Рішення № 95044388, 22.02.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4454/20

Провадження № 2/645/1121/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бабкової Т.В.,

при секретарі судових засідань - Гурської С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, про визнання права власності на 1/8 частину домоволодіння в порядку спадкування за законом, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на 1/8 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_5 , який загинув в 1941 році на фронті Великої вітчизняної війни.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_4 , який був спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 , який загинув в 1941 році на фронті Великої вітчизняної війни. Батько позивача ОСОБА_4 прийняв спадщину, але за життя не отримав свідоцтво про право на спадщину. Згідно рішення Фрунзенського районного народного суду м. Харкова від 17 листопада 1977 року у справі №2-1537 було задоволено позов ОСОБА_6 (дружина ОСОБА_5 ) до ОСОБА_4 про визнання права власності на 3/8 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 , в тому числі 1/4 частина в порядку поділу спільного майна подружжя та 1/8 частина в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на фронті Великої вітчизняної війни в 1941 році. Цим же рішенням суду встановлено, що 1/8 частина домоволодіння залишається відкритою її спадкоємцем є ОСОБА_4 - син померлого. В подальшому ОСОБА_6 продала свою частину 3/8 домоволодіння по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу р. № 1-3773 від 02.09.1978 року, посвідченим 12-ю ХДНК. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме на 1/8 частину домоволодіння АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 набув право власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 на підставі договору про право забудови, р. №19901, 22.09.1928, посвідченого 2-ою ХНК 22.09.1938 р.

10.09.2018 року позивач звернувся до Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів про право власності спадкодавця на спадкове майно. Таким чином, позивач має право успадкувати та оформити нерухоме майно, що належало за життя ОСОБА_4 , який був спадкоємцем ОСОБА_5 , однак через відмову нотаріуса позбавлений можливості здійснити це в позасудовому порядку.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05.08.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

08.09.2020 року представником Харківської міської ради - Скидан М.А., який діє на підставі довіреності від 19.12.2019 року, подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, оскільки доводи, викладені в позовній заяві, вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного, Так, при підготовці відзиву на позовну заяву Харківською міською радою було витребувано копію інвентаризаційної справи на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . В матеріалах зазначеної інвентаризаційної справи міститься довідка КП «ХМБТІ» від 16.10.2018 №1045212, відповідно до якої зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 самочинно побудовані: сарай літ. «У», гараж літ. «Ф», прибудова літ «а7» загальною площею 37,7 кв.м. Враховуючи те, що у спадкодавця не виникло права власності на спірне нерухоме майно, то і перехід цього права до спадкоємця в порядку спадкування відповідно до вимог чинного законодавства не можливий.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.08.2020 року закрито підготовче засідання по даній цивільній справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні. Витребувано з Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори матеріали спадкової справи № 356/2015 після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , витребувано з Харківського обласного державного нотаріального архіву інформації про наявність спадкової справи та відомості про те, чи звертався будь-хто із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 за місцезнаходженням спадкового майна: АДРЕСА_1 , який помер на фронті в 1941 році.

Представником позивача ОСОБА_7 подано відповідь на відзив представника Харківської міської ради, до якої додано копію технічного паспорту на домоволодіння по АДРЕСА_1 . Згідно відповіді на відзив представник позивача зазначає, що в матеріалах справи наявні докази того, що нерухоме майно, яке є предметом позовної заяви збудовано правомірно. Додатково вказує, що сарай літ. «У», гараж літ. «Ф», прибудова літ «а7», на який посилається відповідач, не є предметом позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_4 адвокат Василинич О.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі.

Представник Харківської міської ради у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи сповіщався своєчасно та належним чином, в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву.

Третя особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи містіться її заява з проханням розгляд справи проводити без її участі, проти задоволення позову не заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Так, в процесі судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 були батьками ОСОБА_4 та мешкали по АДРЕСА_1 (що підтверджується архівною копією актового запису про народження №5042 від 07.04.1940 року). ОСОБА_5 помер в 1941 році, на фронті Великої вітчизняної війни, що встановлено рішенням Фрунзенського районного народного суду м. Харкова від 17 листопада 1977 року у справі №2-1537 на підставі довідки Московського РВК м. Харків від 28.12.1944 р.

Рішенням Фрунзенського районного народного суду м. Харкова від 17 листопада 1977 року у справі №2-1537 встановлено, що на підставі договору на право забудови від 22.09.1938 р. та довідки БТІ №3647 від 02.07.1975 р. підтверджується, що 1/2 частина жилого будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 - зареєстрована на ОСОБА_5 . Таким чином після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частини жилого будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 . Вказаним рішенням Фрунзенського районного народного суду м. Харкова від 17 листопада 1977 року у справі №2-1537 присуджено ОСОБА_6 1/4 частини жилого будинку з надвірними будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 - в порядку спільного майна подружжя як дружині (свідоцтво про шлюб від 15.01.1932 р.), та 1/8 частину - в порядку спадкування, а всього 3/8 частини будинку. 1/8 частину - залишити відкритою, її спадкоємцом є ОСОБА_4 син померлого.

Згідно Довідки КП «ХМБТІ» від 16.10.2018 №1045212, копія якої надана представником відповідача Харківської міської ради Скидан М.А. разом з відзивом на позов, зазначено, що станом на 31.12.2012 згідно матеріалів інвентаризаційних справ комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», житловий будинок з надвірними будівлями зареєстрований за наступними власниками: ОСОБА_2 - 1/2 частка на підставі Договору дарування, посвідченого 29.07.2004 приватним нотаріусом ХМНО Бесєда Д.С. р. №710, ОСОБА_5 - 1/8 частка на підставі Договору про забудування участка землі, посвідченого 2-ою ХНК 22.09.1938 р., ОСОБА_3 - 3/8 частки на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 02.09.1978 12-ю ХДНК р. №1-3772.

Аналогічна інформація щодо зареєстрованого права власності за ОСОБА_2 - 1/2, за ОСОБА_5 - 1/8, за ОСОБА_3 - 3/8 житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , міститься в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до положень ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. До спадкоємців за законом першої черги відповідно дог ст.1261 ЦК України віднесені діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданим Московським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 11 травня 2019 року (повторно) підтверджується, що ОСОБА_4 є батьком позивача.

Також, згідно архівної довідки Державного архіву Харківської області від 04.06.2019 року в архівному фонді Бюро записів актів громадянського стану міських відділень Управління НКВС УРСР по Харківській області у Книзі реєстрації актів про народження по м. Харкову за 1940 рік є запис від 21 квітня 1940 року (реєстраційний номер 42) про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , батьком якого є ОСОБА_5 , а матір`ю ОСОБА_6 . Тобто, підтверджується, що зареєстрований власник предмета позову - 1/8 частки житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 - ОСОБА_5 є рідним дідом позивача по батьківській лінії.

Батько позивача, ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , а його батько ОСОБА_5 помер на фронті Великої вітчизняної війни в 1941 році. Тобто на час смерті ОСОБА_5 ОСОБА_4 був неповнолітнім та мешкав за місцем відкриття спадщини. Таким чином ОСОБА_4 вважається таким, що прийняв спадщину відповідно до положень ЦК УРСР 1922 року. Додатково його право на спадщину у розмірі 1/8 частки домоволодіння підтверджується рішенням Фрунзенського районного народного суду м. Харкова від 17 листопада 1977 року у справі №2-1537.

ОСОБА_4 знаходився в шлюбі з ОСОБА_8 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00022879568 від 17 травня 2019 року. Від шлюбу у ОСОБА_4 народилось двоє дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00023968319 від 17 вересня 2019 року), та позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ).

ІНФОРМАЦІЯ_7 рідний брат позивача ОСОБА_9 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 11 жовтня 2019 року (повторно).

ІНФОРМАЦІЯ_7 мати позивача ОСОБА_10 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 22 серпня 2019 року (повторно).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 22 серпня 2019 року (повторно).

На час смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 єдиним спадкоємцем першої черги за законом був позивач.

Згідно відмітки Фрунзенського РВ у м. Харкові ГУДМС в Харківській області на сторінці 11 паспорту позивача від 28.09.1993 року він прописаний по АДРЕСА_1 . Аналогічні відомості надало і Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради у листі від 27.09.2018 №1912/0/282-18, яким підтверджується, що на час смерті ОСОБА_4 разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований позивач ОСОБА_1 .

Таким чином, на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , позивач був його єдиним спадкоємцем першої черги та прийняв спадщину, оскільки місце його проживання було зареєстровано за однією адресою із спадкодавцем.

На підставі дослідженої судом копії спадкової справи №356/2015, наданої на ухвалу суду Дванадцятою Харківською державною нотаріальною конторою, судом було встановлено, що за життя ОСОБА_4 право власності на 1/8 частину житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 не оформив.

Також встановлено, що 10 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про те, що спадщину після його батька, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , він фактично прийняв, оскільки проживав постійно за однією адресою зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, яка додана до спадкової справи №356/2015.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 2 листопада 2018 року відмовлено у видачі на ім`я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину після його батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на частку житлового будинку АДРЕСА_1 . Постанову мотивовано тим, що видати свідоцтво про право на спадщину неможливо в зв`язку з тим, що спадкоємцем не надано документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, а саме: відсутній оригінал документу, що посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно.

В матеріалах справи наявні докази того, що нерухоме майно, яке є предметом позову, збудовано на земельній ділянці, яка була надана під забудову в встановленому законодавством порядку, на час здійснення забудови. Також, предмет спору не є новоствореним майном та не є об`єктом незавершеного будівництва, так як житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 був збудований до 1992 року, на земельній ділянці, наданої під забудову, а по об`єктах, що збудовані до 05.08.1992 року, тобто до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05.08.1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05.08.1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13).

Даними технічного паспорту КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради станом на 24.09.2018 року встановлено, що у тому числі на території житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 побудовано самочинно гараж літ. «Ф», сарай літ. «У», прибудова літ. «а7». Аналогічні відомості наведені у довідці КП «ХМБТІ» від 16.10.2018 №1045212, відповідно до якої зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 самочинно побудовані: сарай літ. «У», гараж літ. «Ф», прибудова літ «а7» загальною площею 37,7 кв.м. Представник позивача у відповіді на відзив додатково вказав, що визнання права власності на гараж літ. «Ф», сарай літ. «У», прибудова літ. «а7», які побудовані самочинно, не є предметом позовних вимог.

З врахуванням наведеного вище суд вважає доведеним, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 до складу спадщини входили належні померлому на праві спільної часткової власності 1/8 частина житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , загальною площею 127,1 кв.м, житловою - 79,8 кв.м. (загальна та житлова площа без урахування самочинно побудованого зазначена в п. 6 довідки КП «ХМБТІ» від 16.10.2018 №1045212), з надвірними спорудами сарай літ. «Б», вбиральня літ. «Г», вбиральня літ. «Д», сарай літ. «М», сарай літ. «О», льох літ. «Р», навіс літ. «Н», сарай літ. «С», вбиральня літ. «Т», льох літ. «Х», льох літ. «Ж», огорожа №4-9, 12-17, колодязь №3, вигрібна яма №18.

Вказану частину житлового будинку з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом прийняв у спадщину позивач ОСОБА_1 , тобто за виключенням самочинно побудованого (перепланованого/реконструйованого) сараю літ. «У», гаражу літ. «Ф», прибудови літ «а7».

Відповідно до п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду. Тобто, чинним законодавством встановлено, що якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, іншу будівлю, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування, що співвідноситься із загальним принципом права nemo plus iures transferre potest quam ipse habet - ніхто не може передати більше прав, ніж має сам. Також, відповідно до п. 6 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012 № 6 право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень статті 1218 ЦК України та з урахуванням роз`яснень, наданих у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» де зазначено, що якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво, до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. Крім того, згідно з роз`ясненнями викладеними у п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 законом не передбачено можливість визнання права власності на новостворене майно та об`єкт незавершеного будівництва в судовому порядку, якщо право власності на таке майно не було зареєстроване раніше в установленому законодавством порядку. Враховуючи те, що у спадкодавця не виникло права власності на спірне нерухоме майно, то і перехід цього права до спадкоємця в порядку спадкування відповідно до вимог чинного законодавства не можливий.

Приймаючи до уваги той факт, що судовим розглядом справи факт правомірного набуття за життя права власності на 1/8 частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 ОСОБА_5 доведений, а також встановлений факт прийняття спадщини за законом після його смерті батьком позивача ОСОБА_4 , та, відповідно, факт прийняття спадщини за законом самим позивачем ОСОБА_1 , позовні вимоги останнього про визнання права власності за законом після смерті ОСОБА_4 на 1/8 частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , загальною площею 127,1 кв.м., житловою - 79,8 кв.м, з надвірними спорудами: сарай літ. «Б», вбиральня літ. «Г», вбиральня літ. «Д», сарай літ. «М», сарай літ. «О», льох літ. «Р», навіс літ. «Н», сарай літ. «С», вбиральня літ. «Т», льох літ. «Х», льох літ. «Ж», огорожа №4-9, 12-17, колодязь №3, вигрібна яма №18, тобто за виключенням самочинно побудованого (перепланованого/реконструйованого) сараю літ. «У», гаражу літ. «Ф», прибудови літ «а7», суд задовольняє.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» при пред`явленні позову та ухваленні рішення за вимогами про право спадкоємців на майно, судовий збір визначається судом, виходячи із загальної вартості майна, і витрати на його оплату покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки.

Так, позивачем при поданні позовної було сплачено судовий збір у розмірі 845,21 грн., вимоги щодо стягнення судового збору з відповідача позивач під час подання позовної заяви та розгляду справи не висував.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги приписи п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» щодо розподілу судових витрат у спадкових справах, суд вважає за необхідне сказати в резолютивній частині рішення про віднесення судових витрат на рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 76-80, 133, 256, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на частину будинку в порядку спадкування за законом, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/8 частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , загальною площею площею 127,1 кв.м., житловою - 79,8 кв.м, з надвірними спорудами: сарай літ. «Б», вбиральня літ. «Г», вбиральня літ. «Д», сарай літ. «М», сарай літ. «О», льох літ. «Р», навіс літ. «Н», сарай літ. «С», вбиральня літ. «Т», льох літ. «Х», льох літ. «Ж», огорожа №4-9, 12-17, колодязь №3, вигрібна яма №18.

Судові витрати по сплаті судового збору при поданні позовної заяви у розмірі 845,21 (вісімсот сорок п`ять) грн. 21 коп. віднести за рахунок позивача ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач - Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, адреса місцезнаходження: 61003, м. Харків, майдан Конституції, 7.

Третя особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 22.02.2021 року.

Суддя-