Ухвала суду № 95050232, 16.02.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/707/20

Провадження №1-кп/333/145/21

УХВАЛА

16.02.2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Ярошенка А.Г.,

за участю секретаря Довгаль А.Г.

прокурора Богач С.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника обвинувачених Дерев`янко І.О.

провівши в приміщенні суду відкрите судове засідання у кримінальному провадженні № 12019080040004507, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, маючому середню освіту, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, маючому середню освіту, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-18.11.2015 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя, за ч.3 ст.185 КК України, засудженого до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки;

-17.10.2016 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя, за ч.1 ст.187 КК України, засуджений до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

17.02.2020 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт за кримінальним провадженням, затверджений прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

18.02.2020 року ухвалою суду було призначено підготовче судове засідання.

Прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечував проти клопотання прокурора та просив призначити більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту, також не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник заперечував проти клопотання прокурора та просив призначити більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту, також не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.

Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким таке, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта (…) чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За змістом ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Приймаючи рішення про зміну або продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому та їх взаємозв`язок з можливими ризиками по справі.

Відповідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно ч.1 ст. 177 КПК України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченими покладених на нього процесуальних обов`язків , а також запобігання спробам: - переховуватися суду; - незаконно впливати свідка у цьому ж кримінальному провадженні;

Суд вважає, що підставою обрання запобіжного заходу є наявність вище перелічених ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений, може здійснити вище перелічені дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме те, що останній раніше не судимий, соціальні зв`язки – не одружений, офіційно не працює, постійного джерела доходу немає, обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за вчинення якого санкцією кримінального закону передбачено покарання у виді позбавлення волі, конкретні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, приймаючи до уваги, що не продовження обвинуваченому вказаного у клопотанні прокурором запобіжного заходу унеможливить забезпечення явки ОСОБА_1 до суду, стане перешкодою кримінальному провадженню, надасть обвинуваченому можливість переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, наявність захворювання вірусного гепатита В, суд вважає за необхідне клопотання прокурора про продовження строку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити і продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку з вищевикладеним підстави для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відсутні.

Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 є обґрунтованим та таким таке, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта (…) чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За змістом ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Приймаючи рішення про зміну або продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому та їх взаємозв`язок з можливими ризиками по справі.

Відповідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно ч.1 ст. 177 КПК України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченими покладених на нього процесуальних обов`язків , а також запобігання спробам: - переховуватися суду; - незаконно впливати свідка у цьому ж кримінальному провадженні;

Суд вважає, що підставою обрання запобіжного заходу є наявність вище перелічених ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений, може здійснити вище перелічені дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , а саме те, що останній раніше судимий за вчинення корисливого злочину, соціальні зв`язки – не одружений, офіційно не працює, постійного джерела доходу немає, обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за вчинення якого санкцією кримінального закону передбачено покарання у виді позбавлення волі, конкретні обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень, приймаючи до уваги, що не продовження обвинуваченому вказаного у клопотанні прокурором запобіжного заходу унеможливить забезпечення явки ОСОБА_2 до суду, стане перешкодою кримінальному провадженню, надасть обвинуваченому можливість переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, наявність захворювання гіматита С, суд вважає за необхідне клопотання прокурора про продовження строку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити і продовжити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку з вищевикладеним підстави для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відсутні.

Керуючись ст.ст.177, 183, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх захисника про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строком до 17.04.2021 року.

Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 строком до 17.04.2021 року.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання і учасникам судового провадження для відома.

Апеляційна скарга на ухвалу суду з приводу оскарження продовження запобіжного заходу може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя А.Г. Ярошенко