Ухвала суду № 95043236, 22.02.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/1359/17

Провадження № 1-кп/185/224/21

У Х В А Л А

22 лютого 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Косюка А.П.,

за участі секретаря Губа О.В.,

розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040420000637 від 10 вересня 2017 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України,

за участю:

прокурора Третьякова А.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Лащенко В.А.,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів. На думку прокурора, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків під час розгляду справи, в іншому випадку цілком ймовірно, що обвинуваченим можуть бути прийнято спроби переховування від суду, а також може перешкоджати кримінальному провадженню в спосіб вчинення тиску на неповнолітню потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому застосування альтернативних запобіжних заходів недоцільно.

Обвинувачений заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив змінити на домашній арешт, захисник також заперечував проти клопотання прокурора, зазначив, що ризики на які послався прокурор є лише припущенням, і останнім не доведені, та просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на нічний домашній арешт.

Суд, заслухавши думки учасників стосовно клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою приходить до такого.

Обвинуваченому ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обвинуваченогоОСОБА_1 о. закінчується 25 лютого 2021 року. По суті кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 до даної дати розглянуто не буде.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. Вказане свідчить, що обвинувачений, перебуваючи на волі зможе залишити місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди у відправленню правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, - судом не встановлено.

Також суд вважає, що ризик прийняття обвинуваченим спроб незаконного впливу на неповнолітню потерпілу, з метою переконання або змушення останньої надати покази в вигідному для нього аспекті є реальним.

При наданні оцінки ступеню ризику стосовно вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, суд враховує те, що обвинувачений раніше притягався до кримінальної відповідальності та реально відбував покарання, що підтверджує наявність цього ризику.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що ризики, що обвинувачений буде переховуватися від суду, впливу на неповнолітню потерпілу, вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, знайшли свого підтвердження. А тому жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам, також наявні обставини свідчать, що заявлений ризик не зменшився.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін та продовжити на 60 днів.

Суд, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Третьякова А.Ю. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

В задоволені клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Лащенко В.А. про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін та продовжити на 60 днів до 22 квітня 2021 року включно.

Строк дії ухвали до 22 квітня 2021 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, прокурором, безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: А.П. Косюк