Рішення № 95048459, 22.02.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/10604/20

Провадження № 2/263/469/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 лютого 2021 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в особi головуючої суддi Хараджа Н.В., при секретарі Зарудній А.І.., розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради, вимоги за яким уточнила, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно. Просила встановити факт прийняття нею спадщини після смерті її матері – ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнати за нею право власності за спадщиною за заповітом на кв. АДРЕСА_1 після смерті її матері – ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати – ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно: кв. АДРЕСА_1 . Вказану квартиру мати заповідала позивачці. Заяву про прийняття спадщини до нотаріуса позивач не подавала через низку тяжких особистих обставин: смерть чоловіка, свою хворобу та тяжку хворобу сина, але фактично спадщину прийняла, оскільки з дня смерті матері оплачувала комунальні послуги за квартиру, після сороковин зробила в квартирі ремонт та поселила в ній свого сина, також на згадку про мати взяла шерстяний килим та годинник. На теперішній час вона звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але їй було роз`яснено, що вона має звернутись до суду.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, підтримали уточнені позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Крім того, в матеріалах справи є відзив представника відповідача, відповідно до якого позовні вимоги вважають незаконними та необґрунтованими з огляду на наступне. Позивач передчасно звернувся з вимогами стосовно визнання права власності, то як відповідно до ч.1 ст.4, ч.2 ст.48, ст.66-68 Закону України «Про нотаріат» ,обов`язок щодо встановлення спадкового майна, кола спадкоємців та видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно покладений на органи нотаріату, а також відсутні докази того, що позивачкою дійсно був прийнятий спадок фактично.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши надані докази,та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 529 Цивільного кодексу України (1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частинах, діти, дружина, і батьки померлого.

Згідно п.1 ч.1. ст. 549 Цивільного кодексу України(1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом РАГС адміністрації муніципальної освіти «Лисьвенського муніципального району Пермського краю Російської Федерації ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьки: ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Згідно з рахунками № 1348 та 012 494 відкритим у Ощадбанкі СРСР ОСОБА_2 мала кошти у розмірі 3600,00 руб. та 44 000,00 руб. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис № 708, зареєстрований Жовтневим в/РАГС 28березня 1996 року.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2 , виданого Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 ,та після одруження обрала прізвище чоловіка – ОСОБА_6 , яке й залишила після розірвання шлюбу.

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 .

20.07.1993 року ОСОБА_2 було складено заповіт, посвідчений державним нотаріусом Козінцевою Т.П. та зареєстровано у реєстрі за №2-3600, згідно якого ОСОБА_2 зробила таке розпорядження: « належну мені квартиру АДРЕСА_2 , заповідаю ОСОБА_1 .

Згідно з відповіді Першої маріупольської державної нотаріальної контори № 2940/01-09 від 28.12.2020 року заповідач ОСОБА_2 , яка склала заповіт у відповідній нотаріальній конторі 20.07.1993 року за реєстровим №2-3600, зазначена 1942 року народження, а в інформаційній довідці зі Спадкового реєстру зазначена дата народження 1920 рік. Заповіти за період 1943-2001 року передані на зберігання до Донецького обласного державного нотаріального архіву. На цей час архівні документи знаходяться в архівосховищах в місті Донецьку, територія якого тимчасово не підконтрольна Україні.

Відповідно до довідки наданої головою правління ОСББ «Оріон 79» ОСОБА_1 мешкаюча за адресою: АДРЕСА_3 , заборгованості за внесками на ремонт та утримання будинку з 01.03.1963 року по 01.10.2020 року не має.

Постановою приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу у Донецькій області Мостової Р.С. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на спадкове майно та роз`яснено право звернутися до суду.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_7 , вона знайома з ОСОБА_1 та її матір`ю ОСОБА_2 з 1993 року. Після смерті матері у 1996 році позивачка здійснила її поховання, поминальні обіди влаштовувала у квартирі матері – за адресою: АДРЕСА_3 . На початку травня 1996 року вона допомогла позивачці прибирати вказану квартиру та бачила, як частину речей матері позивачка віддавала сусідам, а також позивачка взяла деякі речі собі на пам`ять про мати. Через деякий час позивачка зробила у квартирі ремонт, та там став мешкати син позивачки. Всі комунальні послуги з того часу по теперішній сплачує ОСОБА_1 .

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_8 , вона знає позивачку та її матір ОСОБА_2 з 1970 року, часто бувала в ним вдома за адресою: АДРЕСА_3 . Після смерті матері позивачка здійснила її похованні, поминальні обіди влаштовувала у квартирі матері. На 40 день смерті у травні 1996 року вона допомагала позивачці прибирати квартиру матері та бачила, як останні роздавала особисті речі матері знайомим та сусідам, а також залишила деякі речі собі на пам`ять. Після чого розпочала у квартирі ремонт, всі комунальні послуги за вказану квартиру позивака сплачує особисто.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_7 , вона знайома з ОСОБА_1 та її матір`ю ОСОБА_2 з 1993 року. Після смерті матері у 1996 році позивачка здійснила її поховання, поминальні обіди влаштовувала у квартирі матері – за адресою: АДРЕСА_3 . На 40 день смерті у травні 1996 року вона допомагала позивачці прибирати квартиру матері та бачила, як останні роздавала особисті речі матері знайомим та сусідам, а також залишила деякі речі собі на пам`ять. Через деякий час позивачка зробила у квартирі ремонт, та там став мешкати син позивачки. Всі комунальні послуги з того часу по теперішній сплачує ОСОБА_1 .

Оскільки ОСОБА_1 була донькою померлого спадкодавця ОСОБА_2 , то, відповідно до ч.1 ст. 529 Цивільного Кодексу, який був чинний на час виникнення правовідносин, відноситься до спадкоємців першої черги.

Фактично спадкоємець ОСОБА_1 прийняла спадщину вступивши в управління та володіння спадковим майном відповідно до п.1 ч.1. ст. 549 Цивільного кодексу України, який був чинний на час виникнення правовідносин.

Приписом ч.1. ст. 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

В силу ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 24.06.1983 року (із змінами внесеними Постановами від 25.12.92, 25.05.1998, що діяла на час відкриття спадщини), п. 4 визначено, що якщо в шестимісячний строк позивач фактично вступив в управління спадковим майном, або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно із ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому. її Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи законних інтересів.

Таким чином, відповідно до встановлених обставин справи , суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно , задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності за спадщиною за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 після смерті її матері ОСОБА_9 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Маріупольська міська рада,код ЕДРПОУ 33852448, юридична адреса: м. Маріуполь, пр. Миру, буд.70

Суддя: Н.В.Хараджа