Рішення № 95050093, 02.02.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер справи 333/2763/20

Номер провадження 2/333/871/21

РІШЕННЯ

Іменем України

02 лютого 2021 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Стоматова Е.Г., за участю: секретаря судового засідання Курочкіної І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2020 року, позивач – Комунальне підприємство «Водоканал» звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення в розмірі 4 549 гривень 97 копійок, крім того, суму судового збору в розмірі 2102,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , проживає ОСОБА_1 .. Відповідач користується послугами КП «Водоканал», але плату за послуги підприємства вносить не в повному обсязі, і тому за період з 01 червня 2016 року по 31 березня 2020 року утворилася заборгованість в сумі 4 549 гривень 97 копійок.

На підставі вищевикладеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення в сумі 4 549 гривень 97 копійок за період з 01 червня 2016 року по 31 березня 2020 року та, крім того, судовий збір в сумі 2 102 гривня 00 копійок.

Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 вересня 2020 року позовну заяву Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Водоканал» заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01 червня 2016 року по 31 березня 2020 року в сумі 4 549 гривень 97 копійок та судовий збір в розмірі 2 102 гривня 00 копійок.

08.10.2020 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя від представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 надійшла заява про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 333/2736/20.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2020 року прийнято до розгляду її заяву про перегляд заочного рішення № 333/2736/20 за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення № 333/2736/20 задоволено. Заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 вересня 2020 року по справі № 333/2736/20 за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення – скасовано. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; позовні вимоги підтримує в повному обсязі; у разі повторної неявки відповідачів у судове засідання просить ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, але до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності; позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити в повному обсязі. Просить застосувати строки позовної давності, оскільки позивач пропустив даний сток подав позовну заяву з пропуском.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, взявши до уваги заяву представника позивача, заяву представника відповідача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заяву представника позивача, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відносини з приводу надання фізичним особам послуг з постачання питної води та водовідведення регулюються ст.ст. 19 - 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (далі Правила), Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Житловим Кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Постачання фізичним особам питної води та водовідведення за загальним правилом має здійснюватися на підставі договору про надання цих послуг.

Разом з тим, фактичне надання цих послуг і відкриття особового рахунку на ім`я споживача слід вважати фактичним укладанням договору на умовах, передбачених Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», а також Правилами.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20, ч.1-2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами та вноситься у встановлені строки.

За рішенням Запорізької міської ради № 546 від 28.10.1999, збирання абонентської плати з населення за водокористування та водовідведення проводиться окремо від інших комунально-побутових послуг, а функції зі збору платежів з населення передано КП «Водоканал».

У відповідності до п. 18 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» державна політика у сфері питної води та питного водопостачання базується на принципах: науково обґрунтованого нормування якості питної води, нормативів її споживання та формування тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення; відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у сфері питної води та питного водопостачання; додержання єдиних правил, норм і стандартів усіма суб`єктами відносин у цій сфері тощо.

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат та повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об`єктів централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Статтею 6 Закону України від 3 грудня 1990 року № 507-ХІІ «Про ціни та ціноутворення» (далі - Закон № 507-ХІІ) передбачено, що крім вільних цін і тарифів у народному господарстві застосовуються також державні фіксовані та регульовані ціни. При цьому застережено, що вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів, послуг, за винятком тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів (стаття 7 зазначеного Закону).

Стаття 9 Закону № 507-ХІІ визначає, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 28 Закону № 280/97-ВР до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Послуги з централізованого водопостачання і водовідведення відносяться до комунальних послуг.

Частиною першої статті 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» визначено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг, які затверджують органи місцевого самоврядування, визначає Кабінет Міністрів України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_3 , що підтверджується відповіддю Департаменту реєстраційних послуг на запити суду (а.с. 10), та являється споживачем послуг з водопостачання і водовідведення, особовий рахунок, за які за № НОМЕР_1 .

Договір між сторонами про надання послуг не укладався, проте КП «Водоканал» надавав відповідачу як споживачу за вказаною адресою послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідач такі послуги прийняла, від їх отримання не відмовлялась.

Отже, судом встановлено, що між сторонами склались правовідносини з надання послуг з водопостачання та водовідведення, в яких одна сторона зобов`язана надавати другій стороні такі послуги, а друга - зобов`язана своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами.

Відповідач користуються послугами КП «Водоканал», але оплату за послуги підприємства вносить не в повному обсязі, у зв`язку з чим за період з 01 червня 2016 року по 31 березня 2020 року утворилася заборгованість в розмірі 4 549 гривень 97 копійок, що підтверджується розрахунком заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення (а.с. 3-4) та довідковою по особовому рахунку (а.с. 5).

Згідно ч. 3 ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20, ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власник та наймач (орендатор) будинку, квартири – споживач послуг зобов`язаний, у тому числі сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором, дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житло-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил.

Відповідно до п.1 Правил «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», ці правила регулюють правовідносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

За таких обставин, з урахуванням наведених норм права зобов`язання по оплаті послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення несе користувач/власник житлового будинку, квартири, як споживач.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймачі (власники) зобов`язані своєчасно вносити оплату за комунальні послуги.

Статтею 64 ЖК України передбачено, що наймач і всі повнолітні члени сім`ї несуть солідарну майнову відповідальність за зобов`язаннями, пов`язаними з найманням житла.

Крім того, ст. ст. 11, 526 ЦК України договір не є єдиною підставою виникнення правовідносин між сторонами.

Недотримання відповідачами вимог закону щодо обов`язкового укладення договору із водопостачання не звільняє їх від обов`язку сплати отриманих послуг, від яких вони не відмовлялися і які надавалися їм водопостачальником у централізованому порядку.

За таких обставин, з урахуванням наведених норм права зобов`язання по оплаті послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення несе користувач/власник житлового будинку, квартири, як споживач.

Наданий стороною позивача в обґрунтування своїх позовних вимог розрахунок заборгованості складений з чітким зазначенням суми заборгованості за кожен місяць отримання споживачами централізованого опалення (а.с. 3-4), а тому приймається судом та покладається в основу рішення, оскільки будь-якого іншого розрахунку чи обґрунтованого заперечення проти зазначеного розрахунку відповідачами не надано.

Водночас, суд враховує заяву відповідача представника відповідача про застосування позовної давності, з таких підстав.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 267 ч.ч. 3, 4 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Оскільки, між сторонами договору про надання послуг заключено не було, суд виходить з загальних Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630.

В судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги, яка виникла за період з 01.06.2016 року по 31.03.2020 року, у розмірі 4 549,97 гривень.

Згідно наданого позивачем розрахунку за період з 01.06.2016 року по 31.03.2020 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за надані послуги у розмірі 4 549,97 гривень. За вказаний період, відповідачем було періодично сплачено за наданні житлово-комунальні послуги.

Отже, враховуючи, що доказів не переривання строків позовної давності суду надано не було, суд дійшов висновку, про відмову у задоволені заяви про застосування строків позовної давності.

Також відповідачем та представником відповідача не було надано контр-розрахунку чи доказів на спростування заборгованості.

Аналізуючи перелічені норми матеріального права, дослідивши письмові докази по справі та перевіривши їх відповідність вимогам ЦК України, взявши до уваги письмову заяву представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Водоканал» про стягнення з ОСОБА_1 боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення в сумі 4 549 гривень 97 копійок за період з 01 червня 2016 року по 31 березня 2020 року є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, у разі задоволення позову.

При подачі позовної заяви до суду позивач по справі – Комунальне підприємство «Водоканал» сплатило судові витрати при розгляді справи: а саме: судовий збір у сумі 2 102 гривня 00 копійок (а.с. 1), а тому зазначені витрати згідно вимог ст.. 142 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача по справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 67-68 Житлового кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.. ст.. 509, 526 ЦК України, ст. ст. 263-265, 280-282 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Водоканал» (ін. номер юр.особи 03327121, р/р НОМЕР_3 в ПАО «ПУМБ», м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61) заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01 червня 2016 року по 31 березня 2020 року в сумі 4 549 гривень 97 копійок (чотири тисячі п`ятсот сорок дев`ять гривень дев`яносто сім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Водоканал» (ін. номер юр.особи 03327121, р/р НОМЕР_3 в ПАО «ПУМБ», м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61) судовий збір в розмірі 2 102 гривня 00 копійок (дві тисячі сто дві гривні нуль-нуль копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Повний текст судового рішення складено 02 лютого 2021 року.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов