Рішення № 95044474, 22.02.2021, Шевченківський районний суд Харківської області

22.02.2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 лютого 2021 року с.м.т.Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Тордія Е.Н. секретар судових засідань – Реуцька Н.В.

номер справи №637/593/20 (2/637/59/21)

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

Позивач: представник АТ КБ «ПриватБанк» – Підлужний А.В.

Відповідач: Красавцева В.П.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в с.м.т.Шевченкове Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1 липня 2020 року позивач, акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту АТ КБ «ПриватБанк»), звернулось до Шевченківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позовних вимог зазначило, що ОСОБА_1 (далі - відповідач) звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву №б/н від 16 червня 2011 року, згідно якої відповідач отримала кредит, розмірі 8000.00 грн. встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між нею та банком договір.

В свою чергу відповідач, зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідно договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує та порушила умови кредитного договору та правила користування платіжною карткою.

Відповідач не надала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, чим порушила умови договору.

Станом на 31 травня 2020 року заборгованість становить 171780.66 грн.; яка складається з суми заборгованості за кредитом – 7541.44 грн; заборгованість по відсоткам (процентам) за користування кредитом – 162545.05 грн.; заборгованість за пенею 1694.17 грн..

Також зазначає ,що рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 22 серпня 20176 року з відповідача по справі стягнуто 12316.25 грн., різниця становить 160527.09 грн. З них 158832.92 грн. заборгованість за відсотками , 1694.17 грн. заборгованість за пенею.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості 158832.92 грн за відсотками, 1694.17 грн. заборгованість за пенею та судові витрати пов`язані з розглядом справи, документально підтверджені, в розмірі 2407.91 грн.

В судові засідання відповідач не з`являлась, про час і місце проведення судових засідань повідомлялась належним чином про, що свідчать розписки про отримання судових повісток.

Відповідач відзиву проти позову не надала, поштові повідомленні надсилалися за її зареєстрованим місцем проживання, заяв про зміну місця проживання до суду не надходило.

Відповідно до вимог ч.8 ст.128 Цивільно-процесуального кодексу України вважається що повістки вручені відповідачу належним чином. Поважної причини своєї неявки суду не повідомила.

Представник позивача в судове засідання не з`явився надавши до суду письмову заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, шляхом винесення заочного рішення.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.274 Цивільного процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

1 липня 2020 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду Харківської області з вищевказаним позовом .

Ухвалою суду від 6 липня 2020 року позовна заява була залишена без руху так як не відповідала вимога ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи ,що в встановлений судом строк ,позивач не виконав ухвалу суду від 6 липня 2020 року, ухвалою суду від 21 липня 2020 року позовна заява повернута позивачу.

Ухвалою Харківського апеляційного суд від 20 листопада 2020 року, ухвала Шевченківського районного суду Харківської області була скасована справа повернута для продовження розгляду справи першої інстанції.

Ухвалою судді від 29 грудня 2020 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження .

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, які в судове засідання не з`явились ,відповідно до ч. 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

28 грудня 2020 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача по справі постановлена ухвала про відкриття провадження та розгляд справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін на 2 лютого 2021 року, з подачею відповідачем заяви з запереченням проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні.

Представник позивача в судове засідання не з`явився надавши до суду письмову заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності за правилами спрощеного позовного провадження та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, шляхом винесення заочного рішення.

Окрім того, прохав звернути увагу суду на такий факт . Звертаючись до суду 8 квітня 2016 року Банк прохав стягнути заборгованість станом на 31 січня 2016 року. Зазначає, що Банк мав право нарахування відсотків за період з 31 січня 2016 року по 8 квітня 2016 року. З розрахунку Банку вбачається ,що тіло кредиту за вказаний час становило 7535.68 грн. Відсоткова ставка за цей період становила 35 % річних. Період з 31 січня по 8 квітня 2016 року становить 68 днів: 7537.68 х36/365х68 =505.54 грн. Прохав це врахувати при винесені рішення.

В судові засідання відповідач не з`являлася, про час і місце проведення судових засідань повідомлялась належним чином про, що свідчать розписки про отримання судових викликів. Поважної причини своєї неявки суду не повідомила.

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що між АТ КБ «ПриватБанк та відповідачем за справою з метою отримання банківських послуг, 16 червня 2011 року підписана заява - анкета №б/н, згідно якої відповідач отримала кредит, у вигляді 80000.00 грн.

При укладенні кредитного договору сторони керувались ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України, згідно якої, договором приєднання - є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За умови та правила надання банківських послуг послуг (договору) відповідач повинен виконувати правила користування платіжною карткою для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом (тіло кредиту), за відсотками, комісією та інших витрат.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит на платіжну картку.

В порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала.

Враховуючи вищевказані обставини 8 квітня 2016 року, банк звернувся до Шевченківського районного суду Харківської області з позовом про стягнення заборгованості в сумі 12316.26 грн. станом на 31 січня 2016 року.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 22 серпня 2016 року позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі.

З відповідача стягнуто заборгованості в сумі 12 316.26 грн. яка складається : з заборгованості за кредитом – 7541.44 грн; заборгованість за простроченими відсотками – 3712.13 грн.; штраф ( фіксована частина)-500 .00 грн. штраф( процента складова ) 526.28 грн.

В липні 2020 року позивач звернувся до суду з позовними вимога до відповідача , яки обгрунтовує тим ,що після винесення рішення , зобов`язання відповідачем не виконані , у зв`язку з чим на 31 травня 2020 року, відповідач має заборгованість за відсотками в сумі

158832.92 грн. , заборгованість за пенею у розміру 1694.17 грн.

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Відповідно до ч.1 ст.13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено виконування зобов`язання належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не впливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається , що заочним рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 22 серпня 2016 року, були задоволені позовні вимоги позивача

про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за договором від 16 червня 2016 року.

З відповідача на користь позивача стягнуто заборгованості у рохміру 12316.26 грн. яка складається : з заборгованості за кредитом в сумі 7541.44 грн; заборгованості за простроченими відсотками в сумі 3712.13 грн.; штраф ( фіксована частина)- 500 .00 грн. штраф( процента складова ) 526.28 грн.

Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2,2.1.1.12.11 Умов надання банківських послуг які згідно положень ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України, сторони визнали договором ,банк має право вимагати дострокового виконання боржником зобов`язань в разі невиконання своїх боргових та інших обов`язків.

Позивач використав своє право на звернувся до суду з вимогою про дострокове повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України, та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку про що свідчить рішення

Шевченківського районного суду Харківської області від 8 квітня 2016 року.

Такими діями , кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, із чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Отже , наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів, адже звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. Тому положення абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

При вирішенні даних правовідносин суд бере до уваги пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц, де зроблено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексук України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вимоги ,передбачених ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем до суду не заявлені.

Пояснення представника відповідача від 18 лютого 2021 року, щодо визначення відсотків за період з 31 січня по 8 квітня 2016 року, в сумі 505.54 грн., суд не бере до уваги оскільки вони не оформлені як вимоги , щодо зменшення або збільшення позовних вимог .

В заяві про зменшення позовних вимог від 20 січня 2021 року ,зазначені вимоги відсутні, представник позивача наполягав на задоволенні вимог в сумі 22800.74 грн. з яких 7541.44 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 15259.30 грн. відсотки за його користування та 2102.22. понесені позивачем судові витрати. Протилежного суду не надано.

Одже, враховуючи , що суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог , оцінивши надані докази у їх сукупності , надавши їм належну правову оцінку , суд вважає позовні вимоги АТ КБ ПриватБанку до ОСОБА_2 такими ,що не підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до частини 2 пункту 2 статті 141 Цивільно-процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи , суд покладає на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81,89, 133, 141, 223, 247, 263-265, 274, 280-283 Цивільно-процесуального кодексу України, ст. 3, 11, 15, 16, 509, 526, 527, 530, 549,,551,598,599,616, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статті 61 Конституції України суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до

ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -залишити без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ