Рішення № 95044365, 12.02.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5094/20

Провадження № 2/645/328/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Бабкової Т.В.,

при секретарі судових засідань – Рало Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

02.09.2020 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (надалі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.11.2014 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг в зв`язку з чим підписала заяву б/н від 18.11.2014 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) АТ КБ "ПРИВАТБАНК", що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується Відповідач.

Заявою Відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 207 ЦК України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому окрім листів та телеграм можуть використовуватися і інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інший інтернет/БМЗ-ресурс.

Ч. 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію Банку Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку.

Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди Відповідача, дія Договору підтверджується фактом користування Відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2. ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Виконання Відповідачем Договору вбачається також із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування (виписка по рахунку та розрахунок заборгованості додаються до позовної заяви).

Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до виявленого бажання, Відповідачу було відкрито кредитний рахунок (що Підтверджується Випискою по рахунку, яка додається до позову) та встановлено початковий кредитний ліміту у розмірі, що зазначений у довідці Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Для користування кредитним картковим рахунком Відповідач отримав кредитну картку ( строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки, що додається).

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 20000.00грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п. 1.1.1.61. Договору – короткостроковий, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою за коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Пунктом 1.1.3.2.3. Договору передбачена можливість Зміни Тарифів та інших невід`ємних Договору. При цьому у сторін Договору виникають обов`язки:

- у Кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписок по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Договору;

- у Позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках ( п. 1.1.2.1.5 Договору).

На підставі п. 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов`язань за даним Договором.

Згідно п.п. 1.1.6.1,1.1.6.2 Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів : серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил клієнтські виписки, інші канали інформування.

У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п. 2.1.1.5.4. Договору.

АТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язковий платежу.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чиї установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за бор зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором та підтвердь випискою по рахунку. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526,1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, станом на 18.08.2020 року за відповідачкою з урахуванням внесених внесків існує заборгованість у розмірі 42863,70, яка складається з:

-Заборгованість за тілом кредиту – 29509,10 грн.;

-в т.ч.: 0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредиту;

-29509,10 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;

-0,00 грн.- Заборгованість за нарахованими відсотками;

-13354,60 грн. - Заборгованість за простроченими відсотками;

-0,00 грн.- Заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України;

-0,00 грн. - за пенею та комісією.

Одночасно з поданням позову представник АТ КБ "ПРИВАТБАНК" подав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутністю та про здійснення огляду та фіксування змісту розділу 2.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК" за посиланням https://privatbank.ua/terms та доступні за наступним шляхом: “Архів договорів”, перейти за посиланням “більше”, обрати сторінку № 9, повний текст за посиланням “Повний договір (актуальний на 01.11.2014 р.)”, розділ 2.1.1 знаходиться на сторінках 181 - 196 повного договору.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07.09.2020 року відкрито провадження у справі.

13.10.2020 року відповідачкою ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якому вона заперечувала проти позовних вимог з наступних обставин. Верховний Суд України у справі №6-16цс15 від 11.03.2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Виходячи з правового аналізу вказаних норм Умови та Правила надання банківських послуг, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме Умови, що надані разом з позовом до суду, розумів Відповідач та був ознайомлений і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету. Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/, складає між Відповідачем та Банком Договір. Також Позивач посилається на те, що він нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/, з розрахунку 360 календарних днів на рік. При цьому Банк не надав до суду «Тарифи Банку». Відповідач звертає увагу на те, що доказів ознайомлення і згоди відповідача саме з таким умовами та правилами кредитування матеріали справи не містять. Матеріали справи також не містять підтверджень, що саме ці Умови та Тарифи розумів відповідач та ознайомився і погодився саме з ними, підписуючи заяву. Позивач посилається на те, що Відповідач отримав кредит, проте, зазначені висновки не підтверджені належними і допустимими доказами, наявними у матеріалах справи. Так, у анкеті-заяві від 18.11.2014 року не зазначено ані вид кредитної картки, яка була видана Відповідачу, ані встановлений кредитний ліміт. Тож Позивачем не доведено факт видачі Відповідачу кредиту як зазначено у позовній заяві, а також не доведено факту укладення з ОСОБА_1 кредитного договору саме на умовах, які наведені у позовній заяві. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі письмові докази на підтвердження, що саме з доданими до позовної заяви Умовами Відповідач ознайомився, зрозумів та погодився з ними, підписуючи свою анкету-заяву. Ніщо у справі з належною достовірністю не свідчить, що вказані документи на момент отримання Відповідачем кредитних коштів мали саме такий зміст. Серед наданих до суду доказів відсутні належні, допустимі та достовірні письмові докази про зміст саме тих Умов та Правил, а також Тарифів, про які зазначено у заяві-анкеті, під які кредитор надав позичальнику кредитну картку. Заява-анкета не містить прямих зобов`язань банку надати кредит під зазначені у заяві проценти та відсилає в цьому питанні до Умов та Правил, які всупереч прямій забороні ст. 1055 ЦК України не були підписані позичальником. Тому згадані заява-анкета не є достатніми доказами про укладення договору кредиту на вказаних у підставах позову Умовах та Правилах чи Тарифах про сплату процентів. Відповідно до правила ч. 6 ст. 81 ІІПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У даному випадку неможливо поза розумним сумнівом та з належною для стороннього добросовісного спостерігача достовірністю з`ясувати належність доданого Позивачем до справи доказу - Умов і Правил, тому Позивачем не доведено факту, до яких істотних умов договору приєднався позичальник при підписанні анкети-заяви, текст якої не містить істотних у розумінні ст. 1054 ЦК України умов договору кредиту. Виходячи з наведених обставин можна дійти обґрунтованого висновку щодо недоведеності Позивачем факту укладення кредитного договору учасниками справи на зазначених у підставах позову умовах, та відповідно до норми ч. 4 ст. 263 ЦПК України необхідно врахувати правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі г №342/180/17. Оскільки Позивачем не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів в "7 обґрунтування заявлених позовних вимог, відсутні підстави для задоволення позову АТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості.

17.10.2020 року АТ КБ «Приватбанк» подано відповідь на відзив, яка мотивована тим, що доводи відповідачки про те, що вона не надавала згоду на укладення кредитного договору є безпідставними, адже вона своїм підписом засвідчила те, що вона згодна з тим, що Заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком Договір про надання банківських послуг, а отже подана заява є договором приєднання. Представник позивача посилався також на те, що з виписки про рух коштів прослідковується встановлення кредитного ліміту відповідачці та її дії з використання кредитних коштів, а сама по собі банківська виписка має статус первинного документу.

11.02.2021 року представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Стрикаль М.В. подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідачки та її представника, в задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» просив відмовити в повному обсязі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши доводи сторін, надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 18.11.2014 року ОСОБА_2 (в подальшому прізвище змінено на ОСОБА_3 ) підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, за змістом якої вона погодилася,що вказана заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг.

Своїм підписом ОСОБА_4 підтвердила, що ознайомлена з договором про надання банківських послуг, згодна з його умовами. Екземпляр договору про надання банківських послуг згодна отримати шляхом роздрукування з офіційного сайту, зобов`язалася виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг.

До кредитного договору Банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Відповідно до долученої до позову довідки ОСОБА_1 відповідно до підписаного договору б\н отримувала кредитні картки: 18.11.2014 року з терміном дії до жовтня 2016 року, 27.06.2015 року з терміном дії до червня 2019 року, 10.10.2016 року з терміном дії до червня 2019 року, 10.07.2019 року з терміном дії до березня 2023 року.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, за кредитним договором № б/н від 18.11.2014 року станом на 31.05.2015 року заборгованості за кредитом, процентами, несплаченим процентам, комісії та пені не обліковується.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, за кредитним договором № б/н від 18.11.2014 року станом на 01.07.2019 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 30320,37 грн. - за тілом кредиту (поточним); 1122,20 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; разом - 31442,57 грн. При цьому погашено заборгованості за тілом кредиту 118693,88 грн.; погашено заборгованості за простроченим тілом кредиту – 0,00 грн., погашено заборгованості по нарахованим відсоткам – 0,00 грн.; погашено заборгованості по простроченим відсоткам – 0,00 грн.; пені – 0,00 грн.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, за кредитним договором № б/н від 18.11.2014 року станом на 18.08.2020 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість за кредитом у розмірі 42836,70 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту (простроченим) – 29509,10 грн.; заборгованість за простроченими відсотками – 13354,60 грн.

Крім того, з боку АТ КБ «Приватбанк» надано виписку за договором б/н починаючи з 18.11.2014 року та станом на 20.08.2020 року, з якої вбачається деталі операцій, здійснених ОСОБА_1 за допомогою вищезазначених кредитних карток.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПРИВАТБАНК").

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти до висновку про те, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений, при цьому умови договору повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Саме такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року в справі №342/180/17.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором № б/н від 18.11.2014 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, а також те, що вказані документи станом на 18.11.2014 року містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків, неустойки та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19, зауважила на тому, що роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена щодо укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

За таких підстав, в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України.

За таких обставин суд погоджується із доводами відповідачки, що вказані Тарифи з обслуговування кредитних карт "Універсальна", Умови та правила надання банківських послуг не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 18.11.2014 року.

Анкета-заява від 18.11.2014 року, підписана ОСОБА_4 , не містить відомостей про те яку саме та на яких умовах відповідачка бажає оформити на своє ім`я кредитну картку, вказівки щодо визначеної сторонами процентної ставки, умов договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Відповідно до ч.1, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Позивачем не було надано під час розгляду справи в суді належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог про відсотків за користування кредитом.

Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати неустойки (штрафів), відсотків за користування кредитними коштами.

Отже, вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками закористування кредитом у розмірі 13354,60 грн. є безпідставними, оскільки позивачем не доведено укладення договору на таких умовах.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення тіла кредиту, суд виходить із відсутності такої заборгованості, оскільки згідно виписки по кредитному договору б/н станом на 20.08.2020 року судом встановлено, що загальна сума коштів внесена клієнтом на погашення заборгованості перевищує загальну суму витрачених клієнтом коштів. Зокрема за здійсненим судом підрахунком відповідачкою було внесено для поповнення картки 141 789,68 грн., в той час, як витрачено кредитних коштів на суму 133 511,61 грн., тобто внесено у більшому розмірі ніж витрачено, а за період з 01.07.2019 року по 18.08.2020 року кредитні кошти відповідачкою взагалі не витрачалися.

Виходячи з вищенаведеного тіло кредиту є повністю погашеним відповідачкою, що є в даному випадку підставою для відмови у задоволенні стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту.

Наведене також узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 02.10.2019 року по справі № 545/2248/17.

Крім того, клопотання позивача про огляд банківського сайту для фіксування змісту редакції Умов та правил, що діяли на день приєднання відповідачем до публічного договору, не має значення для вирішення даної справи, оскільки така процесуальна дія суду не може підтвердити факт розуміння та усвідомлення позичальником заявлених банком умов. А тому, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на рахунок позивача, якому суд відмовляє в задовленні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 76-81, 133, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, НОМЕР_1 , МФО 305299, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.

Відповідач – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 22.02.2021 року.

Суддя Т.В. Бабкова