Рішення № 95048687, 10.02.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/325/16-ц

Провадження № 2/234/857/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Михальченко А.О.

секретар судового засідання Каліберда А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську Донецької області цивільну справу № 234/325/16 за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент»

до

ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

за участю:

представника позивача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13 січня 2016 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» звернулося з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 27.02.2013 року між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № ІКІРG3.105752.001, умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 155400 грн. на придбання нерухомості зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% річних, зі сплатою комісії за надання кредитних ресурсів у розмірі 0,20% від суми кредиту по договору. Термін користування кредитом до 26 лютого 2023 року. Період сплати кредиту, процентів та комісії з 01 по 10 число кожного місяця (п.2.4 кредитного договору).

27 лютого 2013 року в забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань за кредитним договором, між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_2 було укладено договорі поруки № РХ029031.105794.001, згідно п.1 якого ОСОБА_2 поручився перед ПАТ «ВБР» за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором.

Крім того, 27.02.2013 року в забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань за кредитним договором, між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № РХ029031.105798.001, згідно п.1 якого ОСОБА_3 поручився перед ПАТ «ВБР» за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором.

В порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.526, 527,530 ЦК України, відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, починаючи з лютого 2015 року перестала сплачувати щомісячний платіж.

20.11.2015 року відповідачам направлялись вимоги, в яких банк вимагав усунути порушення зобов`язань зі сплати кредиту та достроково повернути кредит, сплатити винагороду та відсотки за його користування , проте вимоги банку виконано не було.

Станом на 18.11.2015 року загальна заборгованість складала 135025,33 грн., у тому числі: поточна заборгованість за кредитом 102235,58 грн., прострочена заборгованість за кредитом 11434,86 грн., нараховані проценти на поточну заборгованість 874,95 грн., прострочена заборгованість по сплаті процентів 17371,94 грн., заборгованість за комісією (щомісячна винагорода) - 3108 грн., пеня 0 грн. Зазначену заборгованість у сумі 135025,33 грн. позивач просить стягнути з відповідачів солідарно.

22.03.2016 Краматорським міським судом Донецької області було винесено заочне рішення по справі, яким задоволено позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Краматорського міського суду від 13.01.2020 року у зазначеній справі було замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент».

19.12.2019 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надійшла заява про скасування заочного рішення, в якій заначено, що відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки заборгованість на даний час перед позивачем відсутня. Зазначає, що 27.02.2013 року між нею та ПАТ «ВБР» було укладено Кредитний договір № ІКІРG3.105752.001, умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 155400 грн. на придбання нерухомості зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% річних. Термін користування кредитом до 26.02.2023 року. В цей же день між відповідачем та ПАТ «ВБР» з метою забезпечення виконання кредитного договору був укладений договір іпотеки квартири АДРЕСА_1 . Після оформлення всіх документів оригінал договору купівлі-продажу квартири від 27.02.2013 року залишився у представника банка, як пояснили відповідачці до повного виконання нею кредитних зобов`язань. У подальшому кожен місяць відповідач сплачувала належні їй кошти по кредитному договору. Останній текучій платіж вона зробила в січні 2015 року. 02.02.2015 року перебуваючи у відділенні банку «ВБР» в м. Донецьк, відповідач сплатила суму коштів в розмірі 121964,50 грн. Після зазначеної проплати відповідачу у відділенні банку видали оригінали правовстановлюючих документів на квартиру.

Ухвалою суду від 21.01.2020 за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 було скасоване заочне рішення по справі.

14.04.2020 повторно ухвалою Краматорського міського суду від 13.01.2020 року у зазначеній справі було замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент».

14.04.2020 по справі було закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду на 26.05.2020 року .

25.05.2020 представник позивача через канцелярію суду надав додаткові пояснення в яких зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити. Повідомив, що у заяві про скасування заяви про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_1 стверджує, що 02.02.2015 року вона сплатила зазначену банком суму коштів у розмірі 121964, 50 грн. На підтвердження зазначеного відповідач надала фотографію квитанції № 13779 від 02.02.2015 року. Однак, зазначена фотографія квитанції має дуже низьку якість та не дає можливість встановити відомості щодо того, на який рахунок здійснений зазначений у ній платіж. Існують сумніви, щодо того, що відповідач з`явилася до відділення ПАТ «ВБР» у м. Донецьку у лютому 2015 року. Із наданого ПАТ «ВБР» розрахунку заборгованості станом на 13.09.2019 року за кредитним договором, вбачається , що останній платіж за зазначеною угодою здійснений 01.02.2015 року у розмірі 3150,00 грн. При цьому, сальдо строкової заборгованості станом на 01.02.2015 року після погашення ОСОБА_1 складало 113670,44 грн., тобто, сума заборгованості станом на зазначену дату була значно меншою, ніж розмір коштів, які начебто сплачені відповідачем 02.02.2015 року відповідно до квитанції.

26.05.2020 позовну заяву ухвалою суду залишено без руху.

11.06.2020 позивачем подана заява про усунення недоліків позовної заяви.

21.07.2020 ухвалою суду з ТОВ «ФК «Есаймент» було витребувано оригінал кредитного договору №IKIPG3.105752.001 від 27.02.2013 року, інструкцію про порядок зберігання оригіналів правовстановлюючих на іпотечну нерухомість.

08.09.2020 року ухвалою суду від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВБР» Міхна С.С. була витребувана певна інформація.

Представник позивача – ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача – адвокат Лозовий І.О. позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були повідомлені належним чином про дату, час та місце здійснення засідання, до суду не з`явилися, заяв не надали.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положення статті 55 Закону України «Про Національний банк України», головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Під кредитними правовідносинами розуміють такі, що виникають з приводу надання (передачі, використання) грошових коштів на умовах повернення.

Згідно п. 3 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Кредитний договір є різновидом договору позички, тому до правовідносин, що виникають на його основі, застосовуються ті ж правила, що діють для договорів позички.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З копії кредитного договору судом встановлено, що 27.02.2013 року між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № ІКІРG3.105752.001, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 155 400 грн. 00 коп. на придбання нерухомості зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% річних, зі сплатою комісії за надання кредитних ресурсів у розмірі 0,20% від суми кредиту по договору. Термін користування кредитом до 26 лютого 2023 року. Період сплати кредиту, процентів та комісії з 01 по 10 число кожного місяця (п.2.4 кредитного договору).

Згідно зі статтями 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З копії договорів поруки судом встановлено, що 27 лютого 2013 року в забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань за кредитним договором, між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_2 було укладено договорі поруки № РХ029031.105794.001, згідно п.1 якого ОСОБА_2 поручився перед ПАТ «ВБР» за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором.

Крім того, 27.02.2013 року в забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань за кредитним договором, між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № РХ029031.105798.001, згідно п.1 якого ОСОБА_3 поручився перед ПАТ «ВБР» за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором.

Надані суду копії кредитного договору та договорів поруки належним чином посвідчені представником ПАТ «ВБР» Жегуліним Ю.М., факт укладення вказаних договорів відповідачами не заперечувався.

27.02.2013 між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_1 також було укладено договір іпотеки квартири №ZXR019521.105752.002 відповідно до п.2 якого за цим договором іпотекою забезпечено виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, укладеним між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_6 .

ПАТ «ВБР» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав кредит ОСОБА_1 в сумі 155 400 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки №151195 від 27.02.2013, але ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала належним чином, що підтверджується випискою з рахунку та розрахунком заборгованості на 02.02.2015, що надані позивачем.

Останній платіж в рахунок виконання своїх кредитних зобов`язань ОСОБА_1 зробила 06.01.2015 на суму 3 150 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією №803437 від 06.01.2015, яка надана ПАТ «ВБР» на виконання ухвали суду від 08.09.2020.

Щодо квитанції №137719 від 02.02.2015 на суму 121 964,50 грн., яка надана ОСОБА_1 на підтвердження того, що 02.02.2015 у відділенні ПАТ «ВБР» у м. Донецьку вона повністю виконала свої кредитні зобов`язання перед ПАТ «ВБР» та сплатила в рахунок погашення заборгованості перед Банком 121 964 грн. 50 коп., суд зазначає, що вона є не достовірною, так як за даними ПАТ «ВБР» у період з 01.09.2014 по 01.03.2015 відділення ПАТ «ВБР» у м. Донецьку не здійснювали діяльність на підставі Постанови НБУ «Про призупинення фінансових операцій» №466 від 06.08.2014; згідно виписки по рахунку кошти у сумі 121 964 грн. 50 коп. від ОСОБА_1 до Банку не надходили; сума боргу станом на 02.02.2015 становила 115 434 грн. 97 коп., тобто була менша за ту, яка вказана у наданій ОСОБА_1 квитанції; в квитанції, місяць, коли здійснено операцію вказаний у цифровому значенні, але квитанція формується у банківському програмному комплексі «SR Bank», відповідно до якого місяць здійснення операції прописується словами; за обліковими даними ПАТ «ВБР» за номером квитанції 137719 було здійснено іншу операцію 23 квітня 2012 року, а номер квитанції сумнівний, оскільки в січні 2015 року програмний комплекс формував платіжні доручення за номером більше 803437. Таким чином, існування квитанції №137719 як автентичної не може бути, оскільки програмний комплекс «SR Bank» не дублює номера квитанції.

За таких встановлених обставин, суд відхиляє доказ наданий ОСОБА_1 , а саме квитанцію №137719 від 02.02.2015 на суму 121 964,50 грн., як не достовірний.

З розрахунку заборгованості по Кредитному договору судом встановлено, що у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань станом на 18.11.2015 за кредитним договором утворилась заборгованість, яка складається з наступного: поточна заборгованість по тілу кредиту 102 234,58 грн.; прострочена заборгованість по тілу кредиту 11 434,86 грн.; заборгованість по процентах на суму поточної заборгованості по тілу кредиту 874,95 грн.; заборгованість по процентах прострочена 17 371,94 грн., заборгованість по комісії 3 108,00, а усього 135 025,33 грн.

Відповідно до частини першої статі 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З огляду на викладене, в розрізі даного спору убачається, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним Договором кредиту та Договором поруки, та у зв`язку із неналежним виконанням боржниками умов зазначених Договорів, у позивача як кредитора за спірними зобов`язаннями виникло право вимоги стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредиту, по відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, при солідарному обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язків частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Частиною 1 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

14.04.2020 ухвалою суду замінено позивача по справі з ПАТ «ВБР» на ТОВ «ФК «Есаймент» з тих підстав, що 13.09.2019 між ПАТ «ВБР» та ТОВ «ФК «Есаймент» укладено договір №147 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за кредитним договором № ІКІРG3.105752.001 укладеним 27.02.2013 між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_1 .

Згідно з частиною другою статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Згідно з положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження позовних вимог ПАТ «ВБР» надало суду належним чином засвідчені копії кредитного договору, договорів поруки, заяви про видачу готівки, квитанції про сплату кредиту, розрахунок заборгованості, виписку по кредитному рахунку.

Таким чином відсутність оригіналу кредитного договору не спростовує факт укладення кредитного договору між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_1 , позичальник не оспорювала факт отримання кредитних коштів та частково виконувала умови кредитного договору, а тому суд, з урахуванням наданих банком доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором, доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено повністю, судові витрати покладаються на відповідача.

За звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 025,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 02.06.2020 №772, а відтак, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 025,38 по 675,13 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 76, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст. ст. 261, 509, 525, 526, 530, 551, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» (ЄДРПОУ 39114866; 03035, м. Київ, Солом`янська площа, буд.2, офіс 701) заборгованість за кредитним договором №IKIPG3.105752.001 від 27.02.2013 у розмірі 135 025 грн. 33 коп. (сто тридцять п`ять тисяч двадцять п`ять грн. 33 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» (ЄДРПОУ 39114866; 03035, м. Київ, Солом`янська площа, буд.2, офіс 701) витрати по сплаті судового збору у сумі 675 грн. 13 коп. (шістсот сімдесят п`ять грн. 13 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» (ЄДРПОУ 39114866; 03035, м. Київ, Солом`янська площа, буд.2, офіс 701) витрати по сплаті судового збору у сумі 675 грн. 13 коп. (шістсот сімдесят п`ять грн. 13 коп.)

Стягнути з ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» (ЄДРПОУ 39114866; 03035, м. Київ, Солом`янська площа, буд.2, офіс 701) витрати по сплаті судового збору у сумі 675 грн. 13 коп. (шістсот сімдесят п`ять грн. 13 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його оголошення.

Повний текст рішення складено суддею 19.02.2021 року.

Суддя Краматорського міського суду А. О. Михальченко