Постанова № 95046345, 22.02.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/19362/20

Провадження № 3/643/1320/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2021 року суддя Московського районного суду м. Харкова Власенко М. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 296509, 24 листопада 2020 року о 19.35 год. в м. Харків по пр. Тракторобудівників, навпроти будинку № 89, на парковці, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ 2108», д. н. з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на автомобіль, що стояв позаду, – «Opel Astra», д. н. з. НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху України. Відносно нього було складено адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Пояснив, що перебував у припаркованому автомобілі «ВАЗ 2108», д. н. з. НОМЕР_1 , який стояв, біля будинку № 89 по пр. Тракторобудівників. Переконавшись, що немає перешкод, почав рух. Проїхавши один метр, почув удар. Зупинившись та вийшовши зі свого автомобіля побачив «Opel Astra». Зазначив, що автомобіль «Opel Astra» був припаркований другим рядом, без світлових ліхтарів або аварійного знаку, в темному місці. В той час, коли він підходив до свого автомобіля, автомобіля «Opel Astra» не було. Вважає, що водій автомобіля «Opel Astra» під`їхав навмисно та винен у цій пригоді водій ОСОБА_2 .

Інший учасник пригоди – ОСОБА_2 у судовому засіданні наполягав на провині ОСОБА_1 , заперечував проти домислів останнього щодо навмисних дій у скоєнні ДТП. Підтвердив обставини, викладені у протоколі, зазначив, що ОСОБА_1 не переконався у безпечності своїх дій.

Суд, заслухавши учасників пригоди, дослідивши матеріали справи, встановив таке.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 1.3, 1.4, 1.5, 2.3б, 2.3д ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Згідно п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у складі його Великої палати по справі «О`Галлоран і Френсіс проти Сполученого Королівства» (O’Halloran and Francis v United Kingdom) № 15809/02 і 25624/02 від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, водій ОСОБА_1 реалізував своє право володіти автомобілем.

За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обставини правопорушення підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 296509 від 24 листопада 2020 року; схемою місця ДТП; письмовими поясненнями учасників пригоди, рапортом інспектора поліції, диском з відеозаписом.

Судом враховуються пояснення ОСОБА_1 , надані в судовому засіданні в обґрунтування своєї невинуватості, однак доказів на підтвердження спростування обставин, викладених у протоколі, суду не надано.

Натомість ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що в момент ДТП здійснював рух заднім ходом.

Отже, учасниками підтверджено обставини, викладені у протоколі.

За таких обставин водій ОСОБА_1 , починаючи рух заднім ходом, не дотримався вимог п. 10.9 ПДР України.

Судом також оглянутий відеозапис, долучений до протоколу, на якому відображено порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Порушень при складанні адміністративного протоколу інспектором поліції судом не встановлено, адміністративний протокол відповідає вимогам, встановленим законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи надані пояснення, оглянувши наявний в матеріалах справи відеозапис, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вина водія у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю доказів, наявних у матеріалах справи.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Керуючись ст. 33 – 35 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Обставин, що обтяжують або пом`якшують вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

Відтак, суд накладає адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 454,00 грн., згідно положень ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік».

Керуючись ст. 33-35, 40-1, 124, 268, 283, 287, 308 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн., стягнувши його на користь держави.

Штраф сплатити за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Харківській області 21081300; код отримувача 37874947; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету 21081300; призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454,00 грн.

Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення».

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Суддя М. В. Власенко