Ухвала суду № 95043471, 22.02.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2689/21

Провадження № 1-кс/344/1064/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2021 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., за участю секретаря Кондратів Х.І., прокурора Цап В.Д., захисника Кукушкіна І.Л., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши в судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020090000000593,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 , при невстановлених слідством обставинах придбав та без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем своєї реєстрації та проживання, незареєстровану вогнепальну зброю та бойові припаси.

Так, 19.02.2021, в ході проведення обшуку за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_1 , у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: пістолет марки “ZORAKKI 914», який згідно висновку експерта № СЕ-19/109-21/2110-БЛ від 19.02.2021 є коротко ствольною вогнепальною стрілецькою зброєю – самозарядним гладкоствольним пістолетом, виготовленим шляхом переробки саморобним способом із стартового (сигнально-шумового) пістолета «Zoraki» моделі 914, калібру 9 мм. Р.А.К.;нарізну вогнепальну зброю пістолет-кулимет «Скорпіон» з маркуванням НОМЕР_1 ; нарізну вогнепальну зброю - пістолет СZ75D; бойові припаси калібру 7.65 в кількості 200 шт.; бойові припаси калібру 9Х19 мм., в кількості 13 шт. до пістолета СZ75D.; бойові припаси калібру 7,65 в кількості 27 шт., до пістолета-кулемета з маркування НОМЕР_1 ; бойові припаси калібру 7,65 BR в кількості 16 шт.; бойові припаси калібру 9Х19 в кількості 19 шт.

Вказану вогнепальну зброю та бойові припаси ОСОБА_1 незаконно придбав, зберігав без передбаченого законом дозволу.

19 лютого 2021 року о 11 год.30 хв., ОСОБА_1 затриманов порядку ст. 208 КПК України, про що, після завершення невідкладних слідчих дій о 13 год. 00 хв. складено протокол його затримання.

20 лютого 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 ,українцю, громадянину України, одруженому, відповідно до ст. 89 КК України не судимому,повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується матеріалами обшуку, вилученими речовими доказами, матеріалами експертиз та іншими доказами,у їх сукупності, а отже, повідомлена йому підозра є обґрунтованою.

У відповідності до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 – переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років та він усвідомлює про неминучість покарання. Окрім цього, ОСОБА_1 маючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у будь-який час може покинути місце проживання, тим же самим переховуватись від суду за скоєне ним кримінальне правопорушення;

- п. 3 - незаконно впливати на свідків, так як йому можуть бути відомі їхні анкетні дані та він може, шляхом погроз, змушувати їх змінити свої покази на неправдиві з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин;

- п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_1 , може не являтися на судові засідання через виїзд за межі Івано-Франківської області та/чи за межі України, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 в минулому неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, відбував реальні покарання у місцях позбавлення волі, має кримінальний авторитет та зв`язки з особами із кримінальним минулим, незаконно володіючи вогнепальною зброєю може бути причетним до вчинення особливо тяжких злочинів з її використанням. Також володіючи такою кількістю вогнепальної зброї та боєприпасів ОСОБА_1 може спричинити особливо тяжкі наслідки здоров`ю громадян, негативний суспільний резонанс та вплив на суспільство в цілому.

Вказані ризики існують, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин справи, канали надходження вогнепальної зброї, осіб причетних до цього.

Вказані обставини підтверджують, що запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не можливо.

Наявні підстави вважати про можливу причетність ОСОБА_1 до діяльності стійких злочинних угруповань та до вчинення інших злочинів, фактичні обставини яких на даний час ще не встановлено. Його матеріальне становище та стійкі стосунки у кримінальному середовищі, свідчать про наявність можливості внесення ним чи іншими особами застави в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Застосування судом стосовно ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення розміру застави в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у зв`язку з чим сторона обвинувачення при обранні судом даного заходу забезпечення клопоче про встановлення більшого розміру застави, ніж передбачено даною нормою закону.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні просив врахувати, що прокурором ризики не доведені, характеризуючі дані особи підозрюваного та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов”язання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

З матеріалів клопотання вбачається, що 19 лютого 2021 року о 11 год.30 хв., ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

20 лютого 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом обшуку, вилученими речовими доказами, висновком експертизи та показаннями свідків.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років.

Однак, прокурором не доведено належними доказами, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обставини, на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність цих ризиків, у клопотанні не підтверджені. Слід зазначити, що вогнепальна зброя та боєприпаси були вилучені у ОСОБА_1 під час проведення обшуку, анкетні дані свідка ОСОБА_1 не відомі, оскільки до свідка ОСОБА_2 застосовані заходи безпеки.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я, одружений, має постійне місце проживання, працює, позитивно характеризується за місцем роботи, відповідно до ст. 89 КК України не судимий.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів та обґрунтування обов`язків.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, суд враховує майновий стан підозрюваного, практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин та матеріальний стан особи.

Однак обставини, на які посилається сторона обвинувачення в клопотанні, в частині визначення застави в сумі 794500 грн., не є винятковими, обгрунтованих підстав вважати, що застава у межах передбачених ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, не зазначено, та враховуючи майновий стан підозрюваного (відсутність майна, що належить йому на праві власності, та його дохід) слідчий суддя вважає, що такий її розмір буде завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_1 та суперечитиме практиці Європейського суду з прав людини в цій категорії справ.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 19 квітня 2021 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 181 600 ( сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 19 квітня 2021 року обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури Цап В.Д.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Татарінова О.А.