
Справа № 263/14644/20
Провадження № 2/263/795/2021
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2021 року м. Маріуполь Донецької області Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Федоренко Т.І., при секретарі судового засідання Диміч Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Маріупольської міської ради, про визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом з матір`ю,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визначення місця проживання дітей разом з матір`ю, з урахуванням уточнення позовної заяви просила визначити місце проживання синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з нею. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 1997 року по січень 2020 року перебувала у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають трьох синів: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вони постійно проживали у м.Макіївка Донецької області. У 2018 році переїхали до Маріуполя та купили житловий будинок. Вказаний будинок відповідач оформив на ім`я своєї матері, що призвело до конфлікту у родині, та після чого відповідач почав грубо себе поводити, влаштовував скандали, принижував позивачку, внаслідок чого вона вимушена була звертатись за захистом до поліції та в січні 2020 року переїхала разом із дітьми на орендовану квартиру. Після розірвання шлюбу судом та винесення рішення на користь позивачки про стягнення аліментів з відповідача на утримання дітей, відповідач почав переманювати дітей жити до себе. Позивач працює вчителем, має педагогічну освіту, наймає квартиру, у якій створені усі належні умови для проживання та виховання дітей. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 грудня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 січня 2021 року виключено з числа третьої особи Управління «Служба у справах дітей» Центрального району Маріупольської міської ради та залучено до участі у справі у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Маріупольської міської ради. Закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 19 лютого 2021 року позовні вимоги в частині визначення місця проживання сина ОСОБА_5 залишено без розгляду, оскільки останній досяг віку 18 років.
Позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач надав заяву, в якій визнав позовні вимоиг. Розгляд справи просив провести за його відсутності.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Маріупольської міської ради надала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Червоногвардійського райуправління юстиції м.Макіївки Донецької області від 03лютого 2003 року, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим Червоногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області від 04 лютого 2009 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданим Червоногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області від 15 вересня 2010 року, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 21.05.2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. Рішення набрало законної сили 22.06.2020 року.
За ч. 1 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Згідно з п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України"роз`яснено, що, вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, мають виходити із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинні постановити рішення, яке відповідало б інтересам дітей. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.
За змістом статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, зобов`язані піклуватися про духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно ч. 2 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно ч.1,2 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.
Відповідно до принципів 2 та 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особисті потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові й моральної та матеріальної забезпеченості. Малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.
Позиція, що дитина може бути розлучена з матір`ю у виняткових випадках, також викладена у рішенні Європейського Суду з прав людини від 18 грудня 2008 року № 39948/06 у справі «Савіни проти України».
Тобто для розлучення малолітньої дитини з матір`ю необхідна наявність виняткових обставин, що передбачені ч. 2 ст.161 СК України.
При цьому суд не встановив виняткових обставин у розумінні положень статті 161 СК України, та принципу 6 Декларації прав дитини, які б свідчили про неможливість проживання дітей разом з матір`ю, відповідачем до суду також таких доказів не надано.
Враховуючи вік дітей, факт того, що відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог, суд в інтересах дітей, прийшов до висновку про визначення місця проживання малолітніх дітей разом з їх матір`ю, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Проживання дітей із матір`ю не перешкоджає спілкуванню батьку із дітьми.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Положеннями статті 142 ЦПК України передбачено порядок розподілу судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.
За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма викладена в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, якщо відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то в судовому рішенні повинно бути вирішено питання про повернення позивачу з державного бюджету половини сплаченого ним судового збору при поданні позовної заяви,а інша половина судового збору покладається на відповідача.
Відповідно до ст.ст.150,155,160,161 СК України, ст.11,12 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. ст.4,5,12,76,141,247,265,268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Маріупольської міської ради про визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом з матір`ю- задовольнити.
Визначити постійне місце проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, шляхом зобов`язання Управління державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області повернути сплачений судовий збір у сумі 420,40 грн., згідно з квитанцією від 18 грудня 2020 року № 195.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою АДРЕСА_2 ,
Треття особа:Орган опіки та піклування виконавчого комітету Маріупольської міської ради, ЄДРПОУ 41696732, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, 70.
Суддя Т.І.Федоренко
Судове рішення № 95048389, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 19.02.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 263/14644/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: