Вирок № 95045768, 22.02.2021, Старобільський районний суд Луганської області

22.02.2021

Справа № 431/29/21

Провадження № 1-кп/431/195/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2021 р. м. Старобільськ, Луганської області

Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Рукас О.В.,

при секретарі Коцині Ю.С.,

за участі прокурора Подшивалової С.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Старобільського районного суду Луганської області кримінальне провадження № 12020130580000531 від 16.12.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рубіжне, Луганської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, депутатом не являється, інвалідності не має, раніше судимого: 01.08.1995 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 140 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією майна, із застосуваннями ст. 46-1 строком на 2 роки; 08.06.1995 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 140 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 місяця; 09.08.1999 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 140, 44 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік із застосуванням ст. 45 КК України з випробувальним строком 1 рік; 26.12.2000 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст.ст. 42, 44 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік із застосуванням ст. 45 КК України з випробувальним строком 1 рік; 27.04.2004 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки із застосуванням ст. 75 КК України з випробувальним строком 3 роки; 11.02.2008 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік із застосуванням ст. 75 КК України з випробувальним строком 1 рік; 10.03.2009 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік із застосуванням ст. 71 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 рік та 1 місяць; 16.08.2010 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 263, ст. 395 КК України до покарання у вигляді арешту строком на 3 місяця; 13.10.2010 року Старобільським районним судом с Луганської області за ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 69 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік; 12.12.2011 року Старобільським районним судом Луганської області за ст. 395 КК України до покарання у вигляді арешту строком на 5 місяців; 06.01.2012 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 317 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років та 1 місяць; 30.08.2017 року Старобільським районним судом Луганської області за ч.2 ст. 310 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений 17.08.2020 року за відбуттям строку покарання, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04.01.2021 року до Старобільського районного суду Луганської області, надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 263 КК України, головуючий по справі Рукас О.В.

11.02.2020 року під час судового розгляду прокурором Подшиваловою С.Ю. було змінено обвинувачення ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що при складенні обвинувального акту по кримінальному провадженню № 12020130580000531 виникла технічна помилка. Копія обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, була вручена в судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_1 .

Згідно обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням, 09 вересня 2020 року в денний час, ОСОБА_1 , знаходячись у лісі, неподалік с. Чмирівка Старобільського району Луганської області, знайшов саморобний ніж, який в органи МВС України добровільно не здав, а маючи умисел на незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, реалізуючи свій злочинний намір, переніс до будинку за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , та в подальшому при необхідності носив з собою, використовував у власних потребах.

16 грудня 2020 року, ОСОБА_1 знаходячись за місцем свого проживання взяв вказаний ніж, та поклав його в ліву внутрішню кишеню куртки, маючи при цьому реальну можливість швидкого його використання. О 13 годині 30 хвилин, цього ж дня, біля магазину «Берізка», який розташований за адресою: Старобільський район, с.Чмирівка, вул.Східна,21А, під час складання постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 178 КУпАП, у останнього було виявлено предмет, який є холодною зброєю колючої дії - мисливським ножем загального призначення, виготовленим саморобним способом за типом мисливського ножа загального призначення, який ОСОБА_1 носив без передбаченого законом дозволу, який в подальшому було вилучено в ході огляду місця події співробітниками слідчо-оперативної групи Старобільського ВП ГУНП в Луганській області.

В результаті вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 , своїми діями порушив положення «Про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року та наказу Міністра Внутрішніх Справ України № 622 від 21.08.1998 року «Про затвердження інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.263 КК України, як умисні протиправні дії, що виразилися у незаконному носінні холодної зброї, без передбаченого законом дозволу.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України визнав повністю, зазначивши, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред`явлено, підтверджує що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Також суду пояснив, що на початку вересня 2020 року в денний час він, знаходячись у лісі, неподалік с.Чмирівка Старобільського району Луганської області, знайшов саморобний ніж, та забрав його до будинку за місцем свого мешкання, та в подальшому при необхідності носив з собою, використовував у власних потребах. 16 грудня 2020 року приблизно в обідній час, біля магазину «Берізка» у с.Чмирівка Старобільського району, під час складання постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст. 178 КУпАП, працівниками поліції у нього було виявлено вказаний мисливський ніж, який він носив з собою. У скоєному щиро кається.

Свідчення дані обвинуваченим ОСОБА_1 не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та добровільності, та не протирічать обвинуваченню. Обвинувачений щиро кається у вчиненому, просить суд строго його не карати, та не позбавляти його волі.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Проаналізувавши матеріали справи, показання обвинуваченого, суд приходить до висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 263 КК України, як умисні протиправні дії, що виразилися у незаконному носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання, суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст.12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст.263 КК України належить до категорії не тяжких злочинів.

Дослідженням даних про особу встановлено наступне:

ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, задовільно характеризується в побуті, інвалідом не являється, не працює, утриманців не має, не перебуває на обліку у лікаря - нарколога та лікаря-психіатра Старобільського РТМО, в судовому засіданні визнав вину у вчиненому злочині, щиро кається.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових злочинів.

До обставин, пом`якшуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_1 у відповідності із ст. 66 КК України слід віднести щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 у відповідності із ст. 67 КК України слід віднести рецидив злочинів.

Беручи до уваги викладене, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання суд, приймаючи до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових злочинів, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.263 КК України у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України та покладенням обов`язків передбачених ст.76 КК України.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений, шкода кримінальним правопорушенням не завдана.

Долю речових доказів по кримінальному провадженні вирішити у відповідності до ст.ст. 96-1, 96-2, 100 КПК України.

На підставі ч.2 ст. 124, ст.126 КПК України стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати на проведення судової експертизи зброї.

З урахуванням викладеного, керуючись ч.3 ст.349, ст. ст. 368-371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової експертизи зброї СЕ-119/113-20/12308-БЛ від 21.12.2020 року в сумі 653 (шістсот п`ятдесят три ) грн. 80 (вісімдесят) коп.

На підставі статей 96-1, 96-2 Кримінального кодексу України застосувати спеціальну конфіскацію майна, яке було предметом злочину, та конфіскувати у власність держави мисливський ніж загального призначення, який є холодною зброєю колючої дії, виготовлений саморобним способом, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Старобільського ВП ГУНП в Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 цього Кодексу.

В іншій частині, відповідно до ст.395 КПК України, на вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з моменту його проголошення до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно ч.6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя О.В.Рукас