Рішення № 95045918, 22.02.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/2771/20

Провадження № 2/638/2811/21

22.02.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Жакун Н. О.

з участю судового розпорядника Зміївської О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» про стягнення заборгованості із заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у лютому 2020 року звернуся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» про стягнення заборгованості із заробітної плати та просить суд стягнути з Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 192956, 24 грн. Вимоги позову обґрунтовує тим, що перебуває у трудових відносинах з Державним підприємством «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», а саме перебуває на посаді начальника сталеплавильного відділу. Нарахована та не виплачена позивачу заробітна плата складає 192956, 24 грн., проте позивач не отримує належних коштів за виконану роботу. З урахуванням уточнених позовних вимог просить суд стягнути з Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 134265, 73 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Водолазький О. М. надав до суду заяву з проханням проводити судовий розгляд за його відсутністю, вимоги позову підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надав.

Суд, дослідивши доводи позивача та відповідача, викладені у письмових заявах, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці закріплено Кодексом законів про працю України.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (стаття 1 Кодексу законів про працю України).

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 працює у Державному підприємстві «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», а саме з 03.10.1977 року прийнятий на посаду інженера в сталеплавильний відділ, та до теперішнього часу перебуває у трудових відносинах з підприємством, про що свідчить копія трудової книжки позивача (а. с. 30-32).

Як вбачається із довідки Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» від 03.06.2020 року №Б-02/389 про не виплачену заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 року по 31.03.2020 року, станом на 26.05.2020 року загальна сума заборгованості без врахування та включення податків, інших обов`язкових платежів, які підлягають відрахуванню із заробітної плати становить 134265, 73 грн. (а. с. 126).

Так, відповідно до положень статті 43 Конституції України та статті 2 Кодексу законів про працю України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 94 Кодексу законів про працю України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до статті 115 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. При цьому, за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства, який регулює даний вид правовідносин, що виник між сторонами, і не виконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної виплати заробітної плати, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі є обґрунтованими, та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості із нарахованої, проте невиплаченої заробітної плати у розмірі 134265, 73 грн. При цьому, ні наявність заборгованості з виплати заробітної плати, ні її розмір відповідач не оспорював.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Так, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»), а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір з урахуванням приписів пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у розмірі 1 % ціни позову, тобто 1342 грн. 66 коп.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» про стягнення заборгованості із заробітної плати підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 5, 11-13, 81, 141, 265, 274-279 ЦПК України, статтями 94, 115 Кодексу законів про працю України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» про стягнення заборгованості із заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» (код ЄДРПОУ 31632138, місцезнаходження: 61166, м. Харків, пр-т. Науки, 9) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з 01.01.2019 року по 31.03.2020 року у розмірі 134265 (сто тридцять чотири тисячі двісті шістдесят п`ять) грн. 73 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» (код ЄДРПОУ 31632138, місцезнаходження: 61166, м. Харків, пр-т. Науки, 9) на користь держави судовий збір у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 66 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: