕЛЕГАНТ-ГРУП» (наразі ТОВ «АПТЕКА АНЦ»)».

Позивач вважає, що в подальшому, у випадку задоволення позову, та у випадку невжиття заходів забезпечення позову та вчиненням відповідачем одноособово певних дій в порушення положень ст. 369 ЦК України - передача спільного майна або його частини в оренду (суборенду, користування, позику тощо) або дарування третім особам, я можу стикнутись з необхідністю виселення третіх осіб, визнання договорів оренди (суборенди, користування позики тощо) недійсними, що матиме для мене додаткові негативні наслідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

В судове засідання сторони не викликались.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

Ухвалою від 04.12.2020 відкрито провадження у справі за вказаним позовом в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання, з повідомленням сторін, на 13.01.2021.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Згідно п. 6 зазначеної Постанови, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Що стосується вимог заяви про накладення арешту на нежилі приміщення загальною площею 54,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 483267280000, то суд не вбачає підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Виходячи зі змісту положень п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

Тобто, суд в цій стадії має перевірити, яке конкретно майно належить відповідачеві і де воно знаходиться.

Саме з цією метою положеннями ч. 1 ст.151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Звертаючись в суд із заявою про забезпечення позову, зокрема шляхом накладення арешту на нерухоме майно, належне відповідачу на праві власності, позивачем не надано доказів щодо перебування у власності відповідача 1/2 частини нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 (перший поверх). Матеріали справи містять лише витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на 1/2 частину нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 за позивачем – ОСОБА_1 .

Відсутність відомостей про перебування у власності відповідача майна та його вартість не дає змоги визначити співмірність засобів забезпечення позову із заявленими вимогами. Також, відсутність цих даних призведе до фактичного невиконання забезпечення у зв`язку відсутністю відомостей про майно, належне відповідачу.

З урахуванням зазначеного, відсутні підстави і для задоволення заяви в частині заборони відповідачу або іншим особам здійснювати будь-які відносно спірного майна.

Також, відсутні будь-які докази в обґрунтування посилань на те, що відповідач почала передачу майна або його частини в оренду (суборенду, користування та інше).

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149–153, 157 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду складена та підписана 16 лютого 2021 року.

Суддя І.П. Соболєва